Одному хлопчикові мама намастила хліб маслом. Масло хлопчик із хліба злизав, скоринку згриз, а з м’якушки – раз – раз – і виліпив маленького чоловічка. Втішний вийшов чоловічок – з тонкими ручками, ніжками, довгим носом. Тільки недовго бавив хлопчика той чоловічок – узяв він і викинув його за вікно. Зненацька …
Дивитись далі...
Як ти гадаєш, може втекти з дому шафа? Чому посміхаєшся? Думаєш, то жарти? А от і може. Принаймні в казці. Ти не знаєш такої казки? Тоді, прошу тебе, не перебивай. …Одного ранку дівчинка Ганнуся прокинулась і не побачила коло ліжка шафи. Завжди стояла на місці, а тут раптом зникла. Я, …
Дивитись далі...
Жила собі хмаринка, гарненька та пустотлива. І любила вона всіх перекривляти. Летить якось по небу, а внизу на галявині біля пенька зайчисько. Вуха довгі, очі налякані, прислухається, чи не крадеться десь за кущами вовк. − Ей! – гукає хмаринка. – Зайчисько-боягуз! Зайчисько глянув угору, а там такий же, як і …
Дивитись далі...
Тимко малював різних птахів і звірів. Оце лелека,— сказав він.— Бачиш, який у нього великий дзьоб і яка довга шия? — Бачу,—відповів я.— А навіщо? — Як це навіщо? — тоном тямущої людини, яка відчуває свою перевагу, зауважив Тимко.— Спробував би він, довгоногий, без отієї шиї і дзьоба щось з …
Дивитись далі...
Набридла вовкові зима. Тупнув він лапою, вдарив хвостом, зубами заскреготів: — Ану забирайся, зимо, геть! Прокинувся ведмідь. Виліз із барлогу, очі протер, лапою свариться на зиму: — Іди вже геть, поки я не розсердився! А зима не боїться, снігом сипле, вітрами висвистує. Аж ось з-за хмари сонце викотилося. Бачить, а …
Дивитись далі...
— Квітко, квітко, де твій дім? — Мій дім — ліс і поле. Я — жовтець, я — барвінок, я — кульбабка, я — фіалка. — Квітко, квітко, де твій дім? — Мій дім — водиця. Я — латаття на озерці. Я — калюжниця. — Квітко, квітко, де твій дім? …
Дивитись далі...
Одного разу засперечалися пори року — чиї квіти найгарніші? Тупнула чобітком Весна — і де сніг лежав,— струмки задзюрчали. Зазеленіла травиця. Земля вкрилася підсніжниками, пролісками, квітами мати-й-мачухи, анемонами, нарцисами… — Мої квіти — найкращі,— мовила Весна. — Ні, — заперечило Літо.— Твої квіти, Весно, гарні, а мої — гарніші. Змахнуло …
Дивитись далі...
Тимкові щодня розповідай нову казку. Всі, які я знав, давно вже переказані. Тепер сам вигадую щоразу. «Тож слухай,—почав я.— Розповім тобі про Чарівника Івановича. Як і годиться чарівникові, жив собі він у казковій країні Тіль-Тіль. Щоранку прокидався разом з сонцем, позіхнувши, взував капці, робив зарядку, вмивався, чистив зуби. Перед люстерком, …
Дивитись далі...
— Літо, любе літечко, дай мені сунички. — Бери її скільки завгодно. Тільки роси не бійся — у траві шукай. — Літо, любе літечко, дай мені смородини, чорної й червоної, і малини дай. — Їх знайдеш у липні — прокидайся з сонечком — з кущиків зривай. — Літо, любе літечко, …
Дивитись далі...
На кущі вродилася Ягода. Як гарно на світі — зраділа вона, підставляючи під сонячні промені то ліву, то праву щічку. Якщо вже я народилася,— розмірковувала Ягода,— то чому б цю подію і не відзначити? Вітер здував з кульбабки пух. От і просить Ягода: — Пушинко, пушинко, лети далеко-далеко. Де яку …
Дивитись далі...
Жили та були собі брати-кольори. Ніколи не сиділи вони без діла. Увесь білий світ розфарбовували. А отже — землю і небо, сонце і місяць, моря і ріки, ліси і степи. Не шкодували барв і для квітів. А дійшла до ягід черга, до плодів — зелений колір братам каже: — Чи …
Дивитись далі...
Восени зібралися журавлі відлітати на теплий південь. Добре жилося їм серед зелених лук, біля річок та озер, на лісових болотах влітку. Та ось доводиться вирушати у далеку путь — тікати від зими. Протрубив ватажок — в дорогу,- знялися птахи вгору, аж їм услід долинуло раптом: — Не залишайте мене, журавлики! …
Дивитись далі...
— Олешку, олешку,— шелестить листям струнке деревце,— покуштуй червоної горобини. Зупинився олень, покуштував. — Гарна ти на вигляд, горобино, а гірка. Так мовив і далі побіг олень. Зажурилася горобина. А тут, бачить, на узлісся ведмідь вийшов. — Мишко, Мишко,— листям шелестить струнке деревце,— моєї горобини червоної покуштуй. Ведмідь теж покуштував. …
Дивитись далі...
