— Квітко, квітко, де твій дім? — Мій дім — ліс і поле. Я — жовтець, я — барвінок, я — кульбабка, я — фіалка. — Квітко, квітко, де твій дім? — Мій дім — водиця. Я — латаття на озерці. Я — калюжниця. — Квітко, квітко, де твій дім? …
Дивитись далі...
— Квітко, квітко, де твій дім? — Мій дім — ліс і поле. Я — жовтець, я — барвінок, я — кульбабка, я — фіалка. — Квітко, квітко, де твій дім? — Мій дім — водиця. Я — латаття на озерці. Я — калюжниця. — Квітко, квітко, де твій дім? …
Дивитись далі...Одного разу засперечалися пори року — чиї квіти найгарніші? Тупнула чобітком Весна — і де сніг лежав,— струмки задзюрчали. Зазеленіла травиця. Земля вкрилася підсніжниками, пролісками, квітами мати-й-мачухи, анемонами, нарцисами… — Мої квіти — найкращі,— мовила Весна. — Ні, — заперечило Літо.— Твої квіти, Весно, гарні, а мої — гарніші. Змахнуло …
Дивитись далі...Неподалік від старої смереки, на пагорбі, біля якого весело дзюрчав прозорий струмок, жили-були три сусідки: мишка Явлинка, жабка Рашка і ящірка Шпинька. Щовечора збиралися сусідки побалакати або поспівати. Мрійлива мишка Явлинка дивлячись на далекі зорі, захоплено шепотіла: – Як мені хочеться жити серед зірок. – А яка з того користь? …
Дивитись далі...У горах Карпатах на полонині Цалул росла маленька арніка. Навколо стояла тисяча різних трав і тисяча квітів, вони лепетали під вітром і слухали казки про Чугайстра. А маленька арніка цілі дні дивилася на сонце. — Яке воно миле й усміхнене! — говорила рослинка.— Я б хотіла бути схожою бодай на …
Дивитись далі...У саду поміж деревами, кущами і квітниками росли Дуб і Троянда. Дуб був деревом величавим, а його могутнє гілля здавалося короною, що владно нависала над скромними квітами в саду. Троянда мала лише стебло з кількома зеленими листками і гострими колючками. Виглядала кволою, наче от-от зів’яне. Міцний Дуб кепкував з неї, …
Дивитись далі...У вишневому садочку,
Під вербою, в холодочку,
Щоб лихо прогнать
І щоб долю звеселити,
Заходились наші квіти
Весілля гулять…
– Я ніколи не хочу спати! – хвалилася крихітна Лялечка. І кліпала довгими пластмасовими віями. – Я ніколи не сплю! І очі у мене завжди розплющені. – Це тому, що ти не потрапляла до Квітки – Хатинки, – відповіла Велика Подушка. – Це тому, що не їла сонної квіткової каші…. …
Дивитись далі...Її Величність Червона Орхідея разом зі своїм чоловіком Едельвейсом та придворними вийшли з королівського палацу в напрямі майдану. Там мали відбутися гуляння до дня Щастя. Це було одне з багатьох свят, які вигадали квіточки, аби веселіше проводити час. Настрій у всіх був чудовий. Навіть Ромашка того дня жодного разу не …
Дивитись далі...Щороку, однієї і тієї ж пори в країні квітів настає сезон вітрів. Він триває лише кілька днів, але створює багато проблем для тендітних та ніжних мешканців, бо ж пориви тоді бувають дуже сильними. Звісно, квіточки з часом трохи пристосувалися до такої погоди. Намагалися менше виходити надвір, а вулицями навчилися пересуватися …
Дивитись далі...Дурман ішов вулицею свого міста й задумливо кліпав на всі боки очима. Шукав хоч щось нове й цікаве для своїх розваг. Він без вагань хапався за будь-яку ідею. При цьому ніколи не замислювався, чи думка гарна та чи може з неї щось вийти. Але сьогодні голова була порожня, наче труба. …
Дивитись далі...Ясної сонячної днини маленька дівчинка вийшла погратися на зелену галявину. Раптом вона почула плач. Прислухалася дівчинка і зрозуміла, що плач доноситься десь з-під каменю, що лежить обабіч галявини. Камінь був невеликий, як голова кролика, але дуже твердий. Підійшла дівчинка до каменя і запитує: – Хто там плаче під каменем? – …
Дивитись далі...На грядочці виросла гарна квітка жоржини. Біла, як мармур, духмяна. Літають над нею бджоли й джмелі, беруть нектар. У квітці сорок дві пелюстки. І ось одна з них загордилася: – Я найкраща. Без мене і квітка не квітка. Я найголовніша. Ось візьму й піду – що мені? Напружилася, вилізла з …
Дивитись далі...От тільки послухай! За містом, коло шляху, стояла дача. Ти її, напевне, колись сам бачив! Перед нею – маленький квітничок, обгороджений пофарбованим парканом. Коло самісінького паркана, біля рівчака, в чудовій зеленій траві росла маленька ромашка. Сонце голубило її так само тепло й ніжно, як і великі розкішні квіти в саду, …
Дивитись далі...