TOU
Лихвар

Лихвар

Одного разу найбільший із богів Шіва зі своєю дружиною Парваті пішов провідати свого сина, великого бога Ганеха зі слоновою головою. Вони увійшли до нього в храм. Це бачив один лихвар. Він був хитрий, жадібний і з усього хотів мати зиск. Непомітно, як злодій, зайшов і собі до храму та сховався …

Читати далі...
Чарівник і священне дерево

Чарівник і священне дерево

Жив собі колись бідний чоловік в убогій хатині за дві версти від великої піщаної гори. Чоловік жив не як сухостій між зеленими деревами – була в нього дружина. Щоб випалити піч, він ходив по дрова до далекого лісу. Якось розгулялася страшна буря: трощила дерева, здіймала до неба хмари піску, зривала …

Читати далі...
Попеловий коржик

Попеловий коржик

Жив собі Гаврило. Він не мав ніякого маєтку, зате була купа дітей у хаті. Щоб їх прогодувати, ходив до багачів та панів робити. Одного дня Гаврило сказав жінці: – Нема тут життя, бо моя правда записана на піску, а кривда – на камені. Піду я у світ. Спечи мені коржик …

Читати далі...
Антурам і Сантурам

Антурам і Сантурам

У невеличкому селищі край лісу мешкали два друга – Антурам і Сантурам. Чоловіки були різними за вдачею: Сантурам – добрий і працьовитий, а його товариш, навпаки, й за холодну воду не брався. Одного разу Антурам позичив у приятеля тисячу монет, обіцяючи невдовзі повернути. Минув час, але боржник про гроші не …

Читати далі...
Смерть короля

Смерть короля

Якось помирав один король. Лежить він і з відчаю сам до себе промовляє: – Невже мені, всевладному королю, доведеться вмерти? Та де ж мої ворожбити? Чому вони не рятують мене? А ворожбити з великого страху всі порозбігалися. Лишився тільки один старий ворожбит, якому ніхто не йняв віри, бо був він …

Читати далі...
Великий пеетер і малий пеетер

Великий пеетер і малий пеетер

У багатого поміщика було два наймити. Перший – здоровенний і довготелесий – на ім’я Великий Пеетер. Другий – низенький і худий, ніби хлопчик,– мав наймення Малий Пеетер. Якось обох наймитів послали, до лісу нарубати дров і дали кожному по торбинці хліба на цілий день. Обидва наймити завзято пиляли і рубали, …

Читати далі...
Вірний друг

Вірний друг

Одного ранку старий Водяний Щур виткнув голову із своєї нори. Очі в нього були як блискучі намистинки, вуса сірі й жорсткі, а довгий чорний хвіст був ніби скачаний з гуми. Маленькі каченята, жовті, наче канарки, плавали в ставку, а їхня мати Качка, геть уся біла, з яскраво-червоними лапками, намагалася навчити …

Читати далі...

Сер Майкл Скотт

Сер Майкл Скотт з Балвері був найбільшим чарівником, яких знала Шотландія. Розповідають, що його вірними слугами були духи пекла, причому одного з них подарував Скотту сам сатана в обмін на його тінь. І з того часу сер Майкл перестав відкидати тінь. Навіть вороний кінь сера Майкла був не простим, а …

Читати далі...
Король Мідас

Король Мідас

Король Мідас був жахливим марнотратником. У його королівстві так повелося: кожен день – свято, кожен вечір – бал. Зрозуміло, що одного прекрасного дня не залишилося 7-у короля ні копійки. Тоді пішов він до чарівника Аполло і розповів йому про своє горе. І чарівник зачарував його. — Все, до чого торкнуться …

Читати далі...

Рабин-перевертень

Давним-давно у землі Уц жив мудрий і добросердний рабин. Кожен бідняк міг прийти до нього на суботню трапезу. Ось тільки дружина в нього була скупа-прескупа – зимою снігу не допросишся. «Якби ти не приводив до нас усіх своїх учнів, – вічно бурчала вона, – ми б вже стали багатіями!» Чоловік …

Читати далі...
Жадібний пес

Жадібний пес

Біг пес повз м’ясну крамничку, схопив кістку й ну тікати. Озирнувся, бачить, за ним женуться такі самі голодні собаки. Він щодуху кинувся до річки й побіг через міст. Унизу загледів ще одного пса з величезною костомахою в зубах. А то було не що інше, як його відображення у воді. «Ого! …

Читати далі...

Проданий сон

За давніх часів поблизу Ургенча жили собі двоє друзів-бідняків – Кулдаш і Юлдаш. Дванадцять місяців у році – влітку і взимку, у спеку і в холод Кулдаш пас у степу худобу, а Юлдаш ходив від двору до двору, наймаючись на поденну роботу. Жили вони в халупі-розвалюсі на краю кишлаку, бачилися …

Читати далі...
Гора смішлива і справедлива

Гора смішлива і справедлива

Жили одного разу два брати. Коли батько помер, молодший брат пішов його хоронити, а старший залишився вдома. Він зібрав усе, що було в хаті, і сховав. Повернувся молодший брат додому, почав збиратися на роботу у полі. Озирнувся довкола і питає: — Скажи, брате, де все наше добро, чому я нічого …

Читати далі...
Про чоловіка і жінку

Про чоловіка і жінку

Жили по сусідству музикант-зурнач та бідний швець. Якось жінка шевця розмовляла з дружиною зурнача. В цей час повернувся з весілля музикант і приніс багато грошей та подарунків. Прийшла дружина шевця додому тай каже до чоловіка: – Завтра ж купиш зурну, ходитимеш, як інші чоловіки, по весіллях – заробляти гроші та …

Читати далі...
Жадібна піщанка

Жадібна піщанка

У давню, давню давнину жила собі мала жабка-піщанка. Одного дня відчула вона спрагу й надумала ошукати всіх інших тварин — випити усю воду в країні! Отож пострибала жадібна , піщанка до найближчого ставка і стала пити. А що більше спорожняла вона криниць і струмків, річечок і річок, ставочків і ставків, …

Читати далі...
Марійка

Марійка

Була у матері рідна дочка й пасербиця. Рідну дочку вона дуже любила, а нерідну й бачити не могла, бо вона, Марійка, була далеко краща від її Галини. Добра Марійка не знала про свою красу і не могла пояснити собі, чому мачуха так злиться, як тільки вона попаде їй на очі! …

Читати далі...
Очі завидющі, руки загребущі, ніс за вітром

Очі завидющі, руки загребущі, ніс за вітром

Жив на світі чоловік. Жив собі, нічим не клопотався та все витрачав батькову спадщину. А як уже нічого ні в коморі, ні в хаті не зосталося, і почав він з голоду пухнути, аж тоді задумався. Став думати-гадати, як би йому розбагатіти. Думав-думав та й каже своїм синам (а в нього …

Читати далі...
Перестиглий овоч

Перестиглий овоч

Було це в часи жорстокі і криваві, сумні й тяжкі для всього народу. Один індус мав у своєму садку дерево життєвих радощів, що родило тільки раз за своє життя і то лиш один овоч. Весь народ чекав на цей овоч, як на Бога з неба, як на джерело щастя, як …

Читати далі...
Син чабана

Син чабана

Був собі колись чабан. Скільки жив, то все пас чужих овець, аж поки наскладав грошей та оженився. Невдовзі народився у них син. Та не минуло й чотирьох років, як чабан з дружиною померли — хлопчик залишився сиротою. Взяла його до себе далека родичка, яка майже нічого не давала йому їсти. …

Читати далі...
Мавпочка и горіхи

Мавпочка и горіхи

Стрибала мавпочка Рірі По лісі на дозвіллі. Аж глядь — на пальмі угорі Висять горіхи спілі. Що довго думать? В туго ж мить, Залізши спритно вгору, На пальмі мавпа вже сидить І рве горіхи скоро. Зриває й кидає униз. Летять в траву горіхи, А їх багато! Цілий віз! Ото вже …

Читати далі...
Сорок братів та їхня сестричка

Сорок братів та їхня сестричка

Мав один чоловік сорок синів і одну донечку. Була та донечка сліпенька. В хаті стояло два ліжка. Щоранку сліпа дівчинка прибирала постелі, ста­вила на вогонь величезний казан і варила в ньому їжу на всю чималеньку сім’ю. В обід розставляла вона на столі сорок дві тарілки. А батько від зорі до …

Читати далі...
Холодне серце

Холодне серце

Кому траплялося подорожувати по Швабії, той, певно, не минув Шварцвальду. І не тому, що там ростуть такі величезні ялини, яких не побачиш десь-інде, — ні, найбільшу увагу мандрівника привертають тамтешні люди. Височенні на зріст, широкоплечі й дебелі, вони дуже відрізняються від жителів сусідніх околиць. Здається, ніби той міцний дух, що ранками …

Читати далі...
Пізно

Пізно

Нещастя живе не тільки по вбогих халупах; оселяється воно й по містах, і в палацах. В тому добре переконалася принцеса Міленка за кілька літ свого життя Про це я й маю вам розповісти… Її батька називали “Король-Добряк”. Але-ж слова “Добряк” вживали не зовсім поважно. Потихеньку посміхалися, коли те слово промовляли, …

Читати далі...
Злидні

Злидні

Був собі один чоловік і жив він гарно та заможно. Працював ретельно, вчасно виконував кожну роботу, й було йому добре. В того чоловіка була мила жінка: роботяща, охайна, лагідна. Жили вони щасливо, все мали, нічого ліпшого від долі не жадали. На працю також не нарікали. Та от якось одного дня …

Читати далі...
Правда і кривда

Правда і кривда

Якось жила собі бідна вдовиця. Мала двох синів. Один хлопець був дуже справедливий, другий — несправедливий, бо де тільки міг, всюди чинив кривду. Так мати синів і назвала: молодшого — Правдою, а старшого — Кривдою. Скільки не просила, не умовляла старшого: «Не чини людям зла, будь добрий, справедливий!” — нічого …

Читати далі...
Абу-Касимові капці

Абу-Касимові капці

І. ХТО ТАКИЙ БУВ АБУ-КАСИМ І ЯК ВИГЛЯДАЛИ ЙОГО КАПЦІ У Багдаді, славнім місті, Тому літ не сто, не двісті, Як халіфи ще жили, Був вдовець, стара катряга, Та такий вам скупиндряга, Що шукать по всій землі. Хоч багатий був, як рідко, Та ходив брудний, як дідько, І обдертий, як …

Читати далі...
Удала торгівля

Удала торгівля

Погнав раз селянин на ринок свою корову й продав її за сім талерів. По дорозі назад довелося йому проходити повз ставок, раптом чує – видали кричать жаби: Ква, ква,! “Так,– сказав він про себе,– так вони прокричать до самого вівсяного поля. Ні, я виручив сім, а не два”. Підійшов він …

Читати далі...
Про липку та зажерливу бабу

Про липку та зажерливу бабу

Жили собі дід та баба. Вони були дуже вбогі. От баба і каже; — Ти б старий, пішов у ліс та вирубав липку, щоб було чим протопити. — Добре,— каже дід. Узяв сокиру та й пішов у ліс. Приходить дід до лісу, вибрав липку. Тільки що замахнувся сокирою, щоб рубати, …

Читати далі...
Розумниця

Розумниця

Було собі два брати — один убогий, а другий багатий. От багатий колись ізласкавився над бідним, що не має той ні ложки молока дітям, та й дав йому дійну корову, каже: — Потроху відробиш мені за неї. Ну, бідний брат відробляв потроху, а далі тому багачеві шкода стало корови, він …

Читати далі...
1 2

💡 Ви знаходитесь у розділі казки.