НЕРОЗВАЖЛИВЕ ЇЖАЧЕНЯ Був собі їжачок з кривими ніжками. І такий він був лагідний, смирний та несміливий, що далі вже нікуди: слово соромився за себе мовити. Нітився, затинався перед кожним, коли мав про щось говорити. Здавалося їжакові, що всі тільки й дивляться на його кривульки та нищечком насміхаються з нього. Він …
Читати далі...Казки Василя Довжика
Скажи мені, якого кольору хліб
Задумав син жити на своєму хлібі. — Не хочу,— сказав батькові-хліборобу,— йти твоєю стежкою. Для мене в житті інша дорога вготована. — Дивися, синку! Я тебе не силую…— гірко мовив батько. Що маєш робити, коли в єдиного сина душа до батькового діла не прихилилася змалку? Пішов син малювати. «Малює, то …
Читати далі...Подумали санчата
На вулиці випав перший сніг. Зраділи санчата на четвертому поверсі висотного будинку, відв’язалися од балкона і стрибнули на сніг. І снігу повно, і гора гарна, а санчатам не катається. Прибіг хлопчик. Побачив свої санчата на снігу. Зрадів. На гору витягнув. Спустився вниз — раз, вдруге… Покинув санчата. І хлопчикові не …
Читати далі...Чому усміхався трамвай?
Був собі трамвай. Як інші трамваї, він мав роботу. А робота в трамваїв така: цілий день катають вони хлопчиків та дівчаток з татусями і мамами. Робота гарна, приємна і спокійна. Не як у деяких… Взяти хоча б автомобілі. Вічно вони кудись мчать наввипередки,одне перед одним товпляться на перехрестях, поспішають. Тролейбуси …
Читати далі...