TOU
Там Лін

Там Лін

Прекрасна Дженет жила у замку свого батька, славетного графа Марча. Разом з іншими дівчатами вона проводила усі дні у високій замковій вежі – вони там шили та вишивали шовкові шати. Тільки Дженет не дуже уважно стежила, щоб шов у неї виходив прямий та рівний. Вона більше любила дивитися у віконце. …

Читати далі...
Ткаля і Волопас

Ткаля і Волопас

У володаря неба народилася дочка. Назвали її Тік Ни, тобто Ткаля. Коли вона виросла і стала на порі, то покохала простого хлопця – пастуха на ймення Нгиу Ланг, тобто Волопас. Володар неба розгнівався і вирішив розлучити закоханих. Ткалю він лишив по цей бік Срібної Річки – мовляв, нехай сидить і …

Читати далі...
Соловей і троянда

Соловей і троянда

— Вона сказала, що танцюватиме зі мною, якщо я дістану їй червоних троянд,— вигукнув молодий Студент,— але в моєму садку немає жодної червоної троянди! Його почув Соловей у своєму гніздечку на дубі і здивовано виглянув із листя. — Жодної червоної троянди на весь мій садок! — нарікав Студент, і його …

Читати далі...
Хлопчик-зірка

Хлопчик-зірка

Якось двоє бідних Лісорубів верталися додому, продираючись через великий сосновий ліс. Була зимова ніч, стояв пекучий мороз. Сніг товстою ковдрою покривав землю й гілля дерев, і коли Лісоруби продиралися крізь хащі, навкруги, потріскуючи, ламались перемерзлі галузки, а коли вони підійшли до Гірського Водоспаду, то побачили, що він нерухомо завис, бо …

Читати далі...
День народження інфанти

День народження інфанти

Був день народження Інфанти. Їй саме сповнилося дванадцять років, і сонце осявало сади навколо палацу. Хоч вона була справжньою Принцесою і наступницею трону Іспанії, у неї, як і в бідних дітей, був тільки один пень народження на рік, тож, звісно, для всієї країни дуже багато важило, щоб заради такого дня …

Читати далі...
Русалка із Колонсею

Русалка із Колонсею

Жив колись на острові Колонсе молодий князь на ім’я Ендрю, і славився він на всю Шотландію своєю військовою майстерністю та доблестю. Любив князь прекрасну дівчину Мораґ, і вона любила його. Ось раз сидять вони разом, мріють про своє весілля, як раптом приїхав гонець від шотландського короля. Вклонився князеві і каже: …

Читати далі...
Алонзо та Яра

Алонзо та Яра

У маленькому містечку, на березі річки, що біжить у джунглях, жив-був юнак на ім’я Алонзо. Пришлим був він у цій країні, але всім серцем полюбився йому тропічний ліс, де в кронах дерев голосисто кричали папуги, а колібрі пурхали з однієї прекрасної квітки на іншу. Тут він зустрів свою кохану на …

Читати далі...
Кентен і Муха

Кентен і Муха

У славному мiстi Лувенi жив собi парубок Кентен. Його батько був ковалем, тож змалечку навчав хлопця ковальського ремесла. Коли Кентен змужнiв, то й сам став до горнила. Невдовзi з ковальчука вирiс у вправного майстра, чиї пiдкови, шпаги та iншi речi часом були справжнiм витвором мистецтва. Батько, дивлячись на спритнi рухи …

Читати далі...
Чарівна сопілка

Чарівна сопілка

Давним-давно, коли на нашій землі була панщина, жив у одному селі молодий хлопець Юрко Соколенко. Здоровий був, і гарний, і сильний, тільки волі не мав. Мусів щодня працювати на пана. Кожного дня панські гайдуки об’їжджали село і гонили всіх на роботу. Давно вже втік би Юрко кудись у далекі краї, …

Читати далі...
Про рибалку та русалку

Про рибалку та русалку

На березі Славути-Дніпра жив молодий рибалка Василько. Вранці на легенькому човні виходив на риболовлю, вдень відносив рибу до найближчого села, ввечері налагоджував сітку, а вночі сидів на березі під вербою і грав на сопілці. Якось умостився Василько під улюбленою вербою, дістав сопілку, підняв очі й замилувався. Небо над ним, наче …

Читати далі...
Казка

Казка

Жив в давні часи молодий лицар. Він був гарний, високий і стрункий. То був хоробрий і добрий лицар. На своєму златогривому коні дні і ночі скакав він стежками й великими дорогами: допомагав усім нужденним і знедоленим і ні на кого не таїв злості. Таке добре серце було в нього, таке …

Читати далі...
Красуня і чудовисько

Красуня і чудовисько

Давним-давно жив був прекрасний принц у розкішному замку. У нього було все, чого тільки можна побажати, але він був себелюбним, примхливим та грубим. Двоє слуг, довготелесий Люм’єр і товстун Клоксворт, робили все, що могли, щоб догодити своєму господареві. Принца ж хвилювало лише його власне відображення у дзеркалі. Одного разу під …

Читати далі...
Пізно

Пізно

Нещастя живе не тільки по вбогих халупах; оселяється воно й по містах, і в палацах. В тому добре переконалася принцеса Міленка за кілька літ свого життя Про це я й маю вам розповісти… Її батька називали “Король-Добряк”. Але-ж слова “Добряк” вживали не зовсім поважно. Потихеньку посміхалися, коли те слово промовляли, …

Читати далі...

Кактуси

Дурман ішов вулицею свого міста й задумливо кліпав на всі боки очима. Шукав хоч щось нове й цікаве для своїх розваг. Він без вагань хапався за будь-яку ідею. При цьому ніколи не замислювався, чи думка гарна та чи може з неї щось вийти. Але сьогодні голова була порожня, наче труба. …

Читати далі...
Зачарована лебідка

Зачарована лебідка

В одної вдови була дочка на ім’я Галя. І така вона була гарна, така прекрасна, що в світі такої більше не було. З найдальших сіл приходили люди, щоб помилуватися її красою. І дізнався про ту красу пан Деришкура. Приїхав він, подивився на красуню і сказав: — Ти будеш моя! — …

Читати далі...
Осінній вітер

Осінній вітер

На Зеленому Острові є оксамитова прогалина поміж чорних лісів. Там протікає струмочок, а понад струмочком повелося сільце. Кілька хатинок стало громадкою над водою, а одна відбилася набік й вибігла на гору, під самий ліс. В тій хатинці самітно проживав молодий селянин. Звали його Іваном. Як померли його старенькі, поховав він …

Читати далі...
Рибалчина русалонька

Рибалчина русалонька

Було те давно, давно… В той час ще жили на нашій землі хоробрі та славні лицарі — козаки-запорожці. Були вони такі сміливі та завзяті, що їхня слава лунала не тільки по Дніпрових порогах та по Вкраїні широкій, а знали їх по всьому білому світі. А поміж тих козаків був один …

Читати далі...
Русалонька

Русалонька

Глибоко-глибоко на морському дні, в прекрасному царстві, жив зачарований підводний народ, напівлюди-напівриби. Правителем його був цар Тритон, і мав він сім дочок-русалочок. Наймолодша з них, Аріель, мала чарівний голос і дуже любила співати. Був день концерту у царському палаці, і Себастьян, придворний композитор, збирався ознайомити слухачів зі своєю новою симфонією. …

Читати далі...
Горбань із Нотр Даму

Горбань із Нотр Даму

Це відбулося давним-давно у прекрасному французькому місті Парижі. Циганський табір спробував знайти притулок у найбільшому соборі міста, відомому як Нотр-Дам, але там на них чекали солдати. Вони збиралися заарештувати циган і усіх винищити. Головним у солдатів був офіцер на ім’я Фролло. Він ненавидів практично всіх людей на світі, а особливо …

Читати далі...
Ведмежа дружина

Ведмежа дружина

В одному великому місті проживав багатий купець. І мав він три доньки. Дві старші були гордовиті та пиховиті, все тільки чепурились, в гарні сукні строїлися[40], перед люстром крутились, пішки нікуди не хотіли ходити, тільки все повозом їздили. Найдужче ж любили музики й танці. Але третя — наймолодша, що її Лідкою …

Читати далі...
Нехороший хлопчисько

Нехороший хлопчисько

Жив-був старий-поет, такий славний старий і справжній поет. Раз, увечері, він сидів собі вдома, а на дворі розбушувалася негода. Дощ лив, як з відра, але старому-поетові було так затишно і тепло біля грубки, де яскраво горів вогонь і, весело з шипінням пеклися яблука. – Погано біднякам в таку погоду; нитки …

Читати далі...
Принцеса Жасмін

Принцеса Жасмін

У далекій Аравії, казковій країні чудес, було колись місто Аграба. Воно простягалося на всі боки від пишного султанського палацу, що височів над ринковою площею, над лабіринтом вуличок і провулків. На цих вуличках тіснилися, притискаючись один до одного, хатинки — всі однаково білі, всі однаково скромні зовні, а в середини наповнені …

Читати далі...
Золоторогий волик

Золоторогий волик

У одного дідича була велика череда. В тій череді був волик, що мав золоті роги. Його завжди пантрував найвірніший панський пастух Штефан. Пан наказував: – Пазь, Штефане, мого золоторогого волика, як свої очі! – Буду пантрувати, паночку, ще ліпше. Та що я зроблю, як нападуть вовки і з’їдять малого? – …

Читати далі...

💡 Ви знаходитесь у розділі казки.