TOU
Перепелиця й лисиця

Перепелиця й лисиця

Була собі лисиця. Одного разу никала вона голодна, сподіваючись роздобути якусь поживу, Та й побачила перепелицю, яка безтурботно, не відаючи про небезпеку, клювала зернятка. Лисиця підкралася нишком та хап її. – Тепер я худа й мізерна, що тобі з мене? – зазирнула їй в очі перепелиця. – А я гину …

Читати далі...
Щасливий принц

Щасливий принц

Над містом на високій колоні стояла статуя Щасли­вого Принца. Він увесь сяяв, покритий тонкими листами щирого золота; замість очей у нього були два блискучі сапфіри, а на рукав’ї шпаги палав великий червоний рубін. Усі були в захопленні від чудової статуї. — Вона прекрасна, як флюгер-півень,— сказав міський радник, котрий прославився …

Читати далі...
Соловей і троянда

Соловей і троянда

— Вона сказала, що танцюватиме зі мною, якщо я дістану їй червоних троянд,— вигукнув молодий Студент,— але в моєму садку немає жодної червоної троянди! Його почув Соловей у своєму гніздечку на дубі і здивовано виглянув із листя. — Жодної червоної троянди на весь мій садок! — нарікав Студент, і його …

Читати далі...
Папуга та лисиця

Папуга та лисиця

Папуга звила гніздечко на дереві в пустелі й знесла яєчка. Побачила лисиця та й каже: – Агей, папуго, кинь мені одне яєчко, бо як не кинеш, тебе саму з’їм. Бідолашна папуга не знала, що лисиця не вміє лазити по деревах, і злякалася. «Краще вже нехай моє яєчко з’їсть, ніж мене …

Читати далі...

Орел і Сорока

Сорока Орлові казала: — Скажи мені, чи тобі не набридло невпинно вихором шугати у безкраїх небесних просторах — то вгору, то вниз, наче по гвинтових сходах?.. — Я б нізащо на землю не спустився, — відповів Орел, — коли б тілесна потреба не приневолювала мене до того. — А я …

Читати далі...
Як сова мстилася чоловікові

Як сова мстилася чоловікові

Бо то чула сова, що то люди хрестять діти. І вона хотіла свої охрестити, і бере летить у світ за ксьондзом. Летить, летить, надибає лиса. І питається його: «А ти що за їден?» – «Я, – каже, – лис! Або тобі кого треба?» – «Мені треба ксьондза». – «Нащо тобі …

Читати далі...
Завидюща сова

Завидюща сова

Якось сова сіла на дах царського палацу і в садку, на високій пальмі, побачила солов’я. З подивом помітила сова: кожен, хто проходить повз нього, низько, до землі вклоняється. Невдовзі в садок вийшов і сам цар. Він тримав у руках золоту тацю з добірним зерном. Цар поставив тацю під пальмою, і …

Читати далі...
Казка про чарівну пташку

Казка про чарівну пташку

Давним-давно жили собі два брати. Одному бог дав семеро дітей, а в другого не було й одної. Хоч спочатку ґаздували оба добре, та пізніше той, що мав семеро дітей, приопав, а бездітний – розбагатів. Та й так разбагатів, що не хоче з бідним знатися, лише з панами, з начальниками, з …

Читати далі...

Корольок та ведмідь

Якось влітку пішли ведмідь та вовк в ліс погуляти. Почув ведмідь прекрасний спів якогось птаха і каже: – Братику-вовк, що це за птах, який так прекрасно співає? – Тихше! Це король всіх птахів, – сказав вовк, – перед ним ми повинні схилятися. А то був корольок. – Якщо це так …

Читати далі...
Каченя, яке не вміло літати

Каченя, яке не вміло літати

Маленьке дике Каченя не хотіло жити в гурті, де ряску і все інше треба було ділити порівну. Одного разу, коли всі його братики й сестрички пливли з мамою, шукаючи їжу, Каченя сховалося в очереті. Почекало, доки стемніє, і обережно вибралося на плесо. «Тепер не буду ні з ким ділитися,— раділо …

Читати далі...
Осіння казка

Осіння казка

-Принеси мені, синку, винограду, – сказала хвора пташка маленькому солов’ю. Пташеня стрибало по траві і купалося в ранковій росі. – Злітай, моє дитятко, знайди стиглу ягоду. Так хочеться чогось солодкого! Якщо я її з’їм, то швиденько одужаю. – Лечу, мамо. Ще роса не встигне зійти, як я повернуся назад. Лежи …

Читати далі...

Пташка Кулик та ворон Куркиль

Це було так давно, що ніхто не пам’ятає коли. Пішли ворон Куркиль і пташка Кулик свататися. Приходять вони до лебедів наречених вибирати. Посадили їх лебеді у найбільшій яранзі, добре зустріли, розмову почали. А тут раптом серед літа зима об’явилася: сніг густими пластівцями з неба повалив. Піднялася завірюха. Яранги снігом замітає. …

Читати далі...
Сорока та її пташенята

Сорока та її пташенята

Одного разу сорока наказала своїм маленьким пташенятам: – Ви вже дорослі й самі маєте добувати собі їжу. Сказала так і полетіла разом з пташенятами до лісу підживитися. Проте в лісі пташенята не схотіли самі шукати їжу. – Краще повернемося додому. Нам було добре, коли ти сама приносила їжу. – Але …

Читати далі...
Про що співає соловейко

Про що співає соловейко

Пролітав якось над річкою соловейко. Бачить — на березі росте кущ. — Ой, який зелений кущ, який гарний кущ! — захоплено вигукнув соловейко. — Яка краса! Таких кущів я зроду не бачив! І соловейко на радощах затьохкав-заспівав. А що ж він мав робити? На те він і соловейко, щоб на …

Читати далі...
Небо валиться

Небо валиться

Жила собі стара бабуся, і мала вона котика. Одного разу пішли вони віники різати. Нагнула бабуся берізку, а з неї і впав листочок – та прямо котикові на хвостик. Котик і заверещав: – Бабусю, бабусю, небо валиться – я тікатиму! – Не тікай, котику, нічого не валиться. Ще один листочок …

Читати далі...
Неслухняний горобець

Неслухняний горобець

Було це чи ні, та жили колись двоє нерозлучних друзів: крук та горобець. Разом ходили гуляти, гостювали один в одного, а вже коли, бувало, знайде котрийсь яку поживу, відразу ділиться з приятелем. Цілу весну, літо й пів-осені нічим вони не журилися. Пурхали від саду до саду, ласували виноградом і сливами, …

Читати далі...
Яструб – війтом

Яструб – війтом

Зібралися якось яструби на велику раду. Треба їм було обрати собі війта. Порадилися вони: є тут, мовляв, один яструб файної вроди і до того ж письменний. І вирішили, що той буде добре війтувати. Та поки його війтом не обирали, був він учений і мудрий. А як став війтом, то з …

Читати далі...

Як риби у воді стали жити

Ну, ось. Жила на землі рибка. Не в воді тоді ще жила, а на землі. Було в неї троє дітей. Якось захворіла рибка. Лежить, бідна, у своїй хатці-чумі, під­вестися не може. Плачуть її діти, день і ніч плачуть. А рибці вже зовсій погано. Вийшла старша дочка з чуму, стоїть, плаче …

Читати далі...

Сова та ворона

Розповідають, що за старих часів у царя птахів не було спадкоємця. І тоді вирішив він всиновити маленьке совенятко. Подумав хан: недарма очі совенятка вогнем палахкотять у ніч, це хороший знак. Як тільки совенятко стало ханським сином, в туж мить облінилося: цілими днями ледарювало, тільки й думало про те, як би …

Читати далі...
Двоє курчаток

Двоє курчаток

Жили-були півень та курочка. Півня звали Коко-рюкас, а курочку Пут-путуте. Ось знесла Пут-путуте золоте яєчко і висиділа жовте курча. Йому дали ім’я Цуп-цупутіс. Налетів одного разу злий шуліка і забрав курочку Пут-путуте. Став сиротою Цуп-цупутіс. Що робити? Привів півень на пташиний двір другу курочку на ім’я Коко-рене. Знесла Коко-рене яєчко …

Читати далі...
Перепілка і лисиця

Перепілка і лисиця

Лежала собі лисичка – сестричка і плакала з голоду. Побачила її перепілка: — Що з тобою, лисичко? Може, розсмішити тебе, може, нагодувати, а може налякати? — Насамперед нагодуй мене досхочу, — просить лисиця. — Добре, – сказала перепілка. — Дивись, он іде жінка і несе смажені на олії коржики. Я …

Читати далі...
Золотий птах

Золотий птах

Був цар і мав трьох синів. На старі літа померла його дружина. Як поховали її, то і він занеміг. Було у нього багато слуг, але не дуже довіряв їм, і якось наказав покликати трьох синів. Прийшли сини, а він каже. – Ви повиростали вже, сини мої, то чого мають за …

Читати далі...
Товариська умова

Товариська умова

Заприязнилися якось два перепели. Умовилися вони товаришувати й завжди підсобляти один одному в скруті. Одного дня гуляли вони й натрапили на просяний лан. Наклювалися зерна, поспівали й веселі повернулися до своїх жител. Домовилися прилітати на той лан щодня і лише удвох. Та один перепел зневажив товариську умову й полетів на …

Читати далі...
Лисиця й журавель

Лисиця й журавель

Була Лисиця скупердяйка, Що гіршу й в світі не знайти. Зате ж була вона хазяйка — Могла й зварити, і спекти. Та щоб у гості запросити Хоч би когось — того нема: — Аби самій ходити ситій! — І завжди все поїсть сама. Одного разу біля річки Зустрівся з нею …

Читати далі...
Дурненький Шишо

Дурненький Шишо

Стояла полуденна спека. Сонце піднялося високо над пагорбами. В кошарі заснули розморені спекою вівці. Жовті каченята задрімали в кориті під яблунею. Бабуся підійшла до сплячого Шишо, потрясла його за плече і тихо сказала: – Вставай, онучок, скільки ж можна спати! Ти ж збирався піти в поле! Вставай, біжи швидше, дідусь, …

Читати далі...
Необачний шпачок

Необачний шпачок

Прилетіли шпаки. Спочатку вони трималися зграйкою, а потім розділилися на пари і розсипалися хто куди. Старий Танасій, дідусь десятирічного Миколки, ще взимку змайстрував гарну шпаківню і почепив її на яблуню. На третій день після того, як прилетіли шпаки, Миколка вийшов раненько надвір, глянув, а на яблуні коло шпаківні сидять на …

Читати далі...
Зозуляста курочка

Зозуляста курочка

Жив собі Великий Музика. Його обтяжувала суєта навколишнього життя. Не хотів Музика ні багатства, ні слави, а тільки радощів спілкування з музикою і природою. Він поселився з жінкою на відлюдді, на самому краю села під лісом. До оселі Музики прилягав старий сад. У весняну й літню пору там завжди щебетало …

Читати далі...
Лис і Дрозд

Лис і Дрозд

Ішов Кабан у Київ на ярмарок. Аж назустріч йому Вовк. – Кабане, Кабане, куди йдеш? – У Київ на ярмарок. – Візьми й мене з собою. – Ходи, кумочку. Ішли, ішли, аж назустріч їм Лис. – Кабане, Кабане, куди йдеш? – У Київ на ярмарок. – Візьми й мене з …

Читати далі...
Ворона

Ворона

Жила собі ворона, та не сама, а з няньками, з мамками, з маленькими дітками, з близькими й далекими сусідками. Прилетіли птахи з-за моря, великі та малі, гуси та лебеді, пташки та пташатка, намостили гнізда у горах, долах, у лісах, у лугах і нанесли яєчок. Помітила це ворона і стала перелітних …

Читати далі...
1 2 3

💡 Ви знаходитесь у розділі казки.