Коли помер цар, молодий принц, дещо непокоячись, готувався зайняти його місце. Мудрий старий вихователь сказав юнакові: «Тобі потрібна допомога. Перш ніж вступити на престол, обери собі майбутню дружину, але вважай: це має бути дівчина, котрій можеш повністю довіряти. Запроси всіх дівчат, які прагнуть стати царицею. Я поясню тобі, як знайти …
Читати далі...
У старій церкві дуже високо висіло величезне срібне розп’яття. Дві особливості вирізняли його. Перша — це терновий вінець на голові Ісуса: був із золота, викладений коштовними рубінами. Друга особливість — права рука Ісуса: не була прибита до хреста, а дещо відхилена вперед. Одна історія пояснює причину цього. Якось уночі злодій, …
Читати далі...
Я написала багато книжок про вихованих леді та джентльменів. Отже зараз, для різноманітності, я розповім про двох неприємних типів, яких звали Томмі Брок і містер Тод. Ніхто в усьому світі не вважав містера Тода “хорошим”. Кролі, ті й на дух його не переносили; вони відчували його запах за півмилі. Містер …
Читати далі...
Коли вже ви так просите, то нехай воно буде по-вашому – розкажу вам, як Хапко солоду відрікся… Чому не розказать… Тільки умова така: не вередувати і не перебендювати. Не знаю, як хто, а я не люблю, як беруть мене на решето та починають сіяти та пересіювати на всі боки: «А …
Читати далі...
Стояла собі у полі, коло гаю, одна козача пасіка. А вже ж, мабуть, усі знаєте, що се за річ пасіка? Може, довідувались часом там меду, аж вам бджоли. а то й мед іншим знов часом? Ся пасіка була огороджена лісою з лози, і в огородь загородив козак аж сім високих, …
Читати далі...
I Розкажу вам про Якова Харченка, якого він смутку набравсь у Хмелинцях, залицяючись до Коханівни. Приходимо ми з ним у неділю під те село. Сонечко вже низенько. Мій парубок, дивлюсь, ніби почав приставати. Примічаю мовчки… прижержав, знаєте, ходу, – примічаю: зробився мій парубок зовсім другий чоловік. Всю дорогу був такий …
Читати далі...
За тридев’ять земель, у тридесятому царстві, жив колись король із королевою, які усім були б задоволені, якби не журила їх одна річ: не було у них дітей. – Нічого, – заспокоював король королеву, – може Господь почує нас. І от не минуло й року після цієї розмови, як у них …
Читати далі...В тридев’ятім славнім царстві,
де колись був цар Горох,
є тепер на господарстві
мудрий пан, вельможний Ох.
Було колись на світі дивовижне маленьке селище. У тому селищі стояло дев’яносто дев’ять будиночків, навколо кожного будиночка зеленів садок, обгороджений парканом з хвірткою, а за хвірткою сидів собака, що завжди гавкав. . У дворі першого будиночка був пес Фідо, який, ревно охороняючи своїх господарів, шалено гавкав, коли проходив хто-небудь із …
Читати далі...
Одного разу двоє друзів-хлоп’ят каталися на ковзанах на малому замерзлому ставку. Був похмурий холодний вечір. Діти їздили обережно, але раптом лід проламався і один із хлопчиків упав у воду. Ставок був неглибокий, але вода в ополонці почала замерзати, закриваючи отвір. Другий хлопчик повернувся на берег, узяв найбільший камінь, якого вдалося …
Читати далі...
У саду поміж деревами, кущами і квітниками росли Дуб і Троянда. Дуб був деревом величавим, а його могутнє гілля здавалося короною, що владно нависала над скромними квітами в саду. Троянда мала лише стебло з кількома зеленими листками і гострими колючками. Виглядала кволою, наче от-от зів’яне. Міцний Дуб кепкував з неї, …
Читати далі...
Жив колись хлопчик, якому завжди чогось хотілося. То він мріяв про маленьку конячку, на якій можна кататися верхи, то про санки, то про човен, то про розкладний ніж. Але так як батько хлопчика помер, а мати була бідною прибиральницею, його бажання ніколи не виконувалися. Одного разу, коли він в черговий …
Читати далі...Жила-була пара стоптаних домашніх капців: капець-чоловік і капець-дружина. Якби ви глянули на них уважніше, то одразу помітили б різницю між ними: капець з правої ноги був більший і товстіший, ніж капець з лівої ноги. Це й зрозуміло —лівий капець був жінкою, а правий — чоловіком. Виготовлені вони були з буйволової …
Читати далі...
В дорозі — хоч яка далека вона — доброго коня варто лиш раз стьобнути гарапником. При народі, на майдані — хоч який би широкий він був — досить лиш одного разу мовити правдиве слово… За сімома горами, за сімома морями жив хлопчик на ім’я Ахмет. Ріс він без матері: вона …
Читати далі...
Їхав дорогою князь зі своєю свитою. Настав вечір, і слуги запитали князя, куди везти його ночувати. — Куди хочете, — відповідає князь, — не везіть тільки туди, де є хтось сильніший за мене. Наближені повезли його до одного горця, який мешкав неподалік. У горця була маленька дитина. Князь почув як …
Читати далі...Жив – був один праведник. Звали його ребе Еліезер. Одного скорботного дня його взяли в полон татари і продали в рабство в далеку країну. Купив його один багатий чоловік і подарував наміснику цієї країни. А намісник зробив його своїм особистим слугою. Одного разу король зібрався йти війною на свого ворога …
Читати далі...Існує переказ: у Горлиці (Краківський повіт) сталася знаменита пожежа. Все було в полум’ї, і вогонь мав ось-ось охопити стару синагогу. Євреї жахнулися, у розпачі ламали руки. Здавалося, ніщо не в змозі врятувати стару будівлю, що стояла серед моря вогню, але раптом у небі над синагогою з’явилася хмара голубів. Вони оточили …
Читати далі...Якось поніс Еро султану в подарунок кошик груш зі свого саду. Увійшов до покоїв султана, а там повно народу. Виявляється, яничари спіймали шістьох злодіїв та привели їх на суд. Еро з переляку забився зі своїми дарами в затишний куточок і прикрив груші чалмою, щоб їх ніхто не взяв. Султан тим …
Читати далі...Жив колись цар, повелитель всього живого на землі. Одного разу цей цар обклав всіх підданих податками і розіслав у всі кінці своїх володінь сотні збирачів. В перший день збирачі отримали податки з усіх людей, у другий – з усіх слонів, в третій – з усіх тигрів і так далі, поки …
Читати далі...Один чоловік на обіді у свого приятеля так наївся, що, повернувшись додому, впав зі стонгоном на землю. Живіт у нього роздувся, як барабан. Підійшов до нього сусід і питає: — Що з тобою? — Ох, і не кажи! Ходив на готину, та переїв трохи! — Зате на другий раз пам’ятатимеш: …
Читати далі...Давним-давно жив-був хан Мірвайс. Він володів незліченними багатства, які нажив, торгуючи з Індією. По всьому краю славився хан Мірвайс своєю гостинністю та щедрістю. Якось надвечір постукав у ворота його замку жебрак-чарівник і попросив милостиню. Служниця вирішила пожартувати з нещасного старого. Взяла відерце золи і висипала в його торбу. Нахмурився старий …
Читати далі...Жив колись давно у Багдаді цар. У нього був син на ім’я Алі. Коли Алі виповнилося десять років, цар покликав найкращих вчителів, і вони почали вчити хлопчика читати, писати, рахункам, наукам про зірки і усього, що треба знати. Через сім років прийшли вони до царя і сказали: — Твій син …
Читати далі...
Сонце повільно хилилося на захід. Тіні дерев ставали довшими. Спека спадала. Подув прохолодний вітерець. Зашепотіли липи. Заворушилися і зацвірінькали горобці. Жовті квіти подорожника затріпотіли і витягли свої тонкі шиї, немов хотіли вловити слова пісні, що лунала з далекої ниви. На дорозі, яка вела з базару в село, з’явився дід Матвій …
Читати далі...
В ті далекі часи, коли життя на землі текло, як в казці, коли вовк дружив з ягням, а на полях дозрівали готові короваї хліба, – у дерев були ноги. Так, тоді дерева не стояли нерухомо, як зараз, а ходили, куди їм заманеться. Цілими днями блукали вони по полях і луках, …
Читати далі...
Вечоріло. Земля була встелена м’яким, свіжим снігом. Мерехтіли сніговими іскрами дахи будинків. Теплі промені затуманеного зимового сонця пробилися крізь гілки старої вишні і впали на строкату подушку, що лежала на підвіконні. На подушці дрімала товста чорна кішка. Зрідка вона відкривала очі і поглядала на горобців, які гралися на паркані. У …
Читати далі...
В якомусь царстві, в якомусь государстві жив собі солдат. Служив він довго і чесно, а життя солдатське було важке гірке. Набридло, нарешті, солдату і почав він думати – якби йому зі служби піти та іншим ділом зайнятись. А в цей час саме від царя наказ приходить. Пише цар: «Вибрати з …
Читати далі...
У старому лісі, між високих хвойних дерев, знаходиться школа для звіряток. А у тій школі навчаються дітки усіляких тваринок: лисичок та вовків, зайчиків та хом’ячків, білочок та черепашок. І є в тій школі вчителі, які вчать писати та читати; є директор та завуч, коридори та класи, зошити та книги, уроки …
Читати далі...
ДЗЕНЬ! ДЗЕНЬ — ДЗЕНЬ! ДЗЕНЬ — ДЗЕНЬ — ДЗЕЕЕЕЕ — ЕЕЕЕ — НЬ! — Хто-небудь, вимкніть цей будильник. Нічого без причини так рано мене будити. На жаль, пристрій ніхто не вимкнув і він продовжував дзеленчати. Тому, хом’як, протягнув лапку та вимкнув гучний прилад. Цей ручний годинник йому дістався від батька, …
Читати далі...
1. Півень у пляшці Над однією фермою пролетів ураган. Він нічого не зруйнував, а загнав молоденького півника у велику пляшку. Люди приходили за багато миль, щоб подивитися на півня у пляшці. Зрештою, півень виріс таким великим, що вже не вміщався у пляшці, і господареві довелося розбити пляшку і випустити півня. …
Читати далі...
Всяк і кожен у краю скотарів скаже вам, хто такий Пекос Білл. Він був найдикіший на Дикому Заході. І не хтось, а саме він винайшов ласо. Він виріс серед койотів і знати не знав, доки йому не стукнуло десять років, що він не степовий вовк, а людина. А сталося це …
Читати далі...💡 Ви знаходитесь у розділі казки.