Далеко-далеко у морі є маленький острів. Такий маленький, що на ньому росте лише кілька кокосових пальм. Час від часу на обрії з’являється корабель, минає острівець, не зупиняючись, і пливе собі далі. Вдень над островом світить гаряче сонце, а вночі у небі сяють зірки – величезні і яскраві. На пологому березі …
Дивитись далі...
У далекій північній країні, де гори вкриті вічним снігом, а зорі виблискують, ніби алмази, жила Королева Сніжинок. Вона була найгарнішою серед усіх сніжних істот, але її серце було холодним, як крига, бо у цьому світі любов і тепло були забуті. Королева сиділа на троні з льоду у своєму палаці, що …
Дивитись далі...
У п’ятій квартирі, що на другому поверсі нашого будинку, часто змінювалися мешканці. Ходили чутки про те, що мешканцям цієї квартири не щастить. Ну, самі посудіть: приїде нова сім’я, тільки меблі розставлять і фіранки розвісять, як одразу починаються суцільні неприємності. То раптом ні з того ні з сього вода з усіх …
Дивитись далі...
Зустріч У принишклому осінньому лісі стояв запах прілого листя і грибів. Соковиті грони ягід червоніли на гілках, що аж зігнулися під їхньою вагою. Шматки холодного туману повільно повзли поміж стовбурами дерев, безсило чіпляючись за шорстку кору. Зазвичай галасливі лісові птахи сьогодні сиділи в своїх домівках, ховаючись від дрібного монотонного дощу, …
Дивитись далі...
Примчав Миколка до школи, не спізнився — саме перед дзвоником. Та чергова, дівчисько з червоною пов’язкою, біля дверей перейняла його. Ще й зауважила суворим голосом. — Поглянь-но, якого бруду наніс. Чом ноги не витер? Глянув Миколка — справді, сліди на підлозі. Надворі сніг з дощем. Онде які чорні сліди… Притулив …
Дивитись далі...
Таємниця старого будинку Якщо чесно, першим до цього будинку прибіг м’ячик. Будинок старий, трухлявий, ніхто в ньому давно не живе. Вікна забиті дошками. Але увійти до нього просто – будинок будуть валяти, тож двері незамкнені. Бульдозер розвалив дві стіни, здіймаючи хмари рудої куряви, і вантажівки цілісіньку днину возили сміття. Зусібіч …
Дивитись далі...
Жив собі колись один король, і мав він невеликий сад, та такий гарний, що кращого не було, мабуть, у цілому світі. І росло в тому саду високе кучеряве дерево, струнке, як ялина, гарне, як липа. Кожен, хто заходив до саду, не міг очей від нього відвести та надивуватися. Його красою часто …
Дивитись далі...
Був собі цар. Посадив він якось у човен дружину й дочку і поїхав з ними кататись по морю. Коли вони відпливли від берега на чималу відстань, раптом налетіла буря й погнала човна до країни, про яку вони нічого не знали й навіть ніколи не чули. А в тій країні теж ніхто …
Дивитись далі...
В одної бідної вдови був син, якого звали Лібор. Пішов він у світ, вивчився на садівника й повернувся додому. Але вдома йому не було до чого докласти рук, і він подався до королівського замку просити роботи. Його залюбки найняли. Лібор був парубок чесний, роботящий, і за це його всі любили. Вже …
Дивитись далі...
Якось до королівського замку запросили художників, щоб вони намалювали портрет молодого короля Мирослава, який надумав женитися. На одному з численних портретів, які він одержав від принцес і князівен, була зображена дівчина такої краси, що Мирослав закохався в неї з першого ж погляду й про жодну іншу не хотів навіть чути. …
Дивитись далі...
У шевця Марека було двоє синів — Йоза і Янек. Йоза разом із батьком теж шив чоботи, але був парубок гордий і впертий, ні з ким не вмів жити в злагоді й через те ніхто його не любив. А Янек не знав ніякого ремесла, та все, що тільки бачили його очі, зразу ж …
Дивитись далі...
Жив собі один хлопчина, який завжди про все розпитувався. Це, звичайно, добре, коли хлопець хоче все знати. Та питав він про такі речі, які важко пояснити. Наприклад: – Чому в шухляд є столи? Люди дивилися на нього й відповідали: – Шухляди – для ложок, виделок, ножів. – Я знаю, для …
Дивитись далі...
У неділю синьйор Чезаре прокидався пізно. Вставши з ліжка, він надягав піжаму й довго походжав по кімнаті. Тільки об одинадцятій він заходив у ванну кімнату й, не зачиняючи дверей, починав голитися. Саме тієї хвилини чекав Франческо, шестирічний хлопчик, що дуже хотів стати лікарем-хірургом. Він брав вату, пластир, пляшечку спирту і, …
Дивитись далі...
Вийшов чоловік на поле, дивиться, а то сидить заєць. Він зайшов його потихо та й того зайця злапав. Приніс додому та й острить ніж. А заєць каже: «На кого ти той ножик остриш?»— «На тебе, буду тебе різати». А заєць тогди каже: «Знаєш що, годуй мене, понесеш мене на ярмарок …
Дивитись далі...
Старовинна мапа Минуло вже багато днів з тих пір, як Клайм разом з друзями повернувся з подорожі на Острів розмовляючих птахів, але нічого особливо цікавого в Дрімландії за цей час не відбувалося. Напевно тому непосидючий цікаврик занудьгував. Одного вечора Клайм сидів біля віконця і, дивлячись на веселе мерехтіння зірок, пив …
Дивитись далі...
Запрошення У печерному місті панувало гомінке пожвавлення. Заклопотані гноми снували туди-сюди головним проходом. Деякі з них котили візки наповнені залізною рудою. Інші тягли скопом плавильні форми. Треті – інструменти. Словом, всі були при ділі. Звичайно ж не обійшлося без цікавриків. Клайм з Брегоном були тут як тут. Вони всюди тицяли …
Дивитись далі...
В гостях у дідуся Ватроля Одного сонячного полудня Клайм, Брегон і Таффі вирішили завітати до дідуся Ватроля, з яким вже давненько не бачилися. Сказано – зроблено. Цікаврики попрямували Сріблястим лісом. – Раптом нам у чащобі зустрінеться що-небудь цікаве… – припустила Таффі, змовницьки підморгуючи друзям. – Ще б! – погодився Клайм. …
Дивитись далі...
Нічний гість Був пізній час. За стінами затишного будиночка про щось тихо шепотіли дерева, сперечаючись з легким вітерцем. Повний місяць зазирнув у віконце. Його блідий промінь залив сріблом підвіконня, ковзнув по стіні, висвітлив портрет дідуся Ватроля, опустився вниз і завмер на ліжку. Клайм лежав, укрившись ковдрою до самого носа. Але …
Дивитись далі...
Пригоди тривають День видався на славу. Тепле сонечко, прибиваючись крізь листя дерев, пестило пухнасті кульбаби, що росли під могутнім дубом. Радісно виспівували лісові пташки. Причаївшись у кущах смородини неподалік від дуба, Клайм з самого ранку уважно спостерігав за його верхівкою. Там, в розвилці трьох гілок знаходилося гніздо сороки Берти, у …
Дивитись далі...
Хто все. життя провів на морі, вміє точно передбачати погоду. Наприклад, от вам історія про старого капітана у відставці Фіна Елдріджа. Коли він пішов у відставку, він заснував в Істемі ферму і почав вирощувати ріпу. А все своє довге життя він командував каботажним човном. Так от, якось капітан Елдрідж запізнився …
Дивитись далі...
Сталося це давно, але розповідають цю історію й досі. Жив у штаті Арканзас у містечку під дивною назвою Гарнізон один хороший чоловік. Звали його – лікар Вокер. Зросту він був невисокого, зате відрізнявся високими принципами щодо того, як поводитися, як зберігати свою гідність, і таке інше. Щоправда, не всі сусіди …
Дивитись далі...
Пас пастух овець. Коли він гнав отару додому, від неї відбилося маленьке ягнятко і впало в яму. А там сидів голодний вовк, і бідне ягнятко стало його здобиччю. Мабуть, така була його доля. Коли пастух дізнався, що сталося з ягнятком, не став турбуватися, вирішивши, що в кожного своя доля і …
Дивитись далі...
Жив один бідний селянин. У нього були дружина та діти. Трудився селянин від світанку до темноти, не розгинаючи спини, але ніяк не міг прогодувати сім’ю. Якось бідняк спитав свою дружину: — Чому ми ніяк не виберемося з біди, невже я мало працюю? — Ти працюєш дуже багато,— відповіла дружина. — …
Дивитись далі...
Чорний Родерік був головою славетного роду Макнейлів з острова Барра і переможцем на багатьох лицарських турнірах. Він міг би навіть вважатися першим мечем Шотландії, якби не ще один славетний воїн – Роб Рой Макгрегор. Коли до Чорного Родеріка вперше дійшла звістка, що є в Шотландії люди, які вважають найкращим з …
Дивитись далі...
Розповім я вам історію про горобця. Один фермер шукав собі працівника. Дізнався про це горобець, прилетів до нього найматися. — Та що від тебе користі? – здивувався фермер. — А ти мене випробуй. Добре. Спочатку дав йому фермер роботу: зерно молотити в коморі. Взяв горобець ціп і давай бити -молотити. …
Дивитись далі...
Жив на світі поміщик. Чоловік він був пустий і нікчемний і весь свій маєток на вітер спустив. Але зате без міри чванився він своїм знатним родом і вважав, що хоч і збіднів він, а жити без слуги йому не пристало. І почав він підшукувати собі …
Дивитись далі...
Одного разу король поїхав на полювання і побачив селянина, який працював на своєму полі. Король покликав його і запитав: – Скільки ти заробляєш за день? – Чотири монети, королю, – відповів селянин. – І що ж ти робиш з цими чотирма монетами – Першу, – відповів селянин, я проїдаю, другу …
Дивитись далі...
Жили собі колись в одному маленькому селі два рідні брати. Старший був великий багатій, лихий-прелихий і несправедливий. А молодший був на диво чесний, але з тяжких нестатків не вилазив. Отож не раз його дітям нічим було й душу закропити. Якось бідоласі так припекло, що він мусив піти до свого багатого …
Дивитись далі...
Була собі одна мати, й мала вона дочку Геленку. Дочка та була страшенна ледащиця. Якось, коли вона, як звичне, байдикуючи, дивилася у вікно, мати взяла її за руку, повела до струмка й почала там каменем бити по пальцях. Дівчина голосно плакала, У цей час мимо проїздив князь, господар Червоного замку. …
Дивитись далі...
Випало якось молодому королеві розлучитися зі своєю дружиною й вирушити в похід на ворога. Невдовзі після його від’їзду королева народила близнят — двох синів. Радісна вість облетіла все королівство, і гінці негайно подалися сповістити її й королю. Хлоп’ята народилися здорові й росли, як два молоді дубки. Той, що народився на кілька …
Дивитись далі...
