Один король поїхав якось у велику пущу на полювання, угледів звіра і так швидко погнався за ним, що всі ловчі повідставали. Як стало вечоріти, король зупинився і, озирнувшись на всі боки, побачив, що заблукав. І хоч як пильно шукав він дороги з лісу, та не знайшов. Коли бачить – іде …
Читати далі...
Жив колись король; був він хворий, і ніхто вже не вірив, що він зможе колись одужати. А було у короля три сини, ось засмутилися вони через ту хворобу, зійшли вниз у королівський сад і заплакали. Але зустрівся їм у саду якийсь старий, став про їхнє лихо питати. Вони йому кажуть, …
Читати далі...
Якось влітку пішли ведмідь та вовк в ліс погуляти. Почув ведмідь прекрасний спів якогось птаха і каже: – Братику-вовк, що це за птах, який так прекрасно співає? – Тихше! Це король всіх птахів, – сказав вовк, – перед ним ми повинні схилятися. А то був корольок. – Якщо це так …
Читати далі...
Трапилось якось, що наш Бог Святий одного дня захотів походити по райському саду і взяв із собою усіх апостолів та праведників, так що на небі, крім святого Петра нікого не зосталося. Ідучи, Бог звелів Петрові, щоб поки він подорожуватиме, нікого той не впускав за браму Царства Небесного, бо, як відомо, …
Читати далі...
Якось уранці, саме серед літа, сидів молодий, веселий кравчик біля вікна і шив собі. Коли чує – йде вулицею жінка й вигукує: – Варення, смачне варення! Купуйте, грошей не шкодуйте! Кравчик полюбляв солодощі, тож він зрадів і гукнув у вікно до жінки: – Гей, голубко, заходь сюди, продай мені варення. …
Читати далі...
Колись давно жили собі дід і баба. Помер старий, залишивши після себе семеро синів – семеро Симеонів, мов дві краплі води схожих один на одного. Кожного рану можна було побачити, як працюють семеро орачів. І ось одного дня проїжджав дорогою побіля поля цар, здалека примітив, що людей у полі, як …
Читати далі...
Жила колись на світі вдова, в якої було три дочки. Старшу дочку, з одним оком у лобі, звали Одноочка. Середню, що мала два ока, – Двоочка. А найменшу, з трьома очима (одне око в неї було посеред лоба), звали Триочка. Двоочку сестри з матір’ю незлюбили, бо дуже вона була схожа …
Читати далі...
В одного короля був син. І засватався принц до доньки всемогутнього короля. Діва Малейн (так звали дівчину) була надзвичайно гарна. Вона кохала цього принца, але батько-король бачив її дружиною іншого. Тож коли вона заперечила, що має право сама вибирати собі чоловіка і вже свій вибір зробила, розгніваний батько ув’язнив її …
Читати далі...
Жила собі на світі славна дівчинка. І така вже була вона мила, що всі її любили, хто на неї тільки гляне. А найдужче любила її бабуся – вже, бувало, й не знала, що дитині дати. От якось подарувала їй бабуся червону оксамитову шапочку. Та шапочка була так дівчинці до лиця, …
Читати далі...
У одного мельника було три сини, а в господарстві був млин, ослик і кіт. Сини мололи, ослик возив зерно та борошно, а кіт, звісно, ловив миші. Коли мельник умер, сини поховали його і почали спадщину ділити. Старший узяв собі млин, середущий – осла, а молодшому дістався кіт. Зажурився молодший та …
Читати далі...
Одного багатого чоловіка тяжко захворіла жінка. Відчула вона, що скоро помре, покликала свою маленьку доньку до себе та й каже: — Доню моя, будь завжди працьовита й добра, і я й після смерті не кину тебе в біді. Тоді заплющила очі, і її не стало. Дівчинка щодня ходила на материну …
Читати далі...
Одного разу кіт зустрів у лісі лиса та й думає собі: «Лис такий розумний, такий досвідчений, його весь світ шанує. Треба й мені бути привітним до нього». От він і каже: — Добрий день, любий пане лисе! Як вам живеться? Як ваше здоров’ячко? Як даєте собі раду за теперішньої дорожнечі? …
Читати далі...
Якось познайомилась кішка з мишкою та й почала казати їй, як вона її любить і як хоче з нею приятелювати. Казала, казала, аж поки мишка погодилася жити в одній хаті з кішкою і провадити з нею спільне господарство. — Але треба запастися їжею на зиму, щоб потім не голодувати, — …
Читати далі...
Сім років працював Ганс у господаря, а потім вирішив звільнитися і сказав йому: – Вийшов термін моїм наймам, господарю. Заплати мені те, що я заробив, бо вертатиму додому, до матінки. Господар не пошкодував для нього нагороди – віддав колишньому наймиту цілий золотий зливок завбільшки як Гансова голова. Загорнув Ганс плату …
Читати далі...
В одному селі жив молодий селянин на ім’я Ганс. А його двоюрідний брат весь час намагався знайти для нього багату наречену. От якось звелів він Гансові сховатися за піччю, а сам натопив її гарненько, дав «женихові» горня з молоком, буханець білого хліба та брязкучу монету і сказав: – Криши хліб …
Читати далі...
В одного мельника не було родини – тільки троє учнів. Якось він скликав їх і каже: – Рідних дітей мені Господь не дав, тож хочу відписати млин одному з вас. А матиме його собі той, хто знайде для мене найкращого в світі коня. Ступайте, а через сім років вертайтеся, та …
Читати далі...
В одного заможного селянина не було дітей. Через те з нього так часто насміхалися, що одного разу спересердя він сказав дружині: – Ми мусимо обов’язково мати дитину, хай навіть їжака, аби наш був! Невдовзі знайшлася в них дитинка, але якась дивна: від голови до пояса це був їжак, а нижче …
Читати далі...
Жили колись два брати, один багатий, а другий бідний. Багатий нічим не допомагав бідному, і той ледве животів на світі, часом доходило до того, що й шматка хліба не було для жінки та дітей. Якось їхав він своїм візком через ліс, коли гляне – а при дорозі височить велика гола …
Читати далі...
Жила колись на світі королівна. І була в палаці, у високій вежі, зала з дванадцятьма вікнами, що дивились на всі сторони світу білого. Як вона, бувало, зайде в ту залу і гляне навкруги, то бачить усе своє королівство. Гляне в перше вікно – бачить краще, ніж усі люди, гляне в …
Читати далі...
Жив колись на світі один бідний селянин. Він не мав і клаптика землі, була в нього лиш маленька хижка та єдина донька. От вона й каже батькові: – Давай випросимо в короля хоч трохи землі та будемо її обробляти. Король чув уже про їхню бідність і подарував їм клаптик облогу. …
Читати далі...
Жив собі мірошник, і мав він гарну дочку – ото було й усе його багатство. Але він був великий хвалько. Трапилося йому якось розмовляти з самим королем. От він і хвалиться йому: – А моя дочка вміє з соломи золоті нитки прясти! – Таке мистецтво мені подобається, – мовив король. …
Читати далі...
В одного короля було три сини, яких він однаково любив, і тому не знав, кому з них після своєї смерті залишити королівство. Коли прийшов час умирати, покликав він синів до себе й сказав: – Любі діти, думав я, думав, кого посадити на королівський трон, і вирішив – той із вас …
Читати далі...
Якщо солдат нічого не боїться, то й сумувати йому нічого. Ось один чоловік відбув термін військової служби та вийшов у відставку. Оскільки ніякому ремеслу не навчався й заробити собі нічого не міг, то став мандрувати по світу та милостиню в добрих людей просити. На плечах мав солдат старенький плащ, та …
Читати далі...
Була в одного короля донька незвичайної краси, але така вередлива, що жоден із наречених не здавався їй гарним. Вона відмовляла кожному та до того ще й насміхалась. Одного разу наказав король влаштуваити великий бал і запросив на нього всіх наречених королівства. Але знову дочка в кожному знаходила щось погане. Особливо …
Читати далі...
Колись давно жили собі король і королева. І щодня вони зітхали: – Ох, якби в нас була дитина! А дитини все не було. Та одного разу, як королева купалася в ставку, з води на берег вилізла жаба та й каже їй: – Твоє бажання здійсниться. Не мине й року, як …
Читати далі...
Якось жили на світі чоловік і дружина; їм давно вже хотілося мати дитину, але її все не було; і ось, нарешті, з’явилася у дружини надія, що милостивий Господь виконає її бажання. А було у них у хатинці маленьке віконце, звідти було видно розкішний садок, де росло багато чудових квітів і …
Читати далі...
Жив собі старий-старий дід: очі в нього осліпли, вуха оглухли, і тремтіли у нього коліна. Коли сидів він за столом, то ледь тримав ложку в руках і проливав суп на скатертину, та ще із рота суп крапав на стіл. Набридло сину та невістці на це дивитись, і ось посадили вони …
Читати далі...
Сидів якось чоловік із своєю дружиною біля хатини, вони поклали перед собою смажену курку і збиралися її їсти. Побачив чоловік, що підходить до дому його старий батько, і він швидко прибрав і сховав курку,– пожалкував дати старому хоча б шматок. Прийшов старий, поїв трохи та й пішов. Захотілося сину покласти …
Читати далі...
Народила вовчиха на світ вовченя и покликала кумою лисицю. – Адже вона нам близькою ріднею приходиться, – сказала вовчиха, – і розуму в неї багато, і спритна вона, зможе мого синочка навчити й допомогти йому в житті. Приходить лиса, така шанована і поважна, і каже: – Дорога кумо, дякую вам …
Читати далі...
Жила бідна вдова у своїй хатинці, а перед хатинкою був у неї сад; росли в тому саду два трояндових деревця, і квітли на одному білі троянди, а на другому – багряні; і було в неї дві дитини, схожі на ці деревця, звали одну – Білосніжка, а другу – Багряник. Були …
Читати далі...💡 Більшість казок з цього розділу “Казки братів Ґрімм” можна слухати або завантажити на нашому сайті.
💡 Ви знаходитесь у розділі казки.