— Квітко, квітко, де твій дім? — Мій дім — ліс і поле. Я — жовтець, я — барвінок, я — кульбабка, я — фіалка. — Квітко, квітко, де твій дім? — Мій дім — водиця. Я — латаття на озерці. Я — калюжниця. — Квітко, квітко, де твій дім? …
Читати далі...
Казки Бориса Вовка
Чиї квіти найгарніші?
Одного разу засперечалися пори року — чиї квіти найгарніші? Тупнула чобітком Весна — і де сніг лежав,— струмки задзюрчали. Зазеленіла травиця. Земля вкрилася підсніжниками, пролісками, квітами мати-й-мачухи, анемонами, нарцисами… — Мої квіти — найкращі,— мовила Весна. — Ні, — заперечило Літо.— Твої квіти, Весно, гарні, а мої — гарніші. Змахнуло …
Читати далі...
Тіль-Тіль-Автомобіль
Тимкові щодня розповідай нову казку. Всі, які я знав, давно вже переказані. Тепер сам вигадую щоразу. «Тож слухай,—почав я.— Розповім тобі про Чарівника Івановича. Як і годиться чарівникові, жив собі він у казковій країні Тіль-Тіль. Щоранку прокидався разом з сонцем, позіхнувши, взував капці, робив зарядку, вмивався, чистив зуби. Перед люстерком, …
Читати далі...
Літо, любе літечко
— Літо, любе літечко, дай мені сунички. — Бери її скільки завгодно. Тільки роси не бійся — у траві шукай. — Літо, любе літечко, дай мені смородини, чорної й червоної, і малини дай. — Їх знайдеш у липні — прокидайся з сонечком — з кущиків зривай. — Літо, любе літечко, …
Читати далі...
З днем народження, ягідко!
На кущі вродилася Ягода. Як гарно на світі — зраділа вона, підставляючи під сонячні промені то ліву, то праву щічку. Якщо вже я народилася,— розмірковувала Ягода,— то чому б цю подію і не відзначити? Вітер здував з кульбабки пух. От і просить Ягода: — Пушинко, пушинко, лети далеко-далеко. Де яку …
Читати далі...
Якого вони кольору?
Жили та були собі брати-кольори. Ніколи не сиділи вони без діла. Увесь білий світ розфарбовували. А отже — землю і небо, сонце і місяць, моря і ріки, ліси і степи. Не шкодували барв і для квітів. А дійшла до ягід черга, до плодів — зелений колір братам каже: — Чи …
Читати далі...
Журавлина
Восени зібралися журавлі відлітати на теплий південь. Добре жилося їм серед зелених лук, біля річок та озер, на лісових болотах влітку. Та ось доводиться вирушати у далеку путь — тікати від зими. Протрубив ватажок — в дорогу,- знялися птахи вгору, аж їм услід долинуло раптом: — Не залишайте мене, журавлики! …
Читати далі...
Горобина
— Олешку, олешку,— шелестить листям струнке деревце,— покуштуй червоної горобини. Зупинився олень, покуштував. — Гарна ти на вигляд, горобино, а гірка. Так мовив і далі побіг олень. Зажурилася горобина. А тут, бачить, на узлісся ведмідь вийшов. — Мишко, Мишко,— листям шелестить струнке деревце,— моєї горобини червоної покуштуй. Ведмідь теж покуштував. …
Читати далі...💡 Ви знаходитесь у розділі казки.