TOU
Лада прекрасна

Лада прекрасна

В одній теплій та багатій країні жили могутні, жваві й хоробрі люди, що вічно сварилися, вели поміж собою війни, нікому не хотіли коритися, не признавали над собою ніякої влади і тільки сонцю високому поклонялися, тільки перед ним схиляли свої голови. І хоч які були вони горді й могутні, та не …

Читати далі...
Їжачок в тумані

Їжачок в тумані

Щовечора Їжачок приходив до Ведмедика в гості рахувати зірки. Вони сідали на колоду та, посьорбуючи чай, дивилися на зоряне небо. Воно висіло над дахом, одразу за димарем. Праворуч від димаря були Ведмедикові зірки, а ліворуч – Їжачкові. Спочатку Їжачок йшов полем, де його оточила зграйка нічних метеликів, потім зайшов у …

Читати далі...
Дівчина і місяць

Дівчина і місяць

Була колись дівчина-сирота. Люта мачуха цілісінький день лаяла її, ганяла, передихнути не давала. Тільки й чула сирітка: – Ану, біжи туди! Ану, зроби оце! І так з раннього ранку до пізнього вечора. Якось послала мачуха бідну сирітку на річку по воду. Прийшла дівчина до річки, набрала повні відра й пішла …

Читати далі...
Де ховається літо

Де ховається літо

Свого приятеля Олежка я називаю маленьким другом. А він мене — великим другом. Зустрічаємось ми лише влітку, коли приїздимо в село. Олежко любить ходити зі мною до озера. Ми сидимо в траві й мовчки дивимося на сріблястих зайчиків. Вони весело скачуть по воді. А в тиху погоду стежимо за хмарами. …

Читати далі...
Просяне зернятко і буйвол

Просяне зернятко і буйвол

Тихо повіяв теплий вітер. Заколихалася нива, на якій дозрівало просо. З важкого, набряклого колоса вислизнуло маленьке жовте зернятко. Воно вдарилося об землю, скотилося на стежку, пойойкало і сказало, звертаючись до землі: – Я тебе вдарило? Вибач будь ласка. Це вітер винен. Він подув, ось я і впало. – Нічого страшного, …

Читати далі...
Здобна паляниця

Здобна паляниця

Бабуся витягла з печі здобну паляницю, загорнула в ковдру і кудись заховала. Іванко і його маленька сестричка Катруся обшукали всі кутки, навіть під ліжка заглядали, порпалися в кухонній шафі, ще раз відсували заслінку і дивилися в піч – все марно, паляниця пропала. – Бабусю, дай нам спробувати! – попросив Іванко. …

Читати далі...

Чому бувають хвилі на Чорному морі

Чому наше синє-синє море назвали Чорним?.. Чорне море. Причину цього добре знають моряки. Пливуть вони по синьому морю, море тихе, спокійне, невисокі хвилі котяться одна за одною, дельфіни грають у воді, і ніщо не віщує біди. І раптом синє море починає хмуритись, наливатися чорною злобою, і величезні хвилі кидаються на …

Читати далі...
Прощання з вербою

Прощання з вербою

Пізньої осені господар позгрібав у саду листя, сів на лавку й задумався. — З горіха я маю мішок горішків, яблуня дала три ящики яблук, зі слив і вишень наварили варення, — розмірковував він. — Тільки з верби нема нічого. Треба її зрубати. — Ой ні, — зашуміла верба. — Обітни …

Читати далі...
Місяць і куряче яйце

Місяць і куряче яйце

Бабуся розпалила в плиті вогонь і стала готувати вечерю. Готувала і щось про себе наспівувала. Дістала з кошика свіжі курячі яйця, поклала кілька штук в чорний казанок, налила води і поставила на вогонь. Її онук Іванко і внучка Катруся прилаштувалися на килимку біля плити. Спека розморила їх, і вони задрімали. …

Читати далі...
Як барвінок та ромашка у вирій літали

Як барвінок та ромашка у вирій літали

Мов димок, повився заспів Під дубами в Конча-Заспі, В тиху пору світанкову, Коли місяць збив підкову. Наче бджілка волохата. Забриніла ранком хата. Над полями, над лісами Задзвеніла голосами. Гнат старий з малим Іванком Привітались з добрим ранком. Гнат погнав корову з двору Повз берізку білокору. А Орися біля печі Варить …

Читати далі...
Як Барвінок став героєм

Як Барвінок став героєм

І Відступає тепла нічка, Розтуляє ранок вічка. Грає в росах на городі. Стиха каже: «Спати годі!» Але ще панує спокій. На городі сон глибокий. Головата, мов дитинка. Спить під тином Капустинка. На духмянім свіжім листі Спить Кабак, мов у колисці. Дід Гарбуз сопе під тином. Живота прикривши сіном. Баклажаник свище …

Читати далі...
Барвінок і весна

Барвінок і весна

І Мов вітрила під вітрами, Мчать листи і телеграми, Аж упріли поштарі: «Де Барвінок? Де Ромашка? Відпишіть, коли не важко. Повідомте дітворі!» «Розкажіть нам про Тхоряку, Що, мов лин, пірнув у мряку. Де Будяк, що сіяв зло? Де наш милий Коник Дзвоник, Роботящий, наче слоник, Цвіркотун на все село?» «Чи …

Читати далі...
Як квітень до березня в гості їздив

Як квітень до березня в гості їздив

Колись давно покликав березень квітня до себе в гості. Квітень поїхав возом, а березень заходився та такого наробив, що мусив квітень додому вернутися: сніг, мороз, завірюха! — не можна возом їхати. На другий раз знову поїхав квітень до березня в гості, та на цей раз уже не возом, а саньми. …

Читати далі...
Допитлива Стружка

Допитлива Стружка

Під верстаком лежала велика кучерява Стружка. Вона бажала про все дізнатися і все зрозуміти. – Цікаво, для чого мене зробили? – розмірковувала Стружка. Її сусідки не замислювались над цим, і навряд чи могли б відповісти на таке питання. Якось уранці Стружка опинилася у мішку, де зустріла багато своїх кучерявих приятельок. …

Читати далі...
Мавка Вербинка

Мавка Вербинка

В лісі знявся переляк… Першим вісником прибіг сам не свій — аж мордочка йому побіліла — бувалий в бувальцях чорновухий Заєць. Захекавшись, він перебіг цілим лісом й кого тільки спіткав по дорозі, перед кожним сідав на задні лапки, передніми витирав вуса, відкашлювався й пошепки говорив: — Біда, братця! Біда-а!.. Бачив …

Читати далі...
Два метелики

Два метелики

Над зеленим лугом літали два метелики. Один білий, а другий червоний. Зустрілися, сіли на зеленому листочку та й хваляться. Білий метелик говорить: — Мої крильця найкрасивіші, бо я схожий на білу хмаринку. А червоний метелик і собі хвалиться: — Ні, мої крильця красивіші, бо я схожий на сонце. Зайшло сонце, …

Читати далі...
Хризантема й цибулина

Хризантема й цибулина

Недалеко від хати росла Хризантема. На спаді літа вона зацвіла ніжним рожевим цвітом і милувалася своєю красою. Її квіти шепотіли: “Які ми гарні…” А поруч із Хризантемою росла Цибулина. Ну, звичайнісінька цибуля. На спаді літа Цибулина доспіла, зелене пір’я зів’яло, й від неї відгонило гострим духом. Хризантема морщила носа й …

Читати далі...
Хмарка і квітка

Хмарка і квітка

Рано-вранці народилася нова хмарка. Вона була схожа на маленьку пухнасту кішечку, яка ліниво мандрує по небу. На своєму шляху вона побачила багато інших хмар. Ось хмара, схожа на собаку — кішка вигнула спину. При зустрічі з мишкою ненадовго прискорила свій рух надіючись її наздогнати. На хмарі у вигляді м’якого дивана, …

Читати далі...
Хлопчик і Дзвіночки Конвалії

Хлопчик і Дзвіночки Конвалії

Настала довгоочікувана весна. З-під землі з’явилася зелена стрілочка. Вона швидко розділилася на два листочки. Листочки стали широкими. А між ними з’явився маленький, тоненький паросток. Він піднявся, нахилився до одного листочка й одного чудового ранку розцвів білими Дзвіночками. Це були Дзвіночки Конвалій. Білі Дзвіночки Конвалій побачив маленький хлопчик. Його вразила краса …

Читати далі...
Мильна бульбашка

Мильна бульбашка

Хлопчик сидів біля відчиненого вікна й пускав мильні бульбашки. Вони були легкі, красиві. Сонечко грало на бульбашках всіма кольорами веселки: жовтим, синім, зеленим, оранжевим, фіолетовим… Легенький вітерець підхоплював бульбашки, й вони летіли над квітником, над кущами бузку. Їм хотілося піднятися вище за дерева, та ледве торкалися листя — вони лопались. …

Читати далі...
Дюдя

Дюдя

Тато Зайчик витер лапкою вуса, відклав набік шматочок капустяного качана й промовив, повернувшись до своїх зайченят, що гарнесенько посідали навколо нього на задніх лапках: — Так-от, дітки. Ви тепер вже повиростали. Знаєте ви увесь наш заячий звичай, маєте прудкі, міцні ноги й теплі кожушки, на які так нарікали влітку. То …

Читати далі...
Заячий холодок

Заячий холодок

Колись, давним-давно, росли величезні ліси заячого холодку. І селилися в них зайці гамірливими селами й селищами. Тепер же заячий холодок лиш подекуди в лісі. Під гіллястими кучерявими деревцями зайці люблять спочивати і вести довгі розмови про життя-буття. Хтозна, звідкіля приблудився до Золотого бору капловухий Заєць. І такий же задавака та …

Читати далі...
Флейта і вітер

Флейта і вітер

У саду на лавці сидів Музикант. Він грав на флейті. До його чудової пісні прислухалися і пташки, й дерева, й квіти. Навіть Вітер приліг під кущем і з подивом слухав гру на флейті. Грав Музикант про сонце в блакитному небі, про біленьку хмаринку, про сіреньку пташку-жайворонка і про щасливі дитячі …

Читати далі...
Камінь

Камінь

У лузі, під гіллястим дубом, багато років жила криниця. Вона давала людям воду. Під дубом біля криниці відпочивали подорожні. Одного разу до дуба прийшов хлопчик. Він любив пустувати. Тож і подумав: «А що воно буде, як я візьму оцей камінь і кину його в криницю! Ото, мабуть, булькне дуже!» Підняв …

Читати далі...
Дуб під вікном

Дуб під вікном

Молодий лісник побудував у лісі велику кам’яну хату і посадив дуба під вікном. Минали роки, виростали у лісника діти, розростався дубок, старів лісник. І ось через багато літ, коли лісник став дідусем, дуб розрісся так, що заступив вікно. Стало темно в кімнаті, а в ній жила красуня — лісникова внучка. …

Читати далі...
Ласкавий вітер і холодний вітрюга

Ласкавий вітер і холодний вітрюга

У темному лісі, в глибокому яру спали два вітри. Ласкавий Вітер — хлопець з синіми очима. А холодний Вітрюга — дід з колючою бородою. Прийшла зима. Сонечко не могло піднятися високо над землею. Білі сніги вкрили поле. Зашуміли тривожно верховіття дерев. Прокинувся в глибокому яру холодний Вітрюга. Встав, вийшов з …

Читати далі...
Їжачок і квітка

Їжачок і квітка

НЕРОЗВАЖЛИВЕ ЇЖАЧЕНЯ Був собі їжачок з кривими ніжками. І такий він був лагідний, смирний та несміливий, що далі вже нікуди: слово соромився за себе мовити. Нітився, затинався перед кожним, коли мав про щось говорити. Здавалося їжакові, що всі тільки й дивляться на його кривульки та нищечком насміхаються з нього. Він …

Читати далі...
Скажи мені, якого кольору хліб

Скажи мені, якого кольору хліб

Задумав син жити на своєму хлібі. — Не хочу,— сказав батькові-хліборобу,— йти твоєю стежкою. Для мене в житті інша дорога вготована. — Дивися, синку! Я тебе не силую…— гірко мовив батько. Що маєш робити, коли в єдиного сина душа до батькового діла не прихилилася змалку? Пішов син малювати. «Малює, то …

Читати далі...
Зайчик і місяць

Зайчик і місяць

Холодно взимку Зайчикові. Вибіг він на узлісся, а вже ніч настала. Мороз тріщить, сніг проти Місяця блищить, холодний вітерець з яру повіває. Сів Зайчик під кущем, простяг лапки до Місяця, просить: — Місяцю, любий, погрій мене своїми променями, бо довго ще Сонечка чекати. Шкода стало Місяцеві Зайчика, він і говорить: …

Читати далі...
Чому Cергійкові було соромно

Чому Cергійкові було соромно

Настала холодна зима. Запорошило снігом сад. Літають над білим килимом пташки, тривожно пищать, бо нічого їсти. Зробили третьокласники годівницю. Щодня приносять корм — смажене конопляне сім’я, гарбузове та соняшникове насіння. А синичкам — шматочки сальця в сіточках, щоб ворона не вкрала. Завтра неділя. Приносити корм до годівниці випала черга Сергійкові. …

Читати далі...
1 2

💡 Ви знаходитесь у розділі казки.