КНИГА 8 ТАЄМНИЦІ ЛІСЕЮ “КОНДОР” Як народився лісей Серед Казкового Лісу здіймалася висока Скеляста Гора, і на захмарній вершині тієї Гори у розкішному Мармуровому Палаці жила родина гологолових і голошиїх грифів-кондорів, найбільших і найсильніших птахів світу. Родина невелика, всього троє: Грифон Грифонович Кондор, його дружина Грифонія Грифонівна та синок Грифа. …
Дивитись далі...
Якось один горобець сидів на старому терновому плоті й низав собі намисто. Раптом одна намистинка впала й загубилася між терня. Горобець її шукав, шукав, не знайшов та й каже: – Гей, плоте! Найди мені намистинку, а то я звелю вогню, щоб він тебе спалив! – Піди та звели! – засміявся …
Дивитись далі...
У Китаї,– ти, звичайно, це знаєш,– імператор – китаєць і всі навколо нього також китайці. Це було вже багато років тому, але саме через те і варто прослухати цю історію, інакше її можуть забути. Палац імператора був найрозкішнішим у світі, весь зроблений з тонкого фарфору, дуже коштовного, але такого ламкого, …
Дивитись далі...
Сiв якось яструб на березi рiчки i задрiмав на теплому вiд сонця каменi. Пiдбiгла до яструба хитра лисиця i вхопила його своїми гострими зубами. – Ой, не їж мене! – заблагав її яструб.- Вiдпусти мене на волю, а я за те знесу тобi яйце завбiльшки з твою голову. “Ох, i …
Дивитись далі...
Бiгли якось удвох лис i цап, дуже голоднi. А тут чоловiк їде возом, везе мiшки з морквою. На поворотi вiз пiдскочив, один мiшок i впав на землю. Чоловiк цього не помiтив i поїхав далi. – Це моя морква,- сказав лис, пiдбiгши до мiшка. – Вiдiйди! – заявив цап.- Морква моя, …
Дивитись далі...
Стояла в полі билинка, на ту билинку сів горобець-молодець. — Билинко, билинко, поколиши горобця-молодця. — Не хочу! — То я піду до кіз, нехай тебе з’ їдять. Кози, кози, ходіте билинку гризти, билинка не хоче горобця-молодця колихати. — Не підемо! — То я закличу вовка, щоб вас подушив. — Вовче, вовче, ходи кози їсти: …
Дивитись далі...
Був собі дід та баба, та не було у них дітей. От вони собі сумують; а далі дід і каже бабі: – Ходімо, бабо, в ліс по грибки! От пішли; бере баба грибки, коли дивиться – у кущику гніздечко, а в гніздечку качечка сидить. От вона дідові: – Дивись, діду, …
Дивитись далі...
Жив бідний парубок Василько. Щоб якось вилізти із злиднів, пішов у світ, куди очі дивилися. Але ніде не міг знайти роботу – мозолів набити, щоб гріш заробити. Одного дня дізнався, що можна би найнятися в багатого дідича. Але йому сказали:
Дивитись далі...
Якось у давні часи померла одна жінка і залишила чоловіка з малою дівчинкою, яку звали Барушка. Був той удівець людиною доброю і про те, щоб знову оженитися, довго і думки не мав. Та коли довелося йому самому і їсти варити, і посуд мити, і одежину прати та ще й бачити, …
Дивитись далі...
Один чоловік мав осла, який багато років покірно возив йому лантухи до млина. Та під старість сили покинули осла, і він став нездатний до роботи. Тоді господар почав думати, як би здихатися його, щоб не годувати. Зрозумів осел, що лихим вітром віє, втік від господаря та й подався до
Дивитись далі...
Ну а це, що вам розповім, було таки насправді! Було воно ще за тих добрих часів, коли, бачте… але не лякайтеся! – Ну, що ж? Коли ж? – Ну, бачте, тоді, коли свинки ходили в черевичках, а жабки гуляли в чеп-чиках; коли ослики по вулицях шпорами кресали, а зайчики самі …
Дивитись далі...
Єден чоловік піймав соловейка і хотів його з’їсти. Але пташок каже до нього: «Не наїшся ти мною, чоловіче! Але пусти мене, і я тебе вивчу трьох речей, котрі тобі у великій пригоді стануть». Той чоловік втішився і обіцяв пустити, якщо добре скаже. І каже соловейко першу річ: «Нігди того не …
Дивитись далі...
Був собі дід та баба. Було в них голе телятко. Каже баба: – Завези, діду, в ліс. Дід каже: – Та краще б викормили та зарізали б. – Я не хочу, завези та й годі! Завіз той дід те телятко голеньке. А холодно: осінь! І покинув його. Сам вернувся додому.
Дивитись далі...
Був один цар та мав три сини і золоту яблуньку. Але він рано встає, та й зараз рахує яблука. І хоча рахує він кожного ранку, а вже не стало одного. От старший син каже: – Татку, ану я буду вартувати, хто то наші яблука обриває. І виліз на яблуньку та …
Дивитись далі...
Серед птахів горобець – найгірший злодій. Він знайде найменшу дірку, залізе через неї до комори чи кудись ще, наїсться і шкоду зробить. Так велося, що через горобця усіх пташок злодіями стали називати. Злетілися усі птахи на раду і вирішили, що треба злодія покарати. Зловили горобця, закували і кинули у …
Дивитись далі...
Зійшлися звірі та обрали з-поміж себе короля. Кого б то вибрати, хто найдужчий? З-поміж них найдужчий лев, але й медвідь собі хотів бути, бо й він сильний. Пішли вони обоє боротися. Переміг лев ведмедя, й лева поставили за короля. Зійшлося множество і риби морської, почали вибирати над собою короля, …
Дивитись далі...
Як був собі горобець і пішов до билинки: – Поколиши мене, билинко! – Не хочу. – Ну я піду до кози, нехай тебе коза з’їсть! – Козо, козо! Іди билинку гризти! – Нащо гризти? – Не хоче горобця-молодця колихати. – Не хочу. – Ну я піду до вовка, нехай тебе …
Дивитись далі...
Жив колись у давнину король. Був у нього позаду замку прекрасний сад для прогулянок, і росло в тому саду дерево, на якому були золоті яблука. Коли яблука достигали, їм вели рахунок, але кожного ранку одного яблука не вистачало. Доповіли про те королю, і він наказав, щоб кожної ночі під деревом …
Дивитись далі...
Не було у вівчарки доброго хазяїна, а був у неї такий, що все морив її голодом. Ось не стало у неї сил більше терпіти, і пішла вона від нього, сумна та печальна. Зустрівся їй по дорозі горобець і питає: – Чому ти, брат-собака, так засмутився? Відповів собака: – Я голодний, …
Дивитись далі...
Якось проїжджала одна бідна служниця із своїми панами через темний ліс; і ось коли вони знаходилися у самій його середині, вискочили раптом із лісових хащ розбійники і повбивали всіх, кого вдалося їм схопити. І загинули всі,– тільки одна дівчина і встигла, вискочивши зі страху з карети, сховатися за деревом. Коли …
Дивитись далі...
А ти пам’ятаєш Наталку? Чи пам’ятаєш ти, мій любий друже, черепаху Наталку? Якщо ні, то нагадаю: це мила маленька черепашка, яка живе у нірці під кущем, на самісінькому березі річки. Наталка – добра й чемна черепашка. Вона має багато друзів і знайомих: тритона Тришку, сороку Соню, пугача Федора Федоровича, стоніжку …
Дивитись далі...
У садку співав Соловей. Його пісня була дуже гарна. Він знав, що його пісню люблять люди. Того й дивився з погордою на квітучий сад, на синє небо й на маленьку дівчинку, що сиділа в саду й слухала його пісню. А коло Соловейка літав великий рогатий Жук. Він літав і гудів. …
Дивитись далі...
На даху затишного будинку на околиці містечка причаїлися у гнізді лелеки. В центрі поважно сиділа мати, з-під пір’я якої висовували свої головки маленькі дітки з чорними та блискучими дзьобиками. Поряд стояв на одній нозі батько й поважно дивився вниз. – Що ж, готуйтеся, дітки, незабаром ми з татом будемо вас …
Дивитись далі...
Так добре було за містом, було літо! Жито жовтіло, овес зеленів, сіно склали в копиці, і на зеленому лузі ходив чорногуз на своїх довгих червоних ногах та белькотав по–єгипетськи,– цієї мови він навчився від матері. За полями та луками йшли великі ліси, а в гущавині лісів були глибокі озера. Справді, …
Дивитись далі...
– Жахлива подія,– сказала курка, яка мешкала зовсім в іншому кінці міста, а не там, де трапилась подія.– Жахлива подія в курнику. Я прямо не зважуюсь тепер спати сама. Добре, що нас багато на сідалі. І вона почала розповідати, та так, що у всіх курок пір’їнки піднялись, а у півня …
Дивитись далі...
Жив собі Максим убогий Коло річки, край села. Крім дітей та жінки, в його Тільки курочка була. Нанесла вона яєчок. Вже й Великдень ось-ось-ось! Хоч би кожному яєчком Розговітись довелось! Та старий Максим міркує: “Поїдяться крашанки, А коли підсипем квочку, Будуть згодом курочки.
Дивитись далі...
