TOU
Комарик та мушка

Комарик та мушка

Жили собі Комарик — німецький чударик та Мушка — гессенська пустушка. Половою піч топили, в горіховій лушпині куліш варили. Сала не купували, хліба позичали, а водичку даром брали. Так жили-поживали, весело співали… Якось сів комар на дубочку, схилив головочку. Де взялися буйні вітри — дуба похилили, Комара звалили. Упав Комар …

Читати далі...
Чому равлик ховається

Чому равлик ховається

Якось до Равлика завiтала Не-Дуже-Чемна-Жаба. — Запроси мене до своєї хатки, — сказала вона Равликові. — Але ти у ній не помiстишся, — вiдповiв Равлик. — Я ж прийшла до тебе в гостi? — спитала Жаба. — В гостi… — розгублено мовив Равлик. — Отож ти мусиш мене запросити! — …

Читати далі...
Чому папуга не навчився розмовляти

Чому папуга не навчився розмовляти

Колись дуже давно Папуга не вмiв розмовляти. А навчитися йому дуже хотiлося. Полетiв вiн до великого болота, в якому лежали бегемоти. — Яке гарне болото! — казали вони i занурювалися у те болото по самiсiнькi очi. Папузi болото зовсiм не подобалося. Але, щоб навчитися розмовляти, вiн повторював за бегемотами: — …

Читати далі...
Як ніс утік

Як ніс утік

Микола Гоголь розповів про одного петербурзького носа, що виїжджав у кареті на прогулянку. Подібна чудасія сталася з одним синьйором у Лавено, що на березі озера Лаго-Маджоре. Жив той синьйор якраз біля пристані. Встав він одного ранку, зайшов у ванну кімнату поголитися, подивився на себе в дзеркало та як закричить: – …

Читати далі...
Поросятко в колючій шубці

Поросятко в колючій шубці

Була зима. Стояли такі морози, що Їжачок кілька днів не виходив зі своєї хатинки, палив у печі і дивився у вікно. Мороз прикрасив віконце різними візерунками, і Їжачку час від часу доводилося залазити на підвіконня дихати і терти лапкою замерзле скло. «Ось — казав він, знову побачивши ялинку, пеньок і …

Читати далі...
Довгим зимовим вечором

Довгим зимовим вечором

Ого, які кучугури намела завірюха? Усі пеньки засипало снігом. Сосни глухо рипіли і розгойдувалися від вітру, і тільки трудівник — дятел довбав і довбав десь угорі, ніби хотів продовбати низькі хмари і побачити сонце. Їжачок сидів у себе вдома біля пічки і вже не вірив, що колись прийде весна. «Швидше …

Читати далі...

Як ослик, їжачок і ведмедик зустрічали новий рік

Весь передноворічний тиждень у полях вирувала завірюха. У лісі снігу намело стільки що ні Їжачок, ні Ослик, ні Ведмедик весь тиждень не могли вийти з дому. Перед Новим роком завірюха вщухла, і друзі зібралися в будинку у Їжачка. — Ось що,— сказав Ведмедик,— у нас немає ялинки. — Немає,— погодився …

Читати далі...
Їжачок в тумані

Їжачок в тумані

Щовечора Їжачок приходив до Ведмедика в гості рахувати зірки. Вони сідали на колоду та, посьорбуючи чай, дивилися на зоряне небо. Воно висіло над дахом, одразу за димарем. Праворуч від димаря були Ведмедикові зірки, а ліворуч – Їжачкові. Спочатку Їжачок йшов полем, де його оточила зграйка нічних метеликів, потім зайшов у …

Читати далі...
Зелений птах

Зелений птах

Старий Крокодил довго спав на березі річки, засунувши пащу в пісок і зануривши хвіст у воду. Йому снилося, ніби він не Крокодил, а великий зелений птах, що летить над усією Африкою. Унизу гуляють жирафи, бігають леви, а він летить і махає своїм зеленим хвостом, і хвіст у нього такий легкий …

Читати далі...
Осінні човни

Осінні човни

Летіло листя, гудів вітер, була в лісі осінь… Їжачок вийшов з свого будиночку з коромислом на плечі та пішов до криниці. Вода в криниці була синя, холодна і виблискувала, наче дзеркало. Їжачок сів на березі та подивився у воду. З води на Їжачка подивився сумний Їжачок і сказав: — Їжачок, …

Читати далі...
Чарівна трава Звіробій

Чарівна трава Звіробій

Був літній сонячний день. — Хочеш, я тобі щось покажу, — сказав Їжачок, коли вони з Ведмедиком вибігли на галявину. – А що? — спитав Ведмедик. — Ось дивись: це Ромашка. — Знаю, сказав Ведмедик. – Любить не любить! — І почав обривати пелюстки. — А це Волошка! – Сказав …

Читати далі...
Король-змій

Король-змій

Був собі багатий купець, і була у нього дочка, та така гарна, така гарна, що не здумать, не згадать, ні пером описать. Він її дуже любив і все багатство ховав для неї. А багатий він був такий, що гроші міркою міряв: а лавок (крамниць) і не перелічити. І в одній …

Читати далі...
Заєць і тигр

Заєць і тигр

От якось тигр вийшов погуляти. Коли бачить — заєць сидить на дереві й ласує медом з бджолиного вулика. Тигр підкрався, став під деревом та як гарикне: — Ага! Ось ти, голубчику, де! Довго я тебе шукав! Зараз же мені злазь, а то гірше буде! Глянув заєць — аж тигр лихим …

Читати далі...
Чарівник і священне дерево

Чарівник і священне дерево

Жив собі колись бідний чоловік в убогій хатині за дві версти від великої піщаної гори. Чоловік жив не як сухостій між зеленими деревами – була в нього дружина. Щоб випалити піч, він ходив по дрова до далекого лісу. Якось розгулялася страшна буря: трощила дерева, здіймала до неба хмари піску, зривала …

Читати далі...
Забув прізвище

Забув прізвище

Якось багатій спорядив наймита до міста. Повернувшись додому, хлопець повідомив: – Вам, господарю, переказував вітання пан… Е-е-е… Ой лишенько, як же його звати?.. Поважний такий! А щоб він був здоровий!.. Забув прізвище… – Хіба так важко запам’ятати? – обурився нетерплячий хазяїн. – Пригадуй швидше! Парубок замислено почухав потилицю: – Щось, …

Читати далі...
Попеловий коржик

Попеловий коржик

Жив собі Гаврило. Він не мав ніякого маєтку, зате була купа дітей у хаті. Щоб їх прогодувати, ходив до багачів та панів робити. Одного дня Гаврило сказав жінці: – Нема тут життя, бо моя правда записана на піску, а кривда – на камені. Піду я у світ. Спечи мені коржик …

Читати далі...
Перепелиця й лисиця

Перепелиця й лисиця

Була собі лисиця. Одного разу никала вона голодна, сподіваючись роздобути якусь поживу, Та й побачила перепелицю, яка безтурботно, не відаючи про небезпеку, клювала зернятка. Лисиця підкралася нишком та хап її. – Тепер я худа й мізерна, що тобі з мене? – зазирнула їй в очі перепелиця. – А я гину …

Читати далі...
Антурам і Сантурам

Антурам і Сантурам

У невеличкому селищі край лісу мешкали два друга – Антурам і Сантурам. Чоловіки були різними за вдачею: Сантурам – добрий і працьовитий, а його товариш, навпаки, й за холодну воду не брався. Одного разу Антурам позичив у приятеля тисячу монет, обіцяючи невдовзі повернути. Минув час, але боржник про гроші не …

Читати далі...
Олень і вовк

Олень і вовк

Якось один добрий олень надумав вирушити в мандри. Попрощався зі своїми знайомими звірятами та й пішов світ за очі. Довго він блукав темними та великими лісами, коли раптом почув якийсь незнайомий голос, що благав про допомогу. Олень одразу озирнувся й помітив, що старезне дерево, зламавшись, упало на сірого вовка. – …

Читати далі...
Пастушок

Пастушок

Одного літнього дня біля моря малий хлопець пас корів та кілька овець і кіз. Було вже після полудня, і немилосердно пекло сонце. Раптом хлопчина помітив трьох гарних дівчат, що спали на м’якій траві. Це були чарівниці-феї, красуні, яких рідко коли й побачиш, і одна на одну подібні, що й не …

Читати далі...
Пастух і чарівникова дочка

Пастух і дочка чарівника

Жила вбога вдова і мала одного сина. Він був дужий і хоробрий, як ніхто з його ровесників. І служив пастухом. От він якось погнав худобу до озера на водопій. А там у срібній воді купалися три вродливі дівчини. На березі лежали їхні сукні, які вони поскидали, коли йшли купатися, і …

Читати далі...
Чоловік і вітер

Чоловік і вітер

Жили собі дід та баба. Були вони такі бідні, що ледве перебивалися з хліба на воду. Якось, ідучи дорогою, знайшли вони пригорщу зерна. Раді поспішили додому, і дід пішов у комору, аби змолоти на ручному млинку зерно, а баба поставила на вогонь казанок з водою, щоб закипіла тим часом. Старий …

Читати далі...
Дівчина виходить заміж за Сонце

Дівчина виходить заміж за Сонце

Давним-давно жили чоловік і жінка. У них не було дітей, і вони благали бога, щоб він послав їм дитя. Довго вони просили, і нарешті бог послав цьому подружжю дівчинку, але сказав, що коли дівчинці сповниться вісім років, вона помре. – Чоловіче,– мовила дружина,– що ж нам робити? – Люба моя, …

Читати далі...
Про двох парубків

Про двох парубків

Були колись сусідами два парубки – Степан та Іван. Один багатий, другий бідний. Бідний легінь мав дуже файну дівчину аж на краю села. А багатий не знав куди дітися – нудно було йому одному. Якось він спитав: – Куди ходиш, Іване, щовечора? – Та маю одну дівку на тім краю …

Читати далі...
Хочеш до раю – кукурікай!

Хочеш до раю – кукурікай!

Цю казочку – аби не збрехати і правду не сказати – мені сорока принесла на довгому хвості. А та сорока чула від іншої сороки, що була в гуцульському селі і знала там одного мудрого чоловіка. До нього всі ходили за порадою, хоч собі нічим не міг зарадити, аби видряпатися зі …

Читати далі...
Цеглина та віск

Цеглина та віск

Лежала якось на поличці в однієї господині цеглина й шматок воску. Цеглині там було місце — адже господиня щодня гострила об неї ножі. А чого віск потрапив на поличку, того й досі ніхто не знає. Певно, колись його хтось там поклав, от він і лежав собі без діла. Якось віск …

Читати далі...
Сім лозин

Сім лозин

Було це чи не було, жив колись один чоловік, і мав він семеро синів. Брати були нерозлийвода: разом їли-пили, разом сумували й раділи, разом на полювання ходили. Не те що серед людей, а навіть серед звірів не було сили, здатної подолати їх. Спливали місяці, роки, всі брати поженились, у них …

Читати далі...
Дружина – пташка

Дружина – пташка

Давно колись народився хлопчик, а батько його одразу помер. Недовго й мати жила. А на небі стала вона буйволицею. Щодня спускалася вона на землю пастися і як могла наглядала за сином. Добра батько й мати синові не лишили, бо жили бідно, і він змалечку мусив пасти худобу. Підріс хлопець, і …

Читати далі...
Миша та верблюд

Миша та верблюд

Засперечалися миша і верблюд. – Я раніш за тебе побачу сонце,– сказав верблюд. – Ні, я раніш побачу сонце,– сказала миша. – Ти яка малесенька, а я – гора. Навіщо ти сперечаєшся? Цілу ніч верблюд дивився у степ, на схід, щоб побачити сонце раніше за мишу. Миша сиділа на спині …

Читати далі...
Клаповухий собака

Клаповухий собака

Були собі батько, дід, мати і син. Спершу помер батько, потім – дід. Перед смертю дід заповів онукові триста карбованців. Якось хлопець зібрався в місто й каже матері: – Дай мені сто карбованців. Мати дала, хлопець обійшов усе місто й зустрів чоловіка із клаповухим цуценям на руках. Той запропонував: – …

Читати далі...
1 2 3 14

💡 Ви знаходитесь у розділі казки.