У великому місті був чудовий парк, в якому жили спритні руденькі білочки. І була серед них одна пустунка, що все прагнула зробити по-своєму. І як не намагалися старі білки привчити її до порядку. Нічого у них не виходило. Руда пустунка постійно порушувала правила: вона охоче йшла до людей, дозволяла себе …
Дивитись далі...
Колись була птиця-жайворонок царем, а царицею – миша, і мали вони своє поле. Посіяли на тім полі пшеницю. Як уродила їм та пшениця – давай вони зерном ділитися. От одне зерно зайве було. Миша каже: – Нехай мені буде! А жайворонок каже: – Нехай мені! Думають вони: що тут робити? …
Дивитись далі...
Був собі в одному лісі ведмідь. Та такий дужий та лютий!.. Піде було по лісі і душить та роздирає все, що здибає. Ліс був великий, і звірини в ньому багато, та проте страх пішов на всіх. Адже ж так і року не мине, а в цілому лісі душі живої не …
Дивитись далі...
Була в селі одна сім’я – тато, мама та дочка. Мама працювала на фермі, тато у полі, а маленька дівчинка Маруся залишалася сама вдома і носила обід у вишитому рушникові на поле своєму татові. Одного разу Маруся понесла їжу татові в поле, але тато сказав, що він повільно працював і …
Дивитись далі...
Був собі чередник і ватажник. Чередник загубив бичка, а ватажник – баранця. Бичок і баранець зійшлись у хатці, що стояла в лісі. Перше у ту хату прийшов бичок і сидить. Коли до нього йде баранчик та й питає: – А хто, хто в цій хатці? Бичок і каже: – Я …
Дивитись далі...
Одного разу молода мишка сказала старій: “Який лихий і скупий наш господар! Напровадив котів, наставив усюди пастки і різним способом хоче нас вигубити! А чи ж багато нам треба? Кусочок солонинки, дрібку хліба, два-три зернятка – от я й сита”. – Правду кажеш, – відповіла стара миша, – кожній із …
Дивитись далі...
Був собі віл. Влітку він випасувався по зелених нивах та долинах; нікого не боявся, бо був дужчий од всіх, хто приходив до нього та хвалився своєю силою. Навіть у хазяїна не хотів працювати. Зібрався та й утік. І от приходить осінь. Похолоднішало, трава постарілась і стала несмачною… Кожної ночі він …
Дивитись далі...
Раз тягнули чотири волики тяженький плуг вечором з поля додому. Тягнуть вони, тягнуть; аж надлітає уперта муха, сідає собі поважно на ріг одного вола і їде з ним помаленьку. Надлітає тим часом друга муха і питає ту, що сидить на розі вола: – А ти звідки їдеш, сестро? – З …
Дивитись далі...
Чи пам’ятаєш ти, мій любий друже, черепаху Наталку? Якщо ні, то нагадаю: це мила маленька черепашка, яка живе у нірці під кущем, на самісінькому березі річки. Наталка – добра й чемна черепашка. Вона має багато друзів і знайомих: тритона Тришку, сороку Соню, пугача Федора Федоровича, стоніжку Ніну, пуголовка Грицька (щоправда, …
Дивитись далі...
Інсценізована казочка в двох картинах. Ліс. Хатка Котика і Півника. Півник пасеться, Котик з сокирою щось майструє. ПІВНИК: Отаке! Дивися знов! КОТИК: Що ти там, Півнику, знайшов?
Дивитись далі...
Півень, тріпочучи крилами, злетів на пліт і почав на все горло кукурікати. З сусіднього лісочка підкралася лисичка. – День добрий! – гукнула вона. – Почула, як ти гарно кукурікаєш. Чудовий у тебе голос. Тільки не знаю, чи вмієш ти так співати, як співав твій батько. – А як же співав …
Дивитись далі...
Перед однією печерою, в якій ночував ведмідь, було одно велике дерево, що, ростучи та товстіючи, щораз більше заступало вхід у печеру. Одного дня розлютився ведмідь на дерево й хотів його звалити. Побачив це черв’як із другого всохлого вже дерева та сказав ведмедеві: – Ти думаєш, що звалиш його власною силою. …
Дивитись далі...
На луках паслась отара овець. Вівці розбились по всіх луках, кожна собі шукала смачнішого корму. Вовк наглядів овець і ходив назирця за ними трохи далі поза кущами, піджидав, поки яка-небудь одчале од гурту і підближиться до нього. Кинуться напролом в отару – вовк боявся пастуха і трохи соромивсь без ніякої …
Дивитись далі...
Жили собі дід та баба, та такі убогі, що нічого в них не було. Одного разу дід і каже: – Бабусю! Піди у хижку та назмітай у засіці борошна, та спечи мені колобок. Баба так і зробила. Спекла колобок і залишила на вікні, щоб простиг. А він з вікна та …
Дивитись далі...
На даху затишного будинку на околиці містечка причаїлися у гнізді лелеки. В центрі поважно сиділа мати, з-під пір’я якої висовували свої головки маленькі дітки з чорними та блискучими дзьобиками. Поряд стояв на одній нозі батько й поважно дивився вниз. – Що ж, готуйтеся, дітки, незабаром ми з татом будемо вас …
Дивитись далі...
Так добре було за містом, було літо! Жито жовтіло, овес зеленів, сіно склали в копиці, і на зеленому лузі ходив чорногуз на своїх довгих червоних ногах та белькотав по–єгипетськи,– цієї мови він навчився від матері. За полями та луками йшли великі ліси, а в гущавині лісів були глибокі озера. Справді, …
Дивитись далі...
Жила колись удова з двома дочками. Старша так була схожа на матір обличчям і вдачею, що їх легко можна було переплутати. Обидві вони були дуже лихі й гоноровиті на вдачу, тож ніхто не хотів не тільки що ходити до них гості, а навіть зустрічатися з ними на вулиці. А от …
Дивитись далі...
Один багатий удівець одружився вдруге з удовою, такою чванливою та гоноровитою, якої, відколи світ світом, ніхто й не бачив. Вона мала двох дочок, теж чванливих і гоноровитих. А в чоловіка була своя дочка, надзвичайно добра та ніжна – вся в матір, найкращу жінку в світі. Не встигли відсвяткувати весілля, як …
Дивитись далі...
Жили колись дід та баба. Якось, підмітаючи в сараї, дід знайшов мідну монету. – Що ми з нею зробимо? – запитав дід. – Поїдемо завтра на базар і купимо курку, – відповіла стара. Вранці вони поїхали на базар і купили курку. Вона нанесла їм багато яєць, стара їх вдало продала …
Дивитись далі...
Жив собі Максим убогий Коло річки, край села. Крім дітей та жінки, в його Тільки курочка була. Нанесла вона яєчок. Вже й Великдень ось-ось-ось! Хоч би кожному яєчком Розговітись довелось! Та старий Максим міркує: “Поїдяться крашанки, А коли підсипем квочку, Будуть згодом курочки.
Дивитись далі...
Були собі дід та баба. Поїхав дід на ярмарок та й купив собі козу. Привіз її додому, а рано на другий день посилає дід старшого сина ту козу пасти. Пас, пас хлопець її аж до вечора та й став гнати додому. Тільки до воріт став доганяти, а дід став на …
Дивитись далі...
Був собі чоловік та жінка, мали вони цапа й барана. І були ті цап та баран великі приятелі — куди цап, туди й баран. Цап на город по капусту — і баран туди, цап у сад — і баран за ним. — Ох, жінко,— каже чоловік,— проженімо ми цього барана …
Дивитись далі...
