Одного разу сорока наказала своїм маленьким пташенятам: – Ви вже дорослі й самі маєте добувати собі їжу. Сказала так і полетіла разом з пташенятами до лісу підживитися. Проте в лісі пташенята не схотіли самі шукати їжу. – Краще повернемося додому. Нам було добре, коли ти сама приносила їжу. – Але …
Дивитись далі...
Пролітав якось над річкою соловейко. Бачить — на березі росте кущ. — Ой, який зелений кущ, який гарний кущ! — захоплено вигукнув соловейко. — Яка краса! Таких кущів я зроду не бачив! І соловейко на радощах затьохкав-заспівав. А що ж він мав робити? На те він і соловейко, щоб на …
Дивитись далі...
Жила собі стара бабуся, і мала вона котика. Одного разу пішли вони віники різати. Нагнула бабуся берізку, а з неї і впав листочок – та прямо котикові на хвостик. Котик і заверещав: – Бабусю, бабусю, небо валиться – я тікатиму! – Не тікай, котику, нічого не валиться. Ще один листочок …
Дивитись далі...
Було це чи ні, та жили колись двоє нерозлучних друзів: крук та горобець. Разом ходили гуляти, гостювали один в одного, а вже коли, бувало, знайде котрийсь яку поживу, відразу ділиться з приятелем. Цілу весну, літо й пів-осені нічим вони не журилися. Пурхали від саду до саду, ласували виноградом і сливами, …
Дивитись далі...
Зібралися якось яструби на велику раду. Треба їм було обрати собі війта. Порадилися вони: є тут, мовляв, один яструб файної вроди і до того ж письменний. І вирішили, що той буде добре війтувати. Та поки його війтом не обирали, був він учений і мудрий. А як став війтом, то з …
Дивитись далі...Ну, ось. Жила на землі рибка. Не в воді тоді ще жила, а на землі. Було в неї троє дітей. Якось захворіла рибка. Лежить, бідна, у своїй хатці-чумі, підвестися не може. Плачуть її діти, день і ніч плачуть. А рибці вже зовсій погано. Вийшла старша дочка з чуму, стоїть, плаче …
Дивитись далі...Розповідають, що за старих часів у царя птахів не було спадкоємця. І тоді вирішив він всиновити маленьке совенятко. Подумав хан: недарма очі совенятка вогнем палахкотять у ніч, це хороший знак. Як тільки совенятко стало ханським сином, в туж мить облінилося: цілими днями ледарювало, тільки й думало про те, як би …
Дивитись далі...
Жили-були півень та курочка. Півня звали Коко-рюкас, а курочку Пут-путуте. Ось знесла Пут-путуте золоте яєчко і висиділа жовте курча. Йому дали ім’я Цуп-цупутіс. Налетів одного разу злий шуліка і забрав курочку Пут-путуте. Став сиротою Цуп-цупутіс. Що робити? Привів півень на пташиний двір другу курочку на ім’я Коко-рене. Знесла Коко-рене яєчко …
Дивитись далі...
Лежала собі лисичка – сестричка і плакала з голоду. Побачила її перепілка: — Що з тобою, лисичко? Може, розсмішити тебе, може, нагодувати, а може налякати? — Насамперед нагодуй мене досхочу, — просить лисиця. — Добре, – сказала перепілка. — Дивись, он іде жінка і несе смажені на олії коржики. Я …
Дивитись далі...– Увага! Увага! Говорить пташине радіо
з зеленого гаю!
Починаємо радіотрансляцію
з пташиного краю…
Був цар і мав трьох синів. На старі літа померла його дружина. Як поховали її, то і він занеміг. Було у нього багато слуг, але не дуже довіряв їм, і якось наказав покликати трьох синів. Прийшли сини, а він каже. – Ви повиростали вже, сини мої, то чого мають за …
Дивитись далі...
Заприязнилися якось два перепели. Умовилися вони товаришувати й завжди підсобляти один одному в скруті. Одного дня гуляли вони й натрапили на просяний лан. Наклювалися зерна, поспівали й веселі повернулися до своїх жител. Домовилися прилітати на той лан щодня і лише удвох. Та один перепел зневажив товариську умову й полетів на …
Дивитись далі...
Була Лисиця скупердяйка, Що гіршу й в світі не знайти. Зате ж була вона хазяйка — Могла й зварити, і спекти. Та щоб у гості запросити Хоч би когось — того нема: — Аби самій ходити ситій! — І завжди все поїсть сама. Одного разу біля річки Зустрівся з нею …
Дивитись далі...
Стояла полуденна спека. Сонце піднялося високо над пагорбами. В кошарі заснули розморені спекою вівці. Жовті каченята задрімали в кориті під яблунею. Бабуся підійшла до сплячого Шишо, потрясла його за плече і тихо сказала: – Вставай, онучок, скільки ж можна спати! Ти ж збирався піти в поле! Вставай, біжи швидше, дідусь, …
Дивитись далі...
Прилетіли шпаки. Спочатку вони трималися зграйкою, а потім розділилися на пари і розсипалися хто куди. Старий Танасій, дідусь десятирічного Миколки, ще взимку змайстрував гарну шпаківню і почепив її на яблуню. На третій день після того, як прилетіли шпаки, Миколка вийшов раненько надвір, глянув, а на яблуні коло шпаківні сидять на …
Дивитись далі...
Жив собі Великий Музика. Його обтяжувала суєта навколишнього життя. Не хотів Музика ні багатства, ні слави, а тільки радощів спілкування з музикою і природою. Він поселився з жінкою на відлюдді, на самому краю села під лісом. До оселі Музики прилягав старий сад. У весняну й літню пору там завжди щебетало …
Дивитись далі...
Ішов Кабан у Київ на ярмарок. Аж назустріч йому Вовк. – Кабане, Кабане, куди йдеш? – У Київ на ярмарок. – Візьми й мене з собою. – Ходи, кумочку. Ішли, ішли, аж назустріч їм Лис. – Кабане, Кабане, куди йдеш? – У Київ на ярмарок. – Візьми й мене з …
Дивитись далі...
Жила собі ворона, та не сама, а з няньками, з мамками, з маленькими дітками, з близькими й далекими сусідками. Прилетіли птахи з-за моря, великі та малі, гуси та лебеді, пташки та пташатка, намостили гнізда у горах, долах, у лісах, у лугах і нанесли яєчок. Помітила це ворона і стала перелітних …
Дивитись далі...
Летіла сова — весела голова. Літала вона, літала, та й сіла, головою повертіла, на всі боки позирнула, знялася й знову полетіла. Літала, літала та сіла, головою повертіла, на всі боки позирнула, а очі у сови, як блюдця, тільки бачити не хочуть. Це не казка, це приповідка, а казка ще попереду. …
Дивитись далі...
Жили два горобці: Чик і Чирік. Якось Чику прийшла посилка від бабусі. Цілий ящик пшона. Але Чик про це ні слівця не сказав своєму приятелеві. «Якщо я пшоно роздаватиму, то собі нічого не залишиться», — подумав він. Так і склював усі зернята сам. А коли ящик викидав, то кілька зернят …
Дивитись далі...
Випало Совеня із гнізда та й повзає лісом. Далеко забилось, не може знайти рідного гнізда. Побачили птахи малого — некрасивого, з великою головою, вухатого, банькатого, жовторотого. Побачили та й питають, дивуючись: – Хто ти такий? Де ти взявся? – Я – Совеня, – відповідає мале. – Я випало з гнізда, …
Дивитись далі...
Є на світі дивовижний птах — Стрепет. Він співає… чим, як ви думаєте, діти? Він співає крилом. Має він у своєму крилі особливу співучу пір’їнку. Летить Стрепет, і коли захочеться йому співати, то розправляє крила так, що співуча пір’їнка висувається і настроюється на спів. Лунає тонкий свист. Схожий він і …
Дивитись далі...
Колись-заколись, коли звірі розмовляли і поводились точнісінько, як люди, у слонів були акуратні маленькі вушка, а ворони пишалися своїм чудовим яскравим оперенням. Так мало бути завжди, але… У том-то і справа, що завжди відбувається щось, що порушує усталений розпорядок. Тож одним чудовим ранком маленьке Слоненятко вирішило спробувати, які цигарки бувають …
Дивитись далі...
Вивела Гава одне-єдине пташеня – Гавеня. Вона любила своє дитя, частувала його смачними черв’ячками. Та ось полетіла Гава по їжу й пропала. Уже й сонечко піднялося вище за дерево, на якому вони жили, а матері все нема. Заплакало Гавеня. Плаче, сльози струмками ллються додолу. Чимало пташок притихло, жаль їм бідолашного …
Дивитись далі...
Була собі Синиця. Невідомо, що їй збрело в голову, що звила собі гніздо на самім березі моря на невеличкому кущику. Поки море було спокійніше, все йшло гаразд. Синиця нанесла яєць і почала висиджувати їх. Аж ось повіяв вітер, розгулялося море, затопило кущик і з ним Синичине гніздо. Сама Синиця ледве …
Дивитись далі...
Настала холодна зима. Запорошило снігом сад. Літають над білим килимом пташки, тривожно пищать, бо нічого їсти. Зробили третьокласники годівницю. Щодня приносять корм — смажене конопляне сім’я, гарбузове та соняшникове насіння. А синичкам — шматочки сальця в сіточках, щоб ворона не вкрала. Завтра неділя. Приносити корм до годівниці випала черга Сергійкові. …
Дивитись далі...
У дрімучому лісі й у глибокому яру ще лежать холодні сніги. Спить пролісок під торішнім листям. Синіє лід на ставку. Тільки на горбах і схилах розтало, потекли струмочки. Запарувала земля, в синьому небі заграло ясне сонечко. Вийшла з хати Маринка й побачила сіру пташку в небі. Пташка співала. Немов срібний …
Дивитись далі...
Впав із гніздечка маленький Горобчик. Крильця ще не зміцніли в нього. Борсається в травичці, а навколо нього літає й тривожно пищить Горобличка. Побачив Горобчика Яструб і летить до нього. Думає: «Ось зараз схоплю Горобчика і з’їм». Прилетів, став підбиратися до нього. Всі пташки на деревах завмерли від страху: що тепер …
Дивитись далі...
Летіли собі Ластівка й Горобець та й зустрілися. Ластівка й каже: — Я швидше літаю. Та й полетіла високо-високо, аж де хмари. Повернулась на землю, а Горобець каже: — Ти вмієш високо літати, а я вмію по землі стрибати, а ти не вмієш. Ластівка спробувала й собі стрибати, але нічого …
Дивитись далі...
Горобчик Ців-ців жив із мамою і татком у гніздечку під стріхою старої повітки. Коли він трохи підріс, йому дозволили виглядати із теплої хатки і дивитися, що робиться на подвір’ї. А там було дуже цікаво. Повагом, перевалюючись із ноги на ногу, ходили качки. Ґелґав сірий гусак. Великий сірий індик часто сердився …
Дивитись далі...
