Горобець у давній незгоді із Синичкою. Колись він ухопив хлібну шкоринку, що її залишила для Синички на пеньку Дівчинка. — Хіба мало довкола їжі? — хизувався знахідкою. — Надворі ж літо. Синичка дуже хотіла покуштувати ту шкоринку. Вона народилась і виросла в лісі, тому знала на смак лише жучків і …
Дивитись далі...
Бавилася одного разу Дівчинка із Повітряною Кулькою. — Ходімо в піжмурки гратись! — гукнула її подруга. Дівчинка прив’язала Кульку до лавки і побігла. Довго сиділа Кулька на ниточці. Дуже сердилась, що Дівчинка її залишила. — Мені надокучила ця коротка нитка! Я хочу літати! — смикалась, поки не відірвалась. Але злетіти …
Дивитись далі...
Ріс на маминій гілці великий непослух — маленький Каштанчик. Разом із Вітерцем гойдався між листочками, торкав їх зелені пальчики. — Не бешкетуй! — шелестіла мама Каштаниха і міцно тримала його за хвостик. Та чи міг такий жвавий Каштанчик тихесенько висіти на гілці? — Утекти б від мами, від братиків і …
Дивитись далі...
У невеликому вулику жила Бджілка-трудівниця. Прокидалась разом із сонечком і одразу ж летіла збирати мед. Безліч квітів віддавали їй свій нектар. Одного ранку вилетіла Бджілка з вулика і побачила внизу велику жовту квітку. Здивувалась Бджілка, бо та квітка не росла на одному місці, а рухалась. — Зараз її дожену, — …
Дивитись далі...
Старовинна мапа Минуло вже багато днів з тих пір, як Клайм разом з друзями повернувся з подорожі на Острів розмовляючих птахів, але нічого особливо цікавого в Дрімландії за цей час не відбувалося. Напевно тому непосидючий цікаврик занудьгував. Одного вечора Клайм сидів біля віконця і, дивлячись на веселе мерехтіння зірок, пив …
Дивитись далі...
Запрошення У печерному місті панувало гомінке пожвавлення. Заклопотані гноми снували туди-сюди головним проходом. Деякі з них котили візки наповнені залізною рудою. Інші тягли скопом плавильні форми. Треті – інструменти. Словом, всі були при ділі. Звичайно ж не обійшлося без цікавриків. Клайм з Брегоном були тут як тут. Вони всюди тицяли …
Дивитись далі...
В гостях у дідуся Ватроля Одного сонячного полудня Клайм, Брегон і Таффі вирішили завітати до дідуся Ватроля, з яким вже давненько не бачилися. Сказано – зроблено. Цікаврики попрямували Сріблястим лісом. – Раптом нам у чащобі зустрінеться що-небудь цікаве… – припустила Таффі, змовницьки підморгуючи друзям. – Ще б! – погодився Клайм. …
Дивитись далі...
Нічний гість Був пізній час. За стінами затишного будиночка про щось тихо шепотіли дерева, сперечаючись з легким вітерцем. Повний місяць зазирнув у віконце. Його блідий промінь залив сріблом підвіконня, ковзнув по стіні, висвітлив портрет дідуся Ватроля, опустився вниз і завмер на ліжку. Клайм лежав, укрившись ковдрою до самого носа. Але …
Дивитись далі...
Пригоди тривають День видався на славу. Тепле сонечко, прибиваючись крізь листя дерев, пестило пухнасті кульбаби, що росли під могутнім дубом. Радісно виспівували лісові пташки. Причаївшись у кущах смородини неподалік від дуба, Клайм з самого ранку уважно спостерігав за його верхівкою. Там, в розвилці трьох гілок знаходилося гніздо сороки Берти, у …
Дивитись далі...
Одного літнього ранку народився край галявини чорний Жучок. Його поява вельми тзацікавила лісових мешканців. Першими зачудувались дзвіночки і ромашки. Адже він так безпомічно і лоскотно торкався їх стебелець! — Який малюсінький! — нахилялись дзвіночки додолу. — А кругленький! — усміхались ромашки. — Як сонечко! __ Добре, що я народився! — …
Дивитись далі...
День народження Клайма Як відомо, у всіх раз на рік буває день народження. Настало це свято і для Клайма. З самого ранку двері його будиночка не встигали закриватися. Ельфи прикрашали кімнати цікаврика дивними квітами і запашними рослинами. Тролі готували всілякі солодощі, тістечка і торти, варили компоти. Гноми принесли гарненьку бронзову …
Дивитись далі...
Пропозиція Таффі З самого ранку мрячив теплий дощик. У лісі було тихо і спокійно. У зв’язку з негодою всі птиці і звіри поховалися і висипалися в своїх гніздах і норах. Та і чим же ще можна займатися, коли йде дощ, а довкола мрякотно і нікого нема? Навіть невгамовні цікаврики не …
Дивитись далі...
Зібрались якось звірята на галявині та й ну в хованки грати! Було серед них маленьке Кошеня. Причаїлося воно в траві і ні словечка. Усе було б добре, якби пухнастий Кошачий хвостик не смикнувся. Зайчик, що саме жмурив, ніби того й чекав: скік-скік прямісінько до Кошеняти. По хвостикові знайшов! Образилось Кошеня …
Дивитись далі...
Одного сонячного дня народилась на лісовій галявині Стежинка. Мабуть, її протоптав їжак, човгаючи маленькими лапками у травичці. Як тільки Стежка з’явилась на світ, вона відразу розплющила великі круглі очка і замилувалась. —Яка краса! Високі крислаті дуби ловили гілками-сачком сонечко, а берізка досягала найнижчим листочком коника-стрибунця у траві. Поважний клен… — …
Дивитись далі...
Жила собі мишка в норі під коморою. А коло комори, надворі, під великим каменем, жила собі жабка. Добре було мишці, добре було й жабці: мали вони що їсти, мали де спати, мали де побігати і погуляти. Одного разу ввечері, як верталася мишка з мамою своєю з проходу, зустріли вони жабку. …
Дивитись далі...
Була собі мама, і був собі тато, і мали вони дітей небагато: всього лиш одненького хлопчика Антипка, та й той був худий і сухий, як скрипка. Не хотів Антипко ні пити, ні їсти, навіть і до столу не хотів засісти. Зранку всі до столу, – він навтіки з хати, мусить …
Дивитись далі...
Здійснення пророцтва У палаці королеви ельфів з самого ранку панувало збуджене пожвавлення. Річ у тому, що ельфи вирішили відвідати своїх давніх друзів – мореплавців зі Східної гавані, а ще піднести друзям корисний дарунок. А що може бути для мореплавців найкориснішим? Звичайно ж – нове вітрило! Придворні ельфіни – Джойлі, Смайлі, …
Дивитись далі...
Клайм вирушає в похід Гноми Орі і Глорі поверталися в Печерне місто. – Дідусь Ватролль колись розповідав, що в молодості частенько знаходив коштовні камені на березі річки Соні. Там можна відшукати величезні алмази, як кулак! – захоплено виголос – Еге ж… – мрійно протягнув Глорі. – Нам би знайти такі, …
Дивитись далі...
Одному хлопчикові мама намастила хліб маслом. Масло хлопчик із хліба злизав, скоринку згриз, а з м’якушки – раз – раз – і виліпив маленького чоловічка. Втішний вийшов чоловічок – з тонкими ручками, ніжками, довгим носом. Тільки недовго бавив хлопчика той чоловічок – узяв він і викинув його за вікно. Зненацька …
Дивитись далі...
Як ти гадаєш, може втекти з дому шафа? Чому посміхаєшся? Думаєш, то жарти? А от і може. Принаймні в казці. Ти не знаєш такої казки? Тоді, прошу тебе, не перебивай. …Одного ранку дівчинка Ганнуся прокинулась і не побачила коло ліжка шафи. Завжди стояла на місці, а тут раптом зникла. Я, …
Дивитись далі...
Жила собі хмаринка, гарненька та пустотлива. І любила вона всіх перекривляти. Летить якось по небу, а внизу на галявині біля пенька зайчисько. Вуха довгі, очі налякані, прислухається, чи не крадеться десь за кущами вовк. − Ей! – гукає хмаринка. – Зайчисько-боягуз! Зайчисько глянув угору, а там такий же, як і …
Дивитись далі...
Тимко малював різних птахів і звірів. Оце лелека,— сказав він.— Бачиш, який у нього великий дзьоб і яка довга шия? — Бачу,—відповів я.— А навіщо? — Як це навіщо? — тоном тямущої людини, яка відчуває свою перевагу, зауважив Тимко.— Спробував би він, довгоногий, без отієї шиї і дзьоба щось з …
Дивитись далі...
Набридла вовкові зима. Тупнув він лапою, вдарив хвостом, зубами заскреготів: — Ану забирайся, зимо, геть! Прокинувся ведмідь. Виліз із барлогу, очі протер, лапою свариться на зиму: — Іди вже геть, поки я не розсердився! А зима не боїться, снігом сипле, вітрами висвистує. Аж ось з-за хмари сонце викотилося. Бачить, а …
Дивитись далі...
Був собі автобус. — Ну і що? — скажеш ти.— Автобусів тисячі. Воно правда: у світі немало цікавіших речей. Та незвичайні пригоди трапились саме з простим приміським автобусом, до всього ще й не новим. Отож був собі веселий деренчливий автобусик з потертими сидіннями і припилюженими боками. Його колеса добре знали …
Дивитись далі...
Ту-тук! Ту-тук! Ту-тук! Серце шалено стукотить у грудях, мало не вискочить, а заєць мчить щодуху, аж вітер свистить у вухах. Донизу — що й світ обертом, далі під гору, під гору… От-от дожене хижий лис, от-от упіймає… Раптом шлях перетнуло глибоке провалля. Здавалось, це понад заячі сили, але рятунку не …
Дивитись далі...
Вступ Десь далеко-далеко, аж за Великим океаном, там, де сонце кожен вечір влаштовується спати в пухову перину білосніжних хмарин, а зірки, немов грайливі метелики, злітають і розсипаються безкрайїм небосхилом, знаходиться дивна країна – Дрімландія. Вона розташована на великому острові, від якого відокремлюються декілька дрібніших острівців. Північною стороною головного острова простяглися …
Дивитись далі...
Якось на околиці міста дітлахи гралися у піжмурки. Малий Петрик хутко виліз драбиною на горище покинутого будинку і причаївся за димарем. Тут його увагу привернула велика старовинна скриня з різьбленим віком. – Оце диво! – прошепотів хлопчик. – Що за скриня така? Може, тут сховані скарби піратів?! Затамувавши подих, Петрик …
Дивитись далі...
— Квітко, квітко, де твій дім? — Мій дім — ліс і поле. Я — жовтець, я — барвінок, я — кульбабка, я — фіалка. — Квітко, квітко, де твій дім? — Мій дім — водиця. Я — латаття на озерці. Я — калюжниця. — Квітко, квітко, де твій дім? …
Дивитись далі...
Одного разу засперечалися пори року — чиї квіти найгарніші? Тупнула чобітком Весна — і де сніг лежав,— струмки задзюрчали. Зазеленіла травиця. Земля вкрилася підсніжниками, пролісками, квітами мати-й-мачухи, анемонами, нарцисами… — Мої квіти — найкращі,— мовила Весна. — Ні, — заперечило Літо.— Твої квіти, Весно, гарні, а мої — гарніші. Змахнуло …
Дивитись далі...
Молода яблунька у приміському саду зацвіла цього року вперше. Була вона вже височенька, цвіту на гілках розсипалось рясно-рясно, і вона невимовно пишалася ним. — От побачите,— шелестіла то до одної, то до другої своєї сусідки — старих розлогих яблунь,— побачите, скільки плодів буде в мене восени. Великих, одне в одне, …
Дивитись далі...💡Знайомтеся з творчістю письменників через аудіоформат.
Українська дитяча література наповнена магією, захопливими пригодами та моральними уроками. Казки українських письменників відкривають дітям глибокі традиції нашої культури і показують багатий світ національних образів. Кожна казка — це не просто історія, а справжній культурний скарб, створений для того, щоб розвивати у дітей любов до рідної мови та культури.
Казки українських авторів передають багатство народної мудрості та зберігають важливі традиції. Через казки діти знайомляться з уявленнями про добро і зло, дізнаються про чесність, відвагу та важливість допомоги ближнім. Такі історії, як «Микита Кожум’яка» або «Казка про вірного товариша», залишають незабутній слід у серці кожної дитини, формуючи її моральні цінності.
Сучасний формат читання казок онлайн робить їх доступними у будь-який час. Діти можуть легко переглядати улюблені історії на планшетах чи смартфонах, що робить читання більш зручним. Це також чудова можливість для батьків обирати казки для вечірнього читання, адже усі твори зібрані в одному місці та доступні для перегляду в будь-який момент.
На сторінці зібрані найкращі твори українських авторів, таких як Іван Франко, Лесь Мартович та Олена Пчілка. Серед популярних казок — «Фарбований лис» Івана Франка, який навчає дітей бути чесними, а також «Хлопчик із сірником» Леся Мартовича, що розповідає про людяність та співчуття. Кожна казка особлива і має важливий урок для юного читача.
