Про що розповів би пес Бобко, якби він умів розмовляти й писати. Прокинувся о восьмій, сердитий. Не дали як слід виспатися. Опівночі якийсь дивак заліз у вікно (чому не в двері?). Я вже збирався загавкати, але він кинув мені чудовий шматок м’яса. Поки я пригощався, чоловік зібрав купу ложок, виделок, …
Дивитись далі...
Жила собі кішка на ім’я Смужка, і якось вона запросила в гості на чашечку чаю собачку на ім’я Герцогиня. “Ласкаво прошу, люба Герцогине, – написала їй Смужка, – у мене буде чим вас пригостити. Я спечу чудовий пиріг і подам на таці з рожевими квітами. Запевняю вас, ви не куштували …
Дивитись далі...
Королівська дворняжка В одному місті, на одній вулиці, в одному будинку, у квартирі номер шістдесят шість, жила-була маленька, але дуже розумна собачка Соня. Соня мала чорні блискучі очі, довгі, наче в принцеси, вії та ще акуратний хвостик, яким вона обмахувалася, ніби віялом. А ще вона мала хазяїна, якого звали Іван …
Дивитись далі...
Бо то чула сова, що то люди хрестять діти. І вона хотіла свої охрестити, і бере летить у світ за ксьондзом. Летить, летить, надибає лиса. І питається його: «А ти що за їден?» – «Я, – каже, – лис! Або тобі кого треба?» – «Мені треба ксьондза». – «Нащо тобі …
Дивитись далі...Жив-був чабан, і була в нього велика отара овець, яку охороняв старий відданий пес… Багато вовків та ведмедів знищив він за своє життя. Та з деяких пір стали слабшати його сили – насилу піднімався він із землі, почала облазити шерсть. Чабан, побачивши, що одного чудового дня може залишитися без охоронця, …
Дивитись далі...Жила-була в одному селі вдова. У неї був син, причому єдиний. Його прозвали Ледарем за те, що він ніколи нічого не робив. Одного разу, коли мати була на базарі, а Ледар сидів біля вікна, на очі йому попався чоловік, який вів на мотузку Собаку та Кота. — Що ти збираєшся …
Дивитись далі...
Біг пес повз м’ясну крамничку, схопив кістку й ну тікати. Озирнувся, бачить, за ним женуться такі самі голодні собаки. Він щодуху кинувся до річки й побіг через міст. Унизу загледів ще одного пса з величезною костомахою в зубах. А то було не що інше, як його відображення у воді. «Ого! …
Дивитись далі...
Жили собі колись старі дід та баба. За все своє довге життя дітей не мали. Був у них один лише собака, який звався Сарбай. Сарбай був гарний пес, і старі дуже любили його. Та ось у діда та баби народилася дитина. Після цього життя Сарбая стало вже іншим: господарі не …
Дивитись далі...
Постарів голосистий півень. І ось господар надумав його зарізати, почастувати гостя. Втік тоді півень з двору й подався на прощу. Дорогою стрів кота й питає: – Куди ти, котику, йдеш? А кіт йому: – Як був молодий і спритний та добре мишей ловив, то господар мене шанував. А як постарів, …
Дивитись далі...
Мати звали Сніжинкою, а батька — Волоцюгою. І ці імена їм дуже пасували. Їх цуценята були найпрекраснішими у світі (так здавалося батькам). І троє перших цуценят були справді чарівні: виховані, слухняні — вони подобалися всім. А четверте цуценя… З ранку і до вечора в будиночку тільки й було чути: «Де …
Дивитись далі...
Жили собі дід та баба, і не було в них ні дітей, ні онуків. От вийшли вони якось у свято за ворота подивитися на чужих діток, як вони зі снігу грудочки качають, у сніжки грають. Підняв дід грудочку та й каже: — А що, бабо, якби у нас з тобою …
Дивитись далі...
— О, Роджере, як мені подобається наш новий будинок! – сказала пані Аніта своєму чоловікові.— А яке тут свіже та чисте повітря — не те що в Лондоні. І далматинцям таке роздолля для забав. — Так-так, було б чудово, якби вони обмежилися лише іграми, — зауважив Роджер. — Вони перерили …
Дивитись далі...
Цуценя Тявка лежало у своїй будці і спостерігало, як грали козенятко Мармеладик і телятко Рогалик. А грали вони так: підбіжуть до сосни, вдарять з усієї сили головою по стовбуру — і з гілок шишки сиплються. Хто більше збив, той переміг. Не витримав Тявка, з будки виліз і підійшов до друзів. …
Дивитись далі...
Промінчик відчув гаряче дихання песика, що схилився до нього. Його чорний вологий ніс торкнувся крихітної істоти з блискучими крильцями. – Не бійся, це Лорд, він тебе не з’їсть. Це дуже добрий пес! – Промінчик обернувся та побачив такого ж, як він, ельфа. – Я не боюся звірів, ми з ними …
Дивитись далі...
Жив на світі хлопчик. Звали його Джек. Одного чудового ранку рушив він щастя шукати. Не встиг далеко відійти – назустріч йому кіт. – Куди йдеш, Джеку? – спитав кіт. – Іду щастя шукати. – Можна й мені з тобою? – Атож! – відповів Джек. – Разом буде веселіше. І пішли …
Дивитись далі...
Як цуценя Тявка вчився кукурікати Почув Тявка, як півень Кукарекс співає, і стало йому прикро: «А чому це ми, цуценята, так не вміємо?» Підійшло цуценя до співака і каже: — Навчи мене, будь ласка, кукурікати. Ти так чудово це робиш, що навіть сонечко вранці піднімається на небо під твою пісеньку! …
Дивитись далі...
Ось послухайте, що трапилося в королівстві Самаркандськім, де керівником віруючих був Гасан Справедливий. Знайте, що він був славним королем, мав розкішний палац і чудові сади, мав без ліку пишного почоту. Знайте, що він був миролюбивим королем і, керуючи своїми підвладними, відбирав від ремісників, хліборобів та рибалок всього тільки три чверті …
Дивитись далі...
Кенгуру не завжди виглядав так, як тепер. Давним давно це був зовсім інший звір, з чотирма ногами, сірий, пухнастий і дуже пихатий. Потанцювавши на пагорбі в самій середині Австралії, він пішов до маленького бога Нка. Прийшов він до Нка близько шостої години ранку і сказав: – Зроби мене несхожим на …
Дивитись далі...
В одного господаря був дуже вірний пес і добре пантрував господарство; через цілі ночі гавкав, і за то йому добре їсти давали. Єдного вечора, як прийшов до своєї буди та й ліг, чує – хтось іде дорогов. Він встав та й біжить до брами. Вибігає за браму, дивиться – а …
Дивитись далі...
Украла собі лисичка-сестричка курочку та й біжить. Біжить та й біжить, от стала її ніч застигати. Бачить вона хатку, заходить туди, вклонилась звичайненько та й каже: – Добривечір, люди добрі! – Дай боже здоров’ячка. – Пустіть переночувати! – Ой лисичко-сестричко, у нас хатка маленька,– ніде буде тобі лягти. – Дарма, …
Дивитись далі...
Був собі в одного чоловіка собака Сірко – тяжко старий. Узяв хазяїн та й прогнав його від себе. Никає Сірко по полю, і так йому гірко: «Скільки років я хазяїнові вірно служив, годив, добро йому робив, а тепер на старості літ він мені шматка хліба жаліє і з двору прогнав». …
Дивитись далі...
Голодний вовк здибав пса. – Добридень, брате. Як ся маєш? – Не скаржуся на життя. Служу в газди. Голодним не сиджу. – Знайди й мені службу,– попросив вовчисько. – Добре, вовчику, знайду. – Але таку, аби поблизу – вівці. – Ходім. Ідуть селом. Вовк придивляється до пса.
Дивитись далі...
Один чоловік мав осла, який багато років покірно возив йому лантухи до млина. Та під старість сили покинули осла, і він став нездатний до роботи. Тоді господар почав думати, як би здихатися його, щоб не годувати. Зрозумів осел, що лихим вітром віє, втік від господаря та й подався до
Дивитись далі...
Бо то здибався пес з вовком. Питається вовк: «А куди ти ідеш?» А пес каже: «Іду в світ». – «Чого?» – «От, відогнав мене господар, та й я іду. Бо доки-м був молодий, живий, бувало, по цілих ночах не сплю – брешу, то втоді-м в него добрий був. А тепер …
Дивитись далі...
Жив собі піп. Та такий-то вже ласий на гроші був, що й не сказати. Ось одного разу в пана здохла собака. А той пан багатий був і любив собаку, як самого себе. Подумав пан, поміркував і вирішив: «Похороню я свого любимого пса з попом та ще й коло церкви, на …
Дивитись далі...
Був у одного селянина вірний пес; звали його Султаном. Ось зістарівся він, випали в нього зуби, і нічим йому було тепер кусати. Стояв якось селянин із своєю дружиною біля порога й каже: – А завтра я старого Султана пристрелити збираюсь, став він уже нікуди негідний. А дружина пожаліла вірного собаку …
Дивитись далі...
Не було у вівчарки доброго хазяїна, а був у неї такий, що все морив її голодом. Ось не стало у неї сил більше терпіти, і пішла вона від нього, сумна та печальна. Зустрівся їй по дорозі горобець і питає: – Чому ти, брат-собака, так засмутився? Відповів собака: – Я голодний, …
Дивитись далі...
Йшов солдат по дорозі: раз, два! раз, два! Ранець за спиною, шабля при боці. Йшов він додому з війни. По дорозі пострічалась йому стара відьма. Вона була така противна: нижня губа в неї звисала аж до грудей. – Добрий вечір, солдате! Ач яка в тебе славна шабля і великий ранець, …
Дивитись далі...
