Була у матері рідна дочка й пасербиця. Рідну дочку вона дуже любила, а нерідну й бачити не могла, бо вона, Марійка, була далеко краща від її Галини. Добра Марійка не знала про свою красу і не могла пояснити собі, чому мачуха так злиться, як тільки вона попаде їй на очі! …
Дивитись далі...
Одна дуже вбога жінка народила двох синів близнят. Якось уночі, коли діти спали в колисці, вона задумалася над їх долею і зажурилася. Жінка сиділа у тяжкій задумі, як раптом біля неї з’явилася людська тінь і запитала: — Чого ти хочеш просити у Долі для своїх дітей? Мати здригнулася… Глянула на …
Дивитись далі...
Уже кілька днів Михайлик бігав у ліс і довго, дотемна, бродив далекими стежками й сіножатями. Заблудитися він не боявся; ліс підходив до самої їхньої хати й був для нього, як домівка. Він знав, де росли дрібні пізні опеньки, де назбирати шипшини, а де сизих терпких ожин. Знав, де звичайно ховалися …
Дивитись далі...
Там, де синіє Говерла, Карпатські гори найсуворіші. На всі боки стримлять верхи — безлюдні, дикі, неприступні. Смереки на них не ростуть, а ті, що стоять ген нижче, однобокі й обшмульгані вітром. І раптом коло самої Говерли, серед непрохідних ялівців — будинок. Так-так, мурований, під червоним черепичним дахом. Хмари переволочують через …
Дивитись далі...
Ця казка дуже-дуже цікава і повчальна. У ній розповідається про дівчинку Алю, яка завжди недороблювала свої справи і потрапила до країни Недоладії. Це країна, в якій ніколи нічого не дороблюється. Герої казки, названі такими іменами, які починаються на Недо-, тому що вони недоробляли справи. Жителі цієї країни називаються недоладяни. І …
Дивитись далі...
Розділ перший, в якому зникає список Двері до третього «В» рвучко прочинилися. До класу просунулася розпатлана «по моді» голова «організаторки» – Лариси Адальбертівни. – Привезли! – прошипіла вона, і двері за нею грюкнули. – Ой! – заметушилася Наталя Никифорівна. Гарячково смикнувши блискавку чорної сумочки, вона вихопила гаманець і розігналася до …
Дивитись далі...
Частина 1 Р0зділ перший, в якому ми заново знайомимося з дівчинкою Алею Ви, напевно, вже знайомі з дівчинкою Алею? Ну звісно, кому ж не відомі її пригоди у двох зачарованих країнах – Недоладії та Країні сяк-таків! Вперше Аля потрапила до зачарованої країни зі своєї вини. Тому що дівчинка нічого не …
Дивитись далі...
Вдягнувшись тепліше, морозяним ранком Мариночка вийшла і стала на ґанку. – Як гарно навколо! Все вкрилось кругом пухнастим та чистим блискучим сніжком. У білім убранні зелені ялини. Під сніг, як під ковдру, сховались рослини, щоб їх не дістали морози страшні, щоб взимку заснути й ожить навесні. Ставаймо на лижі, сідаймо …
Дивитись далі...
Крихітна Лялечка розплющила довгі пластмасові вії. – Невже я спала? – здивувалась вона. – я ж ніколи не сплю. Легенький вітерець погойдував її ліжечко, просто над головою пливли білі хмарки і світило лагідне ранкове сонечко. – Де я? – здивувалася Лялечка. І одразу усе згадала, вона побачила, що сидить на …
Дивитись далі...
Жили собі чоловік та жінка. Дітей у них було всього двоє — донечка Малашенька і синок Івасик. Малашеньці було років десять або й більше, а Івасику лише третій пішов. Батько й мати душі в дітях не чули та так уже їх розпестили! Коли донечці щось загадати треба, то вони не …
Дивитись далі...
Стояла полуденна спека. Сонце піднялося високо над пагорбами. В кошарі заснули розморені спекою вівці. Жовті каченята задрімали в кориті під яблунею. Бабуся підійшла до сплячого Шишо, потрясла його за плече і тихо сказала: – Вставай, онучок, скільки ж можна спати! Ти ж збирався піти в поле! Вставай, біжи швидше, дідусь, …
Дивитись далі...
Мав один чоловік сорок синів і одну донечку. Була та донечка сліпенька. В хаті стояло два ліжка. Щоранку сліпа дівчинка прибирала постелі, ставила на вогонь величезний казан і варила в ньому їжу на всю чималеньку сім’ю. В обід розставляла вона на столі сорок дві тарілки. А батько від зорі до …
Дивитись далі...
Ранкова прикрість В маленькому зеленому містечку, на березі тихої прозорої річки жив хлопчик Дмитрик. Як і всі діти, він щодня ходив до школи, виконував домашні завдання, читав казки і ганяв з товаришами по вулицях. Жив Дмитрик з батьками в п’ятиповерховому будинку. Вікна їхньої квартири дивилися у невеличкий двір із спортивним …
Дивитись далі...
Прилетіли шпаки. Спочатку вони трималися зграйкою, а потім розділилися на пари і розсипалися хто куди. Старий Танасій, дідусь десятирічного Миколки, ще взимку змайстрував гарну шпаківню і почепив її на яблуню. На третій день після того, як прилетіли шпаки, Миколка вийшов раненько надвір, глянув, а на яблуні коло шпаківні сидять на …
Дивитись далі...
Три хлопчики, три маленьких братики, гралися в полі. Гарно в полі на роздоллі! В небі заливається жайворонок, тепле, настояне на степових травах повітря тремтить-тремтить на обрії, приємно дзвенить дзижчання бджіл. Добре хлопчикам у полі. Скільки тут цікавого! То милуються яскравим метеликом, то волохатого джмеля побачать, то зеленого коника зловлять. Але …
Дивитись далі...
Жив собі чоловік із жінкою і мали хлопчика. Звався той хлопчик Тарасиком. Був Тарасик жвавий і розумний, але чомусь не ріс. Минали роки, інші діти росли й ставали великими, а Тарасик як був, так і залишився малюком. Жили вони бідно. Мама часто ходила в ліс по гриби, по ягоди. Дрова …
Дивитись далі...
Жили собі дід та баба, і не було в них ні дітей, ні онуків. От вийшли вони якось у свято за ворота подивитися на чужих діток, як вони зі снігу грудочки качають, у сніжки грають. Підняв дід грудочку та й каже: — А що, бабо, якби у нас з тобою …
Дивитись далі...
Мов димок, повився заспів Під дубами в Конча-Заспі, В тиху пору світанкову, Коли місяць збив підкову. Наче бджілка волохата. Забриніла ранком хата. Над полями, над лісами Задзвеніла голосами. Гнат старий з малим Іванком Привітались з добрим ранком. Гнат погнав корову з двору Повз берізку білокору. А Орися біля печі Варить …
Дивитись далі...
Частина 1. Передсвятковий день на льодовій гірці В останній день старого року на гірці в парку було гамірно і весело. Діти грали в сніжки, ліпили снігових баб, каталися на санчатах. Деякі з’їжджали з гірки, стоячи на ногах, а деякі – на животі. Це було чудово! І ніхто нікому не робив …
Дивитись далі...
Хлопчик намагався перелізти через Паркан. Він пітнів, але уперто дерся вгору. Паркан крекотів, хитався й наполегливо пропонував маленькому пустуну пошукати собі іншу справу. – Все одно піднімуся, все одно перелізу! – торочив Хлопчик й знову та знову намагався підкорити підступну висоту. Нарешті – яка радість! – Хлопчик опинився на вершечку. …
Дивитись далі...
Маленька Ложечка загубилася. Вона лежала у нутрощах старого Черевика, на товстій Устілці й час від часу шепотіла розтріпаному Шнурку: – Ось побачиш, мене невдовзі знайдуть. – Не сміши, кумасю, – відповідав їй похмурий Шнурок. – Ніхто й не помітив, що ти зникла. І шукати тебе ніхто не збирається. Як кожного …
Дивитись далі...
Давним-давно у підворітті багатого будинку жив хлопчик-сирота. У лахмітті, спираючись на стіну, він просив Христа ради у перехожих. Весна ще тільки увіходила в свої права, а гірські схили вже потопали в зелені, і привітне весняне сонце зігрівало все навколо теплом. Перехожі йшли своїм шляхом, уникаючи погляду маленького жебрака. Та ось …
Дивитись далі...
ПРИГОДА ОДИНАДЦЯТА, У якій на Пуховій Галявці ставлять хатку Одного разу, коли Пухові робити було зовсім нічого, він подумав, що слід було б усетаки щось та зробити. І він надумався піти до Паця подивитися, що робить його друг. Ішов сніг, і Вінні-Пух чалапав білою-білою лісовою стежкою, міркуючи про те, що, …
Дивитись далі...
Приповідка Вам доводилося читати іншу книжку про Крістофера Робіна? Ні? Шкода. Бо коли б ви читали ту книжку, то відразу пригадали б, що колись, давно-давно, Крістофер Робін був знайомий з одним лебедем (чи, може, лебідь був знайомий з Крістофером Робіном, зараз не пам’ятаю), якого він звав Пухом. Згодом лебідь кудись …
Дивитись далі...
Що колись в одній країні, чи на взгір’ї, чи в долині десь була хатинка бідна на околиці села, і жили в ній брат з сестрою, юні красені обоє, ще й сестричка їхня рідна — хвора дівчинка мала. Ледве ходить з костурками, все сидить біля віконця і недужими руками чи пряде, …
Дивитись далі...
Уночі зайці погризли кору молодих яблуньок. Вранці тато вийшов надвір і зразу побачив світлі плями на тонких яблуневих стовбурцях. І навкруги на снігу заячі сліди. — Я їм дам, — сказав тато і пішов купувати набої до мисливської рушниці. Він був добрим мисливцем, і тепер йому випала нагода пополювати. Приніс …
Дивитись далі...
Одна жінка взяла з собою в поле дитину. Сама працювала, а дитина сиділа на ряднині під копою. І незогляділася мати, як підкрався вовк. Побачила тільки, що вовк біжить до лісу і несе її дитину. Жінка з криком погналася за звіром, але наздогнати його було вже годі. Вовк з дитиною зник …
Дивитись далі...
Жив одного разу бідний селянин, і було у нього вісім вічно голодних діточок і одна єдина корова. Ясна річ, що діти зростали не в розкоші. Але, на щастя, Ласка давала молока не менше, ніж сама доглянута корова на панському дворі. Без неї стільки ротів годі було б прогодувати. А яка …
Дивитись далі...
Якби ти побачив, як Улле Ніклассон стоїть зі своєю в’язкою хмизу в лісі і погладжує вогненно-руде, схоже на щетину волосся, ти реготав би до упаду. Справа в тому, що Улле Ніклассон був не таким, як інші хлопчики. Його волосся було схоже на висушений сонцем і літньою спекою ялівцевий кущ, ніс …
Дивитись далі...
Хлопчик сидів в центрі кімнати. Усюди були розкидані іграшки, деталі від різних конструкторів, альбом для малювання та кольорові олівці, камінці та мушлі, які він збирав на березі моря. – Мааам… – крикнув хлопчик. – Чого тобі, Максимко? – мати зазирнула до кімнати. – Я вже вечеряти хочу! Вже скоро? – …
Дивитись далі...
