Один чоботар так зубожів, що залишився в нього лише один шматок шкіри на пару чобіт та й годі. Отож викроїв він звечора чоботи, щоб на ранок встати і пошити їх. Сумління в нього було чисте, він ліг собі спокійно в ліжко і солодко заснув… Другого ранку встав той чоботар і …
Дивитись далі...