В одній далекій казковій країні жили король з королевою. Була у них дочка на ім’я Адальміна – справжнісінька принцеса. І як до кожної казкової принцеси, на хрестини до неї були запрошені феї – Рожева і Бузкова. Як і належить феям, прийшли вони з подарунками. Рожева фея подарувала новонародженій принцесі величезну …
Читати далі...
У великому, дрімучому лісі, далеко на півночі Фінляндії, росли поруч дві величезні сосни. Вони були такі старі, такі старі, що ніхто — навіть синій мох — не міг пригадати, чи були вони колись молодими, тонкими сосонками. Звідусюди було видко їхні темні верхів’я, що високо здіймалися над лісовими хащами. Навесні серед …
Читати далі...
Все почалося під Новий рік. Жив в одному селі багатий селянин. Село стояло на березі озера, і на самому видному місці височів будинок багатія – з прибудовами, коморами, стайнями, за глухими воротами. А на другому березі, біля лісової галявини, тулився маленький будиночок, всім вітрам відкритий. Та тільки і вітер нічим …
Читати далі...
– Який же мудрий Геґесіппус! – вигукнула мамзель Юстина, сплеснувши руками. – Усе він знає! Такий вчений, такий вчений! Не те що бідолашний Кнут, зовсім темний… Геґесіппус не мав часу на розмови: він розглядав у мікроскоп задню лапку жука-гнойовика. Хлопець мав дванадцять років і ходив до гімназії, тому й знав так багато. …
Читати далі...
Діва Марія мала дев’ять років, коли її матір Анна сказала до неї: – Піди до моєї сестри Єлизавети у Віфанію й принеси золотого ключа, я забула його там учора. Та дивись, не загуби, бо то чудодійний ключ, він відчиняє усі серця. Діва Марія вирушила в дорогу, неймовірно пишаючись великою маминою …
Читати далі...
Сніг виблискував, північне сяйво сипало спалахами, зорі яскраво сяяли в небі. Був Святвечір. Лапландець їхав у санях, запряжених оленем почерез пустельні гори, услід за ним правила саньми його дружина. Лапландцеві подобалася їзда, він час від часу озирався за дружиною, яка самотньо щулилася у своїх маленьких санчатах – олені не могли …
Читати далі...💡 Ви знаходитесь у розділі казки.