Був у одного селянина вірний пес; звали його Султаном. Ось зістарівся він, випали в нього зуби, і нічим йому було тепер кусати. Стояв якось селянин із своєю дружиною біля порога й каже: – А завтра я старого Султана пристрелити збираюсь, став він уже нікуди негідний. А дружина пожаліла вірного собаку …
Дивитись далі...