Був собі автобус. — Ну і що? — скажеш ти.— Автобусів тисячі. Воно правда: у світі немало цікавіших речей. Та незвичайні пригоди трапились саме з простим приміським автобусом, до всього ще й не новим. Отож був собі веселий деренчливий автобусик з потертими сидіннями і припилюженими боками. Його колеса добре знали …
Дивитись далі...
Тимкові щодня розповідай нову казку. Всі, які я знав, давно вже переказані. Тепер сам вигадую щоразу. «Тож слухай,—почав я.— Розповім тобі про Чарівника Івановича. Як і годиться чарівникові, жив собі він у казковій країні Тіль-Тіль. Щоранку прокидався разом з сонцем, позіхнувши, взував капці, робив зарядку, вмивався, чистив зуби. Перед люстерком, …
Дивитись далі...
Їде нічною дорогою втомлений синій жук-фольксваген. Навколо те-емно. Стра-ашно. Спати хочеться. Колеса ледве обертаються. Щітки скло протирають: шурх-шурх. Щоб краще бачити, щоби не заснути бува на дорозі. Ах-х-ха-а… Позіхає жук-фольксваген. Раптом бачить: на узбіччі – галявина. На галявині — верба, висока й розлога, гілки мало землі не торкаються. Під вербою …
Дивитись далі...
Машини сплять тихо – тихо. І прокидаються не одразу. Перш ніж почати рухатися, їм треба прогрітися, повуркотіти мотором хоча б кілька хвилин. Синій жук – фольксваген так і зробив. Він перший прокинувся на стоянці під розлогою вербою при дорозі. Бачить – а довкола вже багато чого відбулося. Вже й сонечко …
Дивитись далі...
Одного разу до міста, де жив Бурчик, завітали незвичайні гості. Це були не просто гості, а справжнісінька офіційна делегація, яка відбирала учасників для якихось змагань. Гості довго про щось розмовляли з мером, розглядали фотографії автомобілів і раптом всі, як один, зупинили свій погляд на фотографії Бурчика. Мер злегка здивувався, але …
Дивитись далі...
