Жило-було вовченя Федір. І були в нього мама, тато й два друга лисеня та кошеня. — Ой, щось нудно мені з вами, — сказало якось вовченя. — Піду до пташок! Забрався Федір y гніздо. Прилетіла пташка-мама. — А зараз будемо вчитися літати! — сказала вона і виштовхнула всіх з гнізда. …
Дивитись далі...
Якось уночі в лісі знялася страшна гроза. Зашумів, загудів вітер, пішов сильний дощ. Звірятка поховалися хто куди, а Лось заховався від негоди під старою ялиною. Буревій повалив дерево, важкий стовбур міцно притиснув до землі гіллясті роги Лося, і він опинився в пастці. Вранці на полянку прийшов Їжачок, побачив Лося в …
Дивитись далі...
На далекій-далекій Півночі жило оленятко-дівчинка. І звали її Ясноока. Одного разу одержала вона листа від бабусі і дідуся лісових оленів. Вони запрошували її нa літо до себе в гості. — Поїдь, Яснооко, погодилися мама й тато. — Там, y країні Зелених Лісів, ти побачиш багато цікавого, зустрінеш нових друзів. Ясноока …
Дивитись далі...
Жило-було y зеленому лісі оленятко Білоплямчик. Одного разу він поскаржився мамі: – Нудно мені жити самому. Ні з ким погратися. – Тобі треба знайти друзів, – відповіла мама. Задумалося оленятко. А наступного дня попрощалося з усіма і пішло y ліс – шукати друзів. Ішов Білоплямчик стежинкою, коли чує хтось плаче. …
Дивитись далі...
Два хлопчики гралися у дворі, вигадуючи свою таємну мову, що її ніхто інший не зрозумів би. – Бріф, браф,- мовив перший. – Браф, броф,- відповів другий. І обидва зареготалися. На балконі другого поверху сидів добродушний старий синьйор і читав газету, а з вікна, що навпроти, виглядала не зла і не …
Дивитись далі...
Стоїть пеньок, на пеньку – хатинка. А в хатинці живуть Мишка, Жабка, Їжачок та Півник Золотий Гребінець. Ось пішли вони до лісу по гриби, по дрова, по ягоди та квіти. Ходили-ходили по лісі та на галявину вийшли. Дивляться – а там порожній віз стоїть. Віз порожній, та не простий – …
Дивитись далі...
Жив собі Гусак. Був він дуже дурний і заздрісний. І всім Гусак заздрив, з усіма сварився, на всіх шипів… Всі хитали головою і говорили: — От вже цей Гусак!.. Якось побачив Гусак на ставку Лебедя. Сподобалася Гусакові довга лебедина шия. «От якби, — подумав Гусак, — мені таку шию!» І …
Дивитись далі...
Був раз маленький хлопчик, дуже кругленький і грубенький. Його мама була також кругленька і грубенька. Жили вони у кругленькій хатинці, що мала малі круглі віконця і круглі двері, малий круглий комин і малий круглий ґаночок. Всередині був малий круглий стіл і маленькі круглі крісла. Біля кожного крісла стояв малесенький круглий …
Дивитись далі...
Про що розповів би пес Бобко, якби він умів розмовляти й писати. Прокинувся о восьмій, сердитий. Не дали як слід виспатися. Опівночі якийсь дивак заліз у вікно (чому не в двері?). Я вже збирався загавкати, але він кинув мені чудовий шматок м’яса. Поки я пригощався, чоловік зібрав купу ложок, виделок, …
Дивитись далі...
Йшов Їжачок додому. Дорогою наздогнав його Заєць, і пішли вони разом. Удвох дорога вдвічі коротша. До дому далеко – йдуть, розмовляють. А поперек дороги палиця лежала. За розмовою Заєць її не помітив — зашпортався, мало не впав. — Ах, ти!.. — розсердився Заєць. Підчипів палицю ногою, і вона далеко вбік …
Дивитись далі...
Зайшов якось Ведмідь до Зайця в город і питає: — Як справи, Вухастий? — Та ось, морквину смикаю, дядько Мишко. — А хороша морквина? — Гарна, дядько Мишко, та тільки сидить глибоко. — Мені, мабуть, теж морквини треба, — задумливо сказав Ведмідь, — запас на зиму… — На здоров’я, дядьку …
Дивитись далі...
Пішли гуляти Жабеня, Курча, Мишеня, Мураха і Жучок. Прийшли на річку. – Давайте купатися! — сказало Жабенятко і стрибнуло у воду. — Ми не вміємо плавати, — сказали Курча, Мишеня, Мураха і Жучок. – Ква-ха-ха! Ква-ха-ха! — засміялося Жабеня. — На що ви здатні? — І так почало реготати — …
Дивитись далі...
Жив-був на столі у хлопчика Володі Олівець. Якось, коли Володя спав, на стіл залізло Мишеня. Побачило Олівець, схопило і потягло до себе в нірку. – Відпусти мене, будь ласка! — благав Олівець. — Ну, навіщо я тобі потрібен? Я дерев’яний, і мене не можна їсти. — Я тебе гризтиму! — …
Дивитись далі...
Взяли хлопці в ліс плюшевого Ведмедика та й забули під ялинкою. «Не бійся, Ведмедику! – сказали зайченята. — У нас у лісі добре! «Капризний ведмедик! — проскрекотіла Сорока. — Нічого не їсть! «Де тут ведмедик?» — заревів хтось. І всі розбіглися. “Це не справжній ведмедик”, – сказала Ведмедиця. “Але шкода …
Дивитись далі...
Намалював хлопчик Володя Півня, а розфарбувати його забув. Пішов півень гуляти: — Що ти ходиш такий нерозмальований? – Здивувався Пес. Подивився Півень у воду. І правда — Пес правду каже. — Не журися, — сказав Пес, — йди до Фарб: вони тобі допоможуть. Прийшов Півень до Фарб і просить: – …
Дивитись далі...
Зібрались якось звірята на галявині та й ну в хованки грати! Було серед них маленьке Кошеня. Причаїлося воно в траві і ні словечка. Усе було б добре, якби пухнастий Кошачий хвостик не смикнувся. Зайчик, що саме жмурив, ніби того й чекав: скік-скік прямісінько до Кошеняти. По хвостикові знайшов! Образилось Кошеня …
Дивитись далі...
Була собі мама, і був собі тато, і мали вони дітей небагато: всього лиш одненького хлопчика Антипка, та й той був худий і сухий, як скрипка. Не хотів Антипко ні пити, ні їсти, навіть і до столу не хотів засісти. Зранку всі до столу, – він навтіки з хати, мусить …
Дивитись далі...
На Великій Спортивній галявині грали у футбол. Команда бобрів проти команди зайців. Володьку взяли воротарем. Тому, що зайці погано стоять на воротах, і коли на них летить м’яч – тікають з поля. А Володька м’яча не боявся, і навіть навпаки – кидався на м’яч та на нападників. І тут – …
Дивитись далі...
Якось їжачки пішли на прогулянку. Тато Їжак узяв під ручку маму, мама взяла за ручку Вероніку, а Вероніка взяла за ручку парасольку на випадок дощу та падіння ялинових шишок. Один Володька нічого не взяв і тинявся туди-сюди дорогою, не знаючи, чим би йому зайнятися. І тут їм зустрілися хом’яки. Тато …
Дивитись далі...
По один бік від їжачого будинку жили зайці, по другий – сім’я білок, з третього боку жили єноти, а з четвертого – була борсукова нора, яка стояла порожньою. Борсук любив тишу та самотність. І коли населення в лісі збільшилося, пішов у глиб хащі, подалі від усіх. І ось одного разу …
Дивитись далі...
Стара бібліотечна миша вряди-годи ходила в гості до своїх двоюрідних сестер, що жили на високому горищі і мало тямили в земних справах. – Які ж бо ви невігласи,- казала миша своїм сумирним родичам.- Мабуть, і читати не вмієте. – Куди нам до тебе рівнятися,- зітхали сестри. – От чи їли …
Дивитись далі...
Жило на світлі гусенятко, на ім’я Вільям. Але мама кликала його завжди Віллі. – Пора гуляти, Віллі! – говорила йому мама. – Клич інших, га-га-га! Віллі дуже любив га-га-гакати, скликаючи всіх на прогулянку. – Га-га-га! Га-га-га! Га-га-га! Га-га-га! – співав він всю дорогу. Одного разу на прогулянці він зустрів кошеня. …
Дивитись далі...
В одному не дуже дрімучому лісі жили їжачки: тато Їжак, мама Їжачиха та їх діти їжачата – Володька та Вероніка. Тато Їжак був лікарем. Він робив хворим уколи та перев’язки, збирав лікарські трави та корінці, з яких робив різні цілющі порошки, мазі та настоянки. Мама працювала кравчинею. Вона шила білизну …
Дивитись далі...
Одного разу в Болоньї саме на П’яцца Маджоре побудували палац із морозива. Діти прибігали на площу з усіх кінців міста. Усім кортіло хоч лизнути його. Дах цього палацу був із збитих вершків, дим у комині з цукрової пудри, сам комин з варення. Все інше було з морозива: і двері, і …
Дивитись далі...
Одного разу в Пйомбіно пішов цукерковий дощ. З неба летіли різнобарвні цукерки: і зелені, і рожеві, і фіолетові, й блакитні. Спочатку люди думали, що то град. Аж ось з цікавості один хлопчина поклав у рот зелену градину, і виявилося, що то м’ятний льодяник. Інший покуштував рожеву, і виявилось, що то …
Дивитись далі...Жила-була на світі маленька дівчинка, яку звали Ліза. Вона жила разом зі своїми татом і мамою в невеликому червоному будиночку в Делекарліі в Швеції. Мама пошила їй чудове помаранчеве платтячко. Ліза носила його разом з фартушком в червону смужку, маленьким червоним капелюшком і блакитним шарфиком. А тато подарував їй чудові …
Дивитись далі...Було так чи не було, а жив-був на світі горобець. Якось узимку, у великий мороз, вилетів горобець із свого гніздечка у пошуках їжі. Дивиться, земля і небо зовсім побіліли від снігу, а вся вода на лід перетворилася. Бачить горобець, нікуди подітися, мимоволі сів на якусь крижинку і почав на всі …
Дивитись далі...Жило троє мишенят. Була в них ділянка землі завбільшки з долоню. Випало на ній снігу трохи менше пригорщі. Почали мишенята згрібати сніг і знайшли шматочок масла— завбільшки з горошинку. Віддали його сховати найменшому, а те не витримало й з’їло. Почали брати сварити його, поскубли і навіть до суду повели. Почав …
Дивитись далі...
Нумо вигадувати числа. – Нумо. Починаю я: .майже один, майже два, майже три, майже чотири, майже п’ять, майже шість. – То дурничка. Ось послухай, що я вигадав: один зверхмільйон більярдонів, один восьмільйон тисячонів, один чудольярд і один чудольйон. – А я вигадав таку таблицю множення: три по одному – йди …
Дивитись далі...
Зайчик стояв біля дверей і не знав, що робити. Його мама застудилася, і він хотів купити їй меду, адже найкращі ліки від застуди — чай з медом. Хоч зайчик був ще зовсім маленький, але він знав, що відходити від свого дому не можна, бо ще, не дай Боже, заблукаєш або …
Дивитись далі...
