Старенькій жінці приснилося, що вона померла і, стоячи перед лицем Янгола Смерті, просила взяти її до раю. — Чи ти коли небудь за свого довгого життя зробила якийсь добрий учинок? — запитав її Янгол. — Чи ти зробила щось не для того, що б показати свою доброту сусідам і не …
Дивитись далі...
За селом розходилися три дороги: перша простягалася до моря, друга – до міста, а третя вела в безвихідь. Мартіно цікавився, куди та третя все-таки веде; він розпитував, але всі відповідали одне й те саме: – Ота дорога? Та дорога нікуди не веде. – А як далеко вона пролягає? – Нікуди …
Дивитись далі...
Сталося це давно, але розповідають цю історію й досі. Жив у штаті Арканзас у містечку під дивною назвою Гарнізон один хороший чоловік. Звали його – лікар Вокер. Зросту він був невисокого, зате відрізнявся високими принципами щодо того, як поводитися, як зберігати свою гідність, і таке інше. Щоправда, не всі сусіди …
Дивитись далі...
Пас пастух овець. Коли він гнав отару додому, від неї відбилося маленьке ягнятко і впало в яму. А там сидів голодний вовк, і бідне ягнятко стало його здобиччю. Мабуть, така була його доля. Коли пастух дізнався, що сталося з ягнятком, не став турбуватися, вирішивши, що в кожного своя доля і …
Дивитись далі...
Жив один бідний селянин. У нього були дружина та діти. Трудився селянин від світанку до темноти, не розгинаючи спини, але ніяк не міг прогодувати сім’ю. Якось бідняк спитав свою дружину: — Чому ми ніяк не виберемося з біди, невже я мало працюю? — Ти працюєш дуже багато,— відповіла дружина. — …
Дивитись далі...
Жив на світі поміщик. Чоловік він був пустий і нікчемний і весь свій маєток на вітер спустив. Але зате без міри чванився він своїм знатним родом і вважав, що хоч і збіднів він, а жити без слуги йому не пристало. І почав він підшукувати собі …
Дивитись далі...
Одного разу король поїхав на полювання і побачив селянина, який працював на своєму полі. Король покликав його і запитав: – Скільки ти заробляєш за день? – Чотири монети, королю, – відповів селянин. – І що ж ти робиш з цими чотирма монетами – Першу, – відповів селянин, я проїдаю, другу …
Дивитись далі...У ті часи, коли ще не було ні залізниць, ні залізних птахів, ні інших чудес, а неораних степів було більше, ніж садів і нив, розвелося стільки розбійників, що ні жандарми, ні поліцаї не могли з ними впоратися. Та й хто б міг з ними порозумітися? Все це були відчайдушні хлопці, …
Дивитись далі...Давно пішли у безвість часи, коли в місті Маргілані жив шановний батько сімейства Кубла-боші. Дружина його померла, лишивши сина й дочку. Одного разу, коли діти вже повиростали, надумав Кубла-боші вирушити в далеку подорож. Сина він узяв із собою, а дочку залишив у родича – старого Ішана. Дівчина була така вродлива, …
Дивитись далі...Було це чи не було, але кажуть, що за старих часів жили чоловік із дружиною. Дружина була працьовита, старанна, а чоловік ледар і нероба. Через його лінощі вони постійно сварилися. Нарешті дружина не витримала і сказала чоловікові: – Слухай, чоловіче, це нікуди не годиться. Чому ти з раннього ранку до …
Дивитись далі...
Був сумний сірий ранок у північному місті. Переповненим автобусом люди їхали на роботу й навчання. Пасажири сиділи один біля одного, закутані у важкий зимовий одяг, і куняли, приспані монотонним гулом двигуна й теплом, що панувало в салоні. Ніхто не розмовляв. Хоча всі ці люди зустрічалися чи не щодня, однак, їдучи …
Дивитись далі...
У хатині поблизу пасовиська, десь на краю світу, жив колись хлопець. Звався він Ріналдо, був зграбний і спритний. У серці хлопець плекав велику мрію: прагнув підкорити Вежу Неба. Вежа Неба здіймалася увись на неприступній скелі, що височіла над долиною. Там зберігалася Книга Таємниці Життя. Чимало лицарів намагалися відкрити велику книгу. …
Дивитись далі...
Було колись на світі дивовижне маленьке селище. У тому селищі стояло дев’яносто дев’ять будиночків, навколо кожного будиночка зеленів садок, обгороджений парканом з хвірткою, а за хвірткою сидів собака, що завжди гавкав. . У дворі першого будиночка був пес Фідо, який, ревно охороняючи своїх господарів, шалено гавкав, коли проходив хто-небудь із …
Дивитись далі...Жив – був один праведник. Звали його ребе Еліезер. Одного скорботного дня його взяли в полон татари і продали в рабство в далеку країну. Купив його один багатий чоловік і подарував наміснику цієї країни. А намісник зробив його своїм особистим слугою. Одного разу король зібрався йти війною на свого ворога …
Дивитись далі...Якось поніс Еро султану в подарунок кошик груш зі свого саду. Увійшов до покоїв султана, а там повно народу. Виявляється, яничари спіймали шістьох злодіїв та привели їх на суд. Еро з переляку забився зі своїми дарами в затишний куточок і прикрив груші чалмою, щоб їх ніхто не взяв. Султан тим …
Дивитись далі...Один чоловік на обіді у свого приятеля так наївся, що, повернувшись додому, впав зі стонгоном на землю. Живіт у нього роздувся, як барабан. Підійшов до нього сусід і питає: — Що з тобою? — Ох, і не кажи! Ходив на готину, та переїв трохи! — Зате на другий раз пам’ятатимеш: …
Дивитись далі...З міста Бейруту до Дамаску їхав верхи молодий чоловік. На дорозі побачив стару жінку із зморшкуватим обличчям, у подертій одежі. Вона сиділа під пальмою і жалісно плакала: „Хто забере мене до Дамаску?” Вершник спинився, глянув на нещасну жінку і, зворушений її нуждою, взяв її на коня. По дорозі чоловік запитав: …
Дивитись далі...
Всяк і кожен у краю скотарів скаже вам, хто такий Пекос Білл. Він був найдикіший на Дикому Заході. І не хтось, а саме він винайшов ласо. Він виріс серед койотів і знати не знав, доки йому не стукнуло десять років, що він не степовий вовк, а людина. А сталося це …
Дивитись далі...
Жив собі шах. Мав він єдиного сина Малика, якого дуже любив. Якось їхав Малик верхи берегом моря, коли це бачить: конюх і Лисий Мамед про щось сперечаються, навкулачки б’ються. Малик під’їхав, розборонив їх і питає: — Що ви не поділили? Чого стусаєте один одного? Забіяки трохи відхекалися. Конюх і каже: …
Дивитись далі...
Жили три брати. Майна у них ніякого не було, мали брати лише трьох віслюків, і дуже бідували. І ось старший брат вирішив продати свого віслюка. А там — будь що буде! Взяв він осла за повід і пішов із ним. Ішов він, ішов і прийшов до садиби якогось князя. Побачив …
Дивитись далі...
— Скажи мені, ось ти вариш мамалигу, а з чим ми її їстимемо? — запитав одного разу Хуаджа Шардин свою дружину. — Говорила ж я тобі, що в нас нічого більше немає, — відповіла та, помішуючи мамалигу. — Тоді постарайся варити її доти, доки я не повернуся, — сказав Шардин, …
Дивитись далі...
Жив колись старий багатій із своїм єдиним сином. Щодня батько давав йому гроші, і син пригощав своїх численних товаришів, а ті хвалили його. Так тривало довго. Не раз старий умовляв сина бути розважливим і припинити марнотратство. Нарешті, старий зовсім збіднів і важко занедужав. Перед смертю він покликав сина та й …
Дивитись далі...
Якось помирав один король. Лежить він і з відчаю сам до себе промовляє: – Невже мені, всевладному королю, доведеться вмерти? Та де ж мої ворожбити? Чому вони не рятують мене? А ворожбити з великого страху всі порозбігалися. Лишився тільки один старий ворожбит, якому ніхто не йняв віри, бо був він …
Дивитись далі...
Одного ранку старий Водяний Щур виткнув голову із своєї нори. Очі в нього були як блискучі намистинки, вуса сірі й жорсткі, а довгий чорний хвіст був ніби скачаний з гуми. Маленькі каченята, жовті, наче канарки, плавали в ставку, а їхня мати Качка, геть уся біла, з яскраво-червоними лапками, намагалася навчити …
Дивитись далі...
Королівський син надумав одружитися, і всі в королівстві раділи. Цілісінький рік він чекав своєї нареченої, і ось, нарешті, вона прибула. Це була російська Принцеса, і весь шлях від самої Фінляндії вона проїхала в санях, запряжених шестериком оленів. Сани були з щирого золота, мали форму лебедя, і поміж його крильми лежала …
Дивитись далі...
Був день народження Інфанти. Їй саме сповнилося дванадцять років, і сонце осявало сади навколо палацу. Хоч вона була справжньою Принцесою і наступницею трону Іспанії, у неї, як і в бідних дітей, був тільки один пень народження на рік, тож, звісно, для всієї країни дуже багато важило, щоб заради такого дня …
Дивитись далі...
Раз у Гавірате жила собі молодиця, яка з ранку до вечора тільки те й робила, що рахувала, хто скільки разів чхнув, і розказувала про те своїм подругам. – Аптекар чхнув аж сім разів,- розповідала молодиця. – Та невже? – Нехай мене лиха година поб’є, якщо брешу. Він чхав перед самісіньким …
Дивитись далі...Жили собі чоловік та жінка. Були вони такі бідні, що ледве не помирали з голоду. Навіть кутка свого не мали ці люди… Ходили вони, тинялися, але знайти собі житла так і не-могли. Хто ж їх прийме, двох жебраків, з купою дітей? А дітей у них було стільки, що й уявити …
Дивитись далі...
Трапилось якось, що наш Бог Святий одного дня захотів походити по райському саду і взяв із собою усіх апостолів та праведників, так що на небі, крім святого Петра нікого не зосталося. Ідучи, Бог звелів Петрові, щоб поки він подорожуватиме, нікого той не впускав за браму Царства Небесного, бо, як відомо, …
Дивитись далі...Король, дуже гнівався, що син його візника Джека тягнув із замку все, що погано лежало. І наказав батькові навчити молодого шахрая якомусь ремеслу — будь-якому, яке той вибере. Але щоб заслужити у короля прощення собі і своєму батькові, юний шахрай повинен був до кінця семирічного навчання так опанувати своє ремесло, …
Дивитись далі...
