TOU
Палац із морозива

Палац із морозива

Одного разу в Болоньї саме на П’яцца Маджоре побудували палац із морозива. Діти прибігали на площу з усіх кінців міста. Усім кортіло хоч лизнути його. Дах цього палацу був із збитих вершків, дим у комині з цукрової пудри, сам комин з варення. Все інше було з морозива: і двері, і …

Читати далі...
Чудесний дощ у Пйомбіно

Чудесний дощ у Пйомбіно

Одного разу в Пйомбіно пішов цукерковий дощ. З неба летіли різнобарвні цукерки: і зелені, і рожеві, і фіолетові, й блакитні. Спочатку люди думали, що то град. Аж ось з цікавості один хлопчина поклав у рот зелену градину, і виявилося, що то м’ятний льодяник. Інший покуштував рожеву, і виявилось, що то …

Читати далі...

Маленька Ліза

Жила-була на світі маленька дівчинка, яку звали Ліза. Вона жила разом зі своїми татом і мамою в невеликому червоному будиночку в Делекарліі в Швеції. Мама пошила їй чудове помаранчеве платтячко. Ліза носила його разом з фартушком в червону смужку, маленьким червоним капелюшком і блакитним шарфиком. А тато подарував їй чудові …

Читати далі...

Сила

Було так чи не було, а жив-був на світі горобець. Якось узимку, у великий мороз, вилетів горобець із свого гніздечка у пошуках їжі. Дивиться, земля і небо зовсім побіліли від снігу, а вся вода на лід перетворилася. Бачить горобець, нікуди подітися, мимоволі сів на якусь крижинку і почав на всі …

Читати далі...

Троє мишенят

Жило троє мишенят. Була в них ділянка землі завбільшки з долоню. Випало на ній снігу трохи менше пригорщі. Почали мишенята згрібати сніг і знайшли шматочок масла— завбільшки з горошинку. Віддали його сховати найменшому, а те не витримало й з’їло. Почали брати сварити його, поскубли і навіть до суду повели. Почав …

Читати далі...
Хто вигадає більше чисел?

Хто вигадає більше чисел?

Нумо вигадувати числа. – Нумо. Починаю я: .майже один, майже два, майже три, майже чотири, майже п’ять, майже шість. – То дурничка. Ось послухай, що я вигадав: один зверхмільйон більярдонів, один восьмільйон тисячонів, один чудольярд і один чудольйон. – А я вигадав таку таблицю множення: три по одному – йди …

Читати далі...
Мед для мами

Мед для мами

Зайчик стояв біля дверей і не знав, що робити. Його мама застудилася, і він хотів купити їй меду, адже найкращі ліки від застуди — чай з медом. Хоч зайчик був ще зовсім маленький, але він знав, що відходити від свого дому не можна, бо ще, не дай Боже, заблукаєш або …

Читати далі...
Їде нічною дорогою…

Їде нічною дорогою…

Їде нічною дорогою втомлений синій жук-фольксваген. Навколо те-емно. Стра-ашно. Спати хочеться. Колеса ледве обертаються. Щітки скло протирають: шурх-шурх. Щоб краще бачити, щоби не заснути бува на дорозі. Ах-х-ха-а… Позіхає жук-фольксваген. Раптом бачить: на узбіччі – галявина. На галявині — верба, висока й розлога, гілки мало землі не торкаються. Під вербою …

Читати далі...
Чому рипить сніжок

Чому рипить сніжок

А й справді, чому рипить сніжок? Не знаєте? То я вам розповім. Якось ішов лісом Дід Мороз. Нечутно, по м’якому, наче вата, сніжку. Стомився. Присів на пеньок, а мішок з гостинцями поруч поклав. Довгу бороду гребінцем розчесав. Дивиться, аж під ялинкою зайчик сидить і плаче. Дідусеві жаль стало зайчика. Підійшов …

Читати далі...
Лисичка і Рак

Лисичка і Рак

Здибалася Лисичка з Раком. Стала собі, глядить на нього, як він помаленьку лізе, а далі давай над ним насміхатися. – Ну, та й швидкий же ти, нема що мовити! Правдивий неборак! А скажи мені, Раче-небораче, чи то правда, що тебе раз у великодну п’ятницю по дріжджі посилали, а ти аж …

Читати далі...
Як дві лисиці нору ділили

Як дві лисиці нору ділили

Знайшла лисиця Хитроочка нору. Велику, простору. Знайшла, зраділа та оголошення повісила: СТОРОННІМ ЛИСИЦЯМ ВХІД ЗАБОРОНЕНО. Підмела вона нору своїм пухнастим хвостом, як віником, і пішла в магазин за продуктами. Дочекалася лисиця Рудохвоста цього зручного випадку, оголошення в кущі викинула і розляглася в норі зручніше. Повернулася Хитроочка. Бачить: нору її зайняли. …

Читати далі...
Умка хоче літати

Умка хоче літати

Маленький Умка — біле ведмежатко — сказало мамі: – Я хочу літати. — А ти спробуй, — відповіла Велика Ведмедиця. — Може, в тебе й вийде. — Але ж я не вмію, — вдихнув Умка. Велика Ведмедиця ласкаво погладила сина і показала на гагар, що сидять на скелі. — Дивись, …

Читати далі...
Нісохлюпчики й веселка

Нісохлюпчики й веселка

Хто такі Нісохлюпчики? Як, ви не знаєте? Малята Нісохлюпчики бігають на чотирьох лапках, мають хвостики й довгенькі носики якими хлюпотять. І, між іншим, батьки їх зовсім не лають за те, що вони хлюпотять носиками. А якщо серйозно, то справа дещо в іншому. У малят Нісохлюпчиків у порівнянні з їх товстеньким …

Читати далі...
ріпка

Ріпка

Був собі дід Андрушка, а в нього – баба Марушка, а в баби – донечка Мінка, а в дочки – собачка Хвінка, а в собачки – товаришка, киця Варварка, а в киці – вихованка, мишка Сіроманка. Раз весною взяв дід лопату та мотику, скопав у городі грядку велику, гною трохи …

Читати далі...
Про мавпеня Мишка

Про мавпеня Мишка

Мавпеня Мишко жив у теплій країні на пальмі. На пальмі росли смачні й солодкі банани. Ними Мишко снідав, обідав і вечеряв. Отже, готувати й мити посуд йому було не потрібно. Залишалось лише робити зарядку, читати книги і дивитись телевізор. Одного разу по телевізору розказали про козеня Бодю, який жив у …

Читати далі...
Найгарніша мама

Найгарніша мама

Випало Совеня із гнізда та й повзає лісом. Далеко забилось, не може знайти рідного гнізда. Побачили птахи малого — некрасивого, з великою головою, вухатого, банькатого, жовторотого. Побачили та й питають, дивуючись: – Хто ти такий? Де ти взявся? – Я – Совеня, – відповідає мале. – Я випало з гнізда, …

Читати далі...
Ромашки у січні

Ромашки у січні

Цуценя Тявка і каченя Крячик дивилися, як на подвір’ї кружляють сніжинки, і тулилися один до одного, щоб було тепліше. – Холодно! — клацнуло зубами цуценя. — Влітку, звичайно, тепліше… — сказало каченя і сховало дзьобик під крило. — А ти хочеш, щоб зараз настало літо? – спитав Тявка. – Зараз? …

Читати далі...
Помічник

Помічник

— Ослику, допоможи мені, будинок будувати! — попросив кролик Качанчик. — Разом працювати і швидше, і веселіше! — Я тобі іншим разом допоможу. А зараз у мене голова болить, — відповів, удавано зітхаючи, ослик на ім’я Алфавіт, якому чомусь із усіх літер подобалися всього дві — і він увесь час …

Читати далі...
Сонечко на згадку

Сонечко на згадку

Козеня Мармеладик підійшло до курчатка Фью і почало прощатися. — А куди ти їдеш? — запитало курчатко. — До бабусі на село. На ціле літо. Дивись, не забувай мене. А цю книжку з картинками я дарую тобі на згадку. Бери! Читатимеш — і час пролетить швидко і непомітно… — Дякую… …

Читати далі...
Казка про знаменитого крокодила і жабеня

Казка про знаменитого крокодила і жабеня

Крокодил Зубастик виповз з Мутного озера на берег і почав голосно хвалитися: – Подивіться на мене! Я найзнаменитіший крокодил у світі! Він так довго кричав, що навіть захрип. Але ніхто не звертав на нього уваги. І тільки одне маленьке цікаве жабенятко Плиг-Скок прискакало до Зубастика і запитало: — Цікаво, чому …

Читати далі...
Сердитий дог Буль

Сердитий дог Буль

Дог Буль завжди гарчав. Кого не побачить — одразу свої зуби скалить. І очі витріщає. Це для того, щоб його всі боялися. Підкликає він якось до себе каченя Крячика: – Йди сюди! — А не вкусиш? — спитало каченя. – Дуже мені треба тебе кусати! Зупинилося каченя біля Буля. А …

Читати далі...
Різнокольорові звірята

Різнокольорові звірята

На узліссі, примостившись на пеньку, сиділо жабеня Плиг-Скок і малювало пензликом на полотні метелика, який погойдувався на ромашці. Малювало і співало. Почуло пісеньку жабеняти Зайченятко, визирнуло з-за березки і вибігло на узлісся. Висунув з кущів мордочку Ведмедик — і теж зашкутильгав до жабки. – Як гарно! — зітхнув Ведмедик, глянувши …

Читати далі...
Лис і кіт

Лис і кіт

Одного разу кіт зустрів у лісі лиса та й думає собі: «Лис такий розумний, такий досвідчений, його весь світ шанує. Треба й мені бути привітним до нього». От він і каже: — Добрий день, любий пане лисе! Як вам живеться? Як ваше здоров’ячко? Як даєте собі раду за теперішньої дорожнечі? …

Читати далі...
Найцікавіше слово

Найцікавіше слово

Щоразу, коли наставав вечір, мама кенгуреня Авоськи зітхала. Чому вона зітхала? Тому що треба було знову вкладати до ліжка свого синочка і колисати, колисати, колисати… Кенгуреня звикло, щоб його заколисували. Інакше він не засинав. Варто було мамі відійти від ліжечка — і одразу Авоська здіймав такий крик, такий плач, що …

Читати далі...
Лисиця і рак

Лисиця і рак

Біжить лисичка полем. Добігає до річки, аж дивиться — рак виліз з води на камінь та клешні точить, щоб гостріші були. — Здоров був, раче! — каже йому лисичка.— З тим днем, що сьогодні! Це ти, мабуть, до косовиці готуєшся, що клешні об камінь гостриш? Поздоровкався рак та й каже. …

Читати далі...
Коржик

Коржик

Жив собі дід та баба. Дід і каже бабі: – Спечи ти, бабо, коржик, і хто його влове, той і з’їсть. Баба спекла коржик. Дід взяв його, покотив по сінях і каже бабі: – Ну, лови, бабо! Баба по сінях ловила, ловила – не вловила. Взяв дід коржик, пішов надвір, …

Читати далі...
Одного разу вранці

Одного разу вранці

Каченя вічно кудись поспішало. І коли воно швидко шкутильгало по зеленій траві, то збоку всім здавалося, що котиться м’ячик. А так як цей м’ячик ще й крякав, то каченя назвали Крячиком. Дуже не подобалося каченяті вранці умиватися. Його, бувало, не те що до річки, а до звичайної калюжі силоміць не …

Читати далі...
Нетямуще левеня

Нетямуще левеня

Жило на світі левеня. Воно було зовсім маленьким і ще нічого не знало. І за те, що воно ставило по тисячі запитань за хвилину, йому міцно діставалося від суворої мами. Одного разу під час прогулянки левеня зустріло незнайомого звіра. – Може познайомимося? — запропонував воно першим, бо було, до того …

Читати далі...
Заячий холодок

Заячий холодок

Колись, давним-давно, росли величезні ліси заячого холодку. І селилися в них зайці гамірливими селами й селищами. Тепер же заячий холодок лиш подекуди в лісі. Під гіллястими кучерявими деревцями зайці люблять спочивати і вести довгі розмови про життя-буття. Хтозна, звідкіля приблудився до Золотого бору капловухий Заєць. І такий же задавака та …

Читати далі...
Лікувальний фотоапарат

Лікувальний фотоапарат

Жила собі зебра на прізвисько Тільняшка. Зебра як зебра. Тільки вона весь час плакала. І вранці, і вдень, і ввечері. І навіть уві сні плакала. Перед обідом — хникала. Після обіду ревіла. Книжки читала – плакала. Зуби чистила – сльозами заливалася. Пісеньки — і ті співала плаксиві. Даремно під її …

Читати далі...
1 2 3

💡 Ви знаходитесь у розділі казки.