TOU
Дівчинка з сірниками

Дівчинка з сірниками

Надворі був страшенний холод, завірюха крутила, і ніч насувалась, остатня ніч старого року, саме на Меланки. Такої темної та холодної ночі, що добрий хазяїн і собаки не вижене, вбога дівчинка, босоніж, простоволоса, пленталась собі вулицею. На ній, правда, й були черевики, як вона з дому виходила, але ненадовго: вона, бач, …

Читати далі...
Нехороший хлопчисько

Нехороший хлопчисько

Жив-був старий-поет, такий славний старий і справжній поет. Раз, увечері, він сидів собі вдома, а на дворі розбушувалася негода. Дощ лив, як з відра, але старому-поетові було так затишно і тепло біля грубки, де яскраво горів вогонь і, весело з шипінням пеклися яблука. – Погано біднякам в таку погоду; нитки …

Читати далі...
Пляшкове горлечко

Пляшкове горлечко

У вузькому, кривому провулку, в ряді інших жалюгідних будиночків, стояв вузький та високий будинок, наполовину кам’яний, наполовину дерев’яний, готовий розповзтися в усі кінці. Жили в ньому бідні люди; особливо бідна і вбога була комірчина під самим дахом. За вікном комірчини висіла стара клітка, в якій не було навіть справжньої мисочки …

Читати далі...
Суп з ковбасної палочки

Суп з ковбасної палочки

Ну і бенкет зробили нам вчора в палаці! — сказала одна літня миша іншій миші, якій не довелося побувати на придворному бенкеті. — Я сиділа двадцять першою від нашого старого мишачого царя, а це не так уже й погано! І чого тільки там не подавали до столу! Зацвівший хліб, шкірку …

Читати далі...
Що не зробить старий — все гаразд

Що не зробить старий — все гаразд

Хочу я розповісти тобі одну історію, яку сам чув, коли ще був малим, і щоразу, коли я її згадую, вона здається мені все кращою й кращою. Адже й з історіями трапляється так, як з багатьма людьми, вони стають з роками все кращими й кращими, і це дуже добре! Адже ти …

Читати далі...
Соловей

Соловей

У Китаї,– ти, звичайно, це знаєш,– імператор – китаєць і всі навколо нього також китайці. Це було вже багато років тому, але саме через те і варто прослухати цю історію, інакше її можуть забути. Палац імператора був найрозкішнішим у світі, весь зроблений з тонкого фарфору, дуже коштовного, але такого ламкого, …

Читати далі...
Принцеса на горошині

Принцеса на горошині

Жив колись один принц, і захотілось йому одружитися з принцесою, та тільки з справжньою принцесою. Він об’їздив цілий світ, щоб знайти таку, але так і не знайшов собі нареченої. Принцес було скільки завгодно, та чи були вони зовсім справжні, цього він ніяк не міг добрати. Все йому здавалось, що щось …

Читати далі...
Нове вбрання короля

Нове вбрання короля

Багато років тому жив король, який так любив гарні нові вбрання, що всі гроші витрачав на свій одяг. Він не турбувався про своїх солдатів, не цікавився театрами, не любив гуляти, а коли виїздив на прогулянки або приймав паради, то лише для того, щоб показати своє нове вбрання. На кожну годину …

Читати далі...
Ялиночка

Ялиночка

В лісі стояла чудова ялинка. Місце у неї було хороше — сонця й повітря скільки завгодно, а навколо росло багато старших подруг — і ялин і сосон. Але маленька ялинка дуже хотіла швидше вирости! Вона не звертала уваги ні на тепле сонце, ні на свіже повітря, їй було байдуже до …

Читати далі...
Русалонька

Русалонька

Далеко, у відкритому морі, вода така синя, немов пелюстки волошок, і така прозора, ніби найчистіше скло,— проте й глибоко там! Жоден якір не дістане дна. Багато дзвіниць довелось би поставити одна на одну, щоб верхня могла вистромитися з води. Внизу, на морському дні, живуть русалки. Не подумайте, що там на …

Читати далі...
Дюймовочка

Дюймовочка

Жила колись одна жінка. Вона дуже хотіла мати маленьку дитинку — тільки не знала, де її взяти. От вона й пішла до старої чаклунки і сказала їй: — Мені так хочеться мати маленьку дитинку. Чи ти не скажеш, де мені її взяти? — О! Цьому можна допомогти! — мовила чаклунка.— …

Читати далі...
мати

Мати

Сиділа собі мати біля колиски над своєю недужою дитиною; сама смутна та зажурена, — так-то вже боялась, щоб дитя не вмерло… А дитя лежало таке бліде; очиці йому позаплющувались, і дихало воно так важко та інший раз так глибоко, неначе зітхало, і мати усе знай смутніше й смутніше дивилася на своє …

Читати далі...
Снігова Королева

Снігова Королева

Оповідання перше, в якому йде мова про дзеркало та скалки. Ну так, починаємо! Коли ми дійдемо до кінця цієї історії,– ми знатимемо більше, ніж зараз. Так ось, жив один лютий чорт. Він був дуже лютий, він був сам сатана! Якось він був у дуже хорошому настрої, тому що зробив собі …

Читати далі...
Лелеки

Лелеки

На даху затишного будинку на околиці містечка причаїлися у гнізді лелеки. В центрі поважно сиділа мати, з-під пір’я якої висовували свої головки маленькі дітки з чорними та блискучими дзьобиками. Поряд стояв на одній нозі батько й поважно дивився вниз. – Що ж, готуйтеся, дітки, незабаром ми з татом будемо вас …

Читати далі...
Перо та чорнильниця

Перо та чорнильниця

Дуже давно, коли країнами керували королі й імператори, люди писали не авторучкою, як нині це робиш ти, а пташиним пером. А відбувалося це так. У спеціальну баночку наливали чорнило, в яке змочували кінчик пір’їни, й обережно виводили літери на цупкому папері. Одного вечора чорнильниця, що стояла на столі, почала хизуватися: …

Читати далі...
Срібна монета

Срібна монета

Якось вийшла з карбування срібна монетка, світла та чистенька. – Ура! Я вирушаю гуляти світом! – задзеленчала красуня й покотилася… Дитина міцно стискала її в тепленькому кулачку, скупар молився на неї, старі люди уважно роздивлялися, у молодих вона не затримувалася та швиденько котилася далі.

Читати далі...
Свинопас

Свинопас

Жив собі колись бідний принц. Він мав дуже маленьке королівство, але все-таки воно не було вже таким маленьким, щоб він не міг одружитися. А одружитися він дуже хотів. Звичайно, для нього було надто сміливо звернутися до дочки імператора з запитанням: «Чи не хочеш ти вийти за мене?» Але він все-таки …

Читати далі...
Кресало

Кресало

Йшов солдат по дорозі: раз, два! раз, два! Ранець за спиною, шабля при боці. Йшов він додому з війни. По дорозі пострічалась йому стара відьма. Вона була така противна: нижня губа в неї звисала аж до грудей. – Добрий вечір, солдате! Ач яка в тебе славна шабля і великий ранець, …

Читати далі...
Непохитний олов’яний солдатик

Непохитний олов’яний солдатик

Жили колись двадцять п’ять олов’яних солдатиків – двадцять п’ять рідних братів, бо народилися вони від однієї старої олов’яної ложки. Рушниці в руці, обличчя прямо, а мундири червоні з синім – дуже гарні! їх одержав хлопчик в день свого народження і одразу ж почав розставляти їх на столі. Всі солдатики були …

Читати далі...
Гидке каченя

Гидке каченя

Так добре було за містом, було літо! Жито жовтіло, овес зеленів, сіно склали в копиці, і на зеленому лузі ходив чорногуз на своїх довгих червоних ногах та белькотав по–єгипетськи,– цієї мови він навчився від матері. За полями та луками йшли великі ліси, а в гущавині лісів були глибокі озера. Справді, …

Читати далі...
Імператор і соловей

Імператор і соловей

У Китаї,– ти, звичайно, це знаєш,– імператор – китаєць і всі навколо нього також китайці. Це було вже багато років тому, але саме через те і варто прослухати цю історію, інакше її можуть забути. Палац імператора був найрозкішнішим у світі, весь зроблений з тонкого фарфору, дуже коштовного, але такого ламкого, …

Читати далі...
Істинна правда

Істинна правда

– Жахлива подія,– сказала курка, яка мешкала зовсім в іншому кінці міста, а не там, де трапилась подія.– Жахлива подія в курнику. Я прямо не зважуюсь тепер спати сама. Добре, що нас багато на сідалі. І вона почала розповідати, та так, що у всіх курок пір’їнки піднялись, а у півня …

Читати далі...

Великий Клаус і Маленький Клаус

В одному селі жили два чоловіки, і обидва вони мали однакові імена, їх звали Клаусами. Але в одного було чотири коняки, а у другого лише одна. Щоб не сплутати цих Клаусів, того, хто мав чотири коняки, звали великим Клаусом, а того, хто мав лише одну,– маленьким Клаусом. От послухаємо, що …

Читати далі...
Що не зробить старий – все гаразд

Що не зробить старий – все гаразд

Хочу я розповісти тобі одну історію, яку сам чув, коли ще був малим, і щоразу, коли я її згадую, вона здається мені все кращою й кращою. Адже й з історіями трапляється так, як з багатьма людьми, вони стають з роками все кращими й кращими, і це дуже добре! Адже ти …

Читати далі...
Ромашка

Ромашка

От тільки послухай! За містом, коло шляху, стояла дача. Ти її, напевне, колись сам бачив! Перед нею – маленький квітничок, обгороджений пофарбованим парканом. Коло самісінького паркана, біля рівчака, в чудовій зеленій траві росла маленька ромашка. Сонце голубило її так само тепло й ніжно, як і великі розкішні квіти в саду, …

Читати далі...
П’ятеро з одного стручка

П’ятеро з одного стручка

П’ять маленьких горошин жили в одному стручку. Вони всі були зелені, і стручок теж зелений, і тому вони були певні, що весь світ зелений, і це було цілком вірно! Стручок ріс, і горошини росли також. Вони добре пристосувались до своєї квартири – сиділи прямісінько в один рядок одна за одною. …

Читати далі...
Оле-Лукойє

Оле-Лукойє

Нема нікого у світі, хто знав би стільки казок, як Оле-Лукойє! На це він справді мастак! Коли увечері діти сидять собі спокійненько за столом на своїх стільчиках, з’являється Оле-Лукойє. Він піднімається по сходах зовсім нечутно, бо йде в самих панчохах, відчиняє тихесенько двері і – фр! – бризкає дітям в …

Читати далі...
Льон

Льон

Льон стояв у цвіту. У нього були такі гарні блакитні квіти, ніжні, як крила метелика, навіть ще ніжніші. Сонце гріло його, хмарки поливали дощем. І це було для льону однаково, як для маленьких дітей, коли їх скупає, а потім поцілує мама. Від цього діти стають завжди кращі, і льон також. …

Читати далі...
Квіти маленької Іди

Квіти маленької Іди

– Бідні мої квіточки померли!– сказала маленька Іда.– Ще вчора ввечері вони були такі красиві, а тепер усі посхилялися. Від чого це вони так? – запитала вона студента, що сидів на дивані. Вона дуже любила цього студента; він умів розповідати надзвичайно цікаві історії і вирізати з паперу дуже забавні картинки …

Читати далі...
Дикі лебеді

Дикі лебеді

Далеко звідси, там, куди відлітають ластівки, коли у нас настає зима, жив король. У нього було одинадцять синів і одна дочка – Еліза. Одинадцять братів-принців ходили до школи з зірками на грудях і з шаблями при боці. Вони писали діамантовими грифелями на золотих дошках і все, що читали, знали напам’ять. …

Читати далі...
1 2

💡 Більшість казок з цього розділу “Казки Андерсена” можна слухати або завантажити на нашому сайті.

💡 Ви знаходитесь у розділі казки