У цьому розділі нашого сайту зібрано твори улюблених українських письменників казкарів.
Всі казки відзначені тэгами, щоб Ви з легкістю змогли зорієнтуватися у великій кількості творів. З їх допомогою Ви зможете відібрати казки за віком та за інтересами. Скористайтеся меню для швидкого пошуку потрібного автора. Приємного читання:)
Коли вже ви так просите, то нехай воно буде по-вашому – розкажу вам, як Хапко солоду відрікся… Чому не розказать… Тільки умова така: не вередувати і не перебендювати. Не знаю, як хто, а я не люблю, як беруть мене на решето та починають сіяти та пересіювати на всі боки: «А …
Читати далі...
Стояла собі у полі, коло гаю, одна козача пасіка. А вже ж, мабуть, усі знаєте, що се за річ пасіка? Може, довідувались часом там меду, аж вам бджоли. а то й мед іншим знов часом? Ся пасіка була огороджена лісою з лози, і в огородь загородив козак аж сім високих, …
Читати далі...
I Розкажу вам про Якова Харченка, якого він смутку набравсь у Хмелинцях, залицяючись до Коханівни. Приходимо ми з ним у неділю під те село. Сонечко вже низенько. Мій парубок, дивлюсь, ніби почав приставати. Примічаю мовчки… прижержав, знаєте, ходу, – примічаю: зробився мій парубок зовсім другий чоловік. Всю дорогу був такий …
Читати далі...
За тридев’ять земель, у тридесятому царстві, жив колись король із королевою, які усім були б задоволені, якби не журила їх одна річ: не було у них дітей. – Нічого, – заспокоював король королеву, – може Господь почує нас. І от не минуло й року після цієї розмови, як у них …
Читати далі...
Жили та були собі брати-кольори. Ніколи не сиділи вони без діла. Увесь білий світ розфарбовували. А отже — землю і небо, сонце і місяць, моря і ріки, ліси і степи. Не шкодували барв і для квітів. А дійшла до ягід черга, до плодів — зелений колір братам каже: — Чи …
Читати далі...
Восени зібралися журавлі відлітати на теплий південь. Добре жилося їм серед зелених лук, біля річок та озер, на лісових болотах влітку. Та ось доводиться вирушати у далеку путь — тікати від зими. Протрубив ватажок — в дорогу,- знялися птахи вгору, аж їм услід долинуло раптом: — Не залишайте мене, журавлики! …
Читати далі...
— Олешку, олешку,— шелестить листям струнке деревце,— покуштуй червоної горобини. Зупинився олень, покуштував. — Гарна ти на вигляд, горобино, а гірка. Так мовив і далі побіг олень. Зажурилася горобина. А тут, бачить, на узлісся ведмідь вийшов. — Мишко, Мишко,— листям шелестить струнке деревце,— моєї горобини червоної покуштуй. Ведмідь теж покуштував. …
Читати далі...
Пройшов дощ, пісок вологий, то дівчатка пекли торти: один з ромашками, другий з нагідка́ми, третій, найкращий, з трояндовими пелюстками. Івась допомагав, квіточки збирав. Коли раптом, мов шуря-буря, не знати звідки з’явився змій. Був він трошки дурний, але ж зовні того не видно. — Ану, хто буде зі мною битися? — …
Читати далі...
Чи ви знаєте, чому восени жовтіє листя на деревах? Звичайно, через сонечко. Воно втомилося, стало сонне, блякле, неяскраве, а дні сірі, мов дикі гуси, а дощик довгий, плюскає й плюскає. Ось такої пори дерева вмикаються, наче жовті люстри, і світять, світять замість сонця. Навіть опавши, листя лягає долі, мов кружало …
Читати далі...
Пробудився зайчик, чує — хурчать мотори, шурхотять колеса, їдуть, їдуть «Жигулі» й «Запорожці», «Волги» й «Москвичі»… — Звідки вас стільки? — З Самбора! — Зі Снятина! — З Хотина й Новоселиці! — А куди ви? — У Косів, на ярмарок! Узбіччям між кущами квапиться лисиця з найстаршою дочкою Лискою. — …
Читати далі...
– Кудкудак! Кудкудак! Знесла яйце, як кулак! – закудкудакала курка на весь двір. – Та гарне ж: схоже на білий світ. Бо в світі сонце, а в яйці золотий жовток. Кудкудак! Під хатою на стільчику грілась проти сонечка бабуня Марія. – Яйце? Та кругле, біленьке! Візьму його на писанку. І …
Читати далі...
У старому лісі, між високих хвойних дерев, знаходиться школа для звіряток. А у тій школі навчаються дітки усіляких тваринок: лисичок та вовків, зайчиків та хом’ячків, білочок та черепашок. І є в тій школі вчителі, які вчать писати та читати; є директор та завуч, коридори та класи, зошити та книги, уроки …
Читати далі...
ДЗЕНЬ! ДЗЕНЬ — ДЗЕНЬ! ДЗЕНЬ — ДЗЕНЬ — ДЗЕЕЕЕЕ — ЕЕЕЕ — НЬ! — Хто-небудь, вимкніть цей будильник. Нічого без причини так рано мене будити. На жаль, пристрій ніхто не вимкнув і він продовжував дзеленчати. Тому, хом’як, протягнув лапку та вимкнув гучний прилад. Цей ручний годинник йому дістався від батька, …
Читати далі...
Якось прокинувся юнак від дивного сну, та й до ранку не зміг потім заснути. Все ніяк той сон не полишав його думок. Настав ранок, а думки так і не знайшли собі місця. От і вирішив він людей попитати. Можливо, хоча б хтось та й допоможе звільнить голову від зайвих речей. …
Читати далі...
За Прутом є село, за селом — гора, а на горі лісок-перелісок, такий невеличкий, що його можна оббігти довкола. У тому лісочку живе мавка-зеленавка, мала, як і він. Взимку вона спала в сухому листячку, а поверх листя лежав сніг. Але прийшла весна, сніжок розтав, і мавка прокинулась. — Що це …
Читати далі...
Приїхала Ксаночка в село до бабусі. Та й така біда: стоїть вишня в спілих вишнях, наче у коралях, але ж равлик на гілці, рогатий – ще вколе. На городі маківки, молоденька морковочка, а хтось сидить у калині на межі та все: вуд-вуд! вуд-вуд! Лячно… – Ксаночко! – кличуть сусідські дівчатка. …
Читати далі...
Край села у хмарах бузку стояла собі хата. Коло хати квітник, за квітником сад-город, а далі розлоге широке поле. У квітнику красувалися маки, рожі, чорнобривці, у садочку стигли вишні, груші, запахущі яблука-антонівки, а в полі половіли пшениці. От вийшла з хати Мариночка та й замилувалась: – Ти, рожо, повна й …
Читати далі...
Сніжинка народилася високо в небі у великій волохатій хмарі. — Бабуню хмаро, – мовила вона. – Чому ми так далеко від землі? — Щоб першими побачити, як з холодних висот надходить зима, – лагідно пояснила хмара. — Бабуню хмаро, а навіщо нам стрічати зиму? — Щоб землю вкрити білою ковдрою, …
Читати далі...
Бджілка бджілці казку каже, бджілка губи медом маже… Чує татко, чує ненька, чує дівчинка маленька про ліси і про гаї та про Хлопчика малого, та про Янгола святого, про зірничку у росі… Й ви послухайте усі! Лісом йшов малий Хлопчина, й прикра трапилась причина: заблудився він. Стежка вилась та урвалась… …
Читати далі...
Залишивши гніздечко, покотилось яєчко… Та котилось воно недалечко. Квочка з курчатами на подвір’ї гуляла, діток своїх забавляла.- Мамо, он яєчко по стежинці котиться, – сказало найменше курчатко. – Ану ж, яке воно на колір? – Біле, як сніг, – сказала квочка. – А сніг який? – спитав півник, бо курчаток взимку …
Читати далі...
Знайшла лисичка в полі дзвіночок. Певне, якась овечка загубила, а Лисичка бігала нюшкувати за мишами і знайшла. Взяла його в зуби, похитала мордочкою — і він задзвонив. Лисичці сподобалось. Бачила вона овечок із дзвіночками, чула, як дзвонить отара, то й собі вчепила дзвіночок на шию. В лісі похвалилась Одуду: — …
Читати далі...
На хуторі, на безлюдді, жили два сусіди. Оба терпіли тяжку біду, і та біда привела їх до товаришування, до братського життя. Нерідко доводилося ділитися останнім, аби допомогти один другому. І ось при такому братерському житті потрохи господарство їх кращало, і згодом вони стали заможними. Живуть собі вільно, ні від кого …
Читати далі...
Олежко на морі вперше. Воно таке велике, що другого берега не видно, хоч скільки б не вдивлявся в далечінь. Море ніколи не втомлюється. Шумить і вдень, і вночі. Хлюпає на берег білою хвилею. Вона охоче бавиться з Олежком. Ш-шу-у, ш-шу-у… Манить до себе, а тоді як хлюпне на ноги: шу-уг! …
Читати далі...
Жили собі Комарик — німецький чударик та Мушка — гессенська пустушка. Половою піч топили, в горіховій лушпині куліш варили. Сала не купували, хліба позичали, а водичку даром брали. Так жили-поживали, весело співали… Якось сів комар на дубочку, схилив головочку. Де взялися буйні вітри — дуба похилили, Комара звалили. Упав Комар …
Читати далі...
В одній теплій та багатій країні жили могутні, жваві й хоробрі люди, що вічно сварилися, вели поміж собою війни, нікому не хотіли коритися, не признавали над собою ніякої влади і тільки сонцю високому поклонялися, тільки перед ним схиляли свої голови. І хоч які були вони горді й могутні, та не …
Читати далі...
Iде селом Брехайло, іде, підскакує, сюди й туди позирає, де б кращу роботу собі знайти. А робота його не легка: щоб за спасибі можна було поїсти, попити та ще й збрехати. Коли зирк – жінки редьку ріжуть. Воно як тут і було. Шур, шур – наблизився близесенько, вершу роззявило, губами …
Читати далі...
Одного разу найбільший із богів Шіва зі своєю дружиною Парваті пішов провідати свого сина, великого бога Ганеха зі слоновою головою. Вони увійшли до нього в храм. Це бачив один лихвар. Він був хитрий, жадібний і з усього хотів мати зиск. Непомітно, як злодій, зайшов і собі до храму та сховався …
Читати далі...
Якось до Равлика завiтала Не-Дуже-Чемна-Жаба. — Запроси мене до своєї хатки, — сказала вона Равликові. — Але ти у ній не помiстишся, — вiдповiв Равлик. — Я ж прийшла до тебе в гостi? — спитала Жаба. — В гостi… — розгублено мовив Равлик. — Отож ти мусиш мене запросити! — …
Читати далі...
Колись дуже давно Папуга не вмiв розмовляти. А навчитися йому дуже хотiлося. Полетiв вiн до великого болота, в якому лежали бегемоти. — Яке гарне болото! — казали вони i занурювалися у те болото по самiсiнькi очi. Папузi болото зовсiм не подобалося. Але, щоб навчитися розмовляти, вiн повторював за бегемотами: — …
Читати далі...
– Неможливо, це зовсім не правильно! Чому, чому ці ґудзики постійно кудись зникають? І от знову. Мама тільки-но вчора пришила, а він ніби розчинився у просторі, зник або втік, або щез… Як? Як я піду додому? Матуся знуву буде засмучена? Так міркував семирічний Єгорка, виказуючи обурення тихеньким бубонінням. Він не …
Читати далі...💡 Більшість казок з цього розділу можна слухати або завантажити на нашому сайті.
💡 Ви знаходитесь у розділі казки