Була собі колись удова, і мала вона сина. Жили вони в старій, похиленій ха- тинці край села, якраз там, де починалася густа, непролазна хаща. Хлопця звали Ян, бо саме таке ім’я завжди отримував у тих краях перший син у родині, і був він єдиним скарбом цієї убогої жінки. Коли хлопець …
Читати далі...Казки для дітей
Пан Гібшик
Це було й не було. Жили собі чоловік та жінка, і мали вот сина-одинака, котрого звали Паном Гібшиком Не питайте мене, звідкіля таке ім’я: по-перше хлопця так кликали, по-друге його так назвали, а по-третє про інше ім’я вже й забули — а пізніше, авжеж, пізніше кожен здивувався б, аби хто …
Читати далі...
Чому Братик Опосум такий миролюбний
– Одного вечора, – розпочав дядечко Римус, всадовивши маленького синочка пані Саллі собі на коліна та погладивши його по голівці, – Братик Опосум та Братик Єнот були задоволені, як ота лисиця, що потрапила до курника. – Чому, дядечку Римусе? – спитало хлоп’я. – Бо вони добряче попоїли, малий. Опосум напхався донесхочу …
Читати далі...
Як Братика Кролика знову обдурили
– У ті давні часі знайшовся ще один хитрун, який обдурив Братика Кролика, – почав дядечко Римус, за яким майже із побожним захопленням спостерігав маленький хлопчик. – Ти ж пам’ятаєш, що тоді тварини поводилися наче люди. Вони поралися в полі і, правду кажучи, час від часу навіть влаштовували барбекю – …
Читати далі...
Перлина Адальміни
В одній далекій казковій країні жили король з королевою. Була у них дочка на ім’я Адальміна – справжнісінька принцеса. І як до кожної казкової принцеси, на хрестини до неї були запрошені феї – Рожева і Бузкова. Як і належить феям, прийшли вони з подарунками. Рожева фея подарувала новонародженій принцесі величезну …
Читати далі...
Зимова казка
У великому, дрімучому лісі, далеко на півночі Фінляндії, росли поруч дві величезні сосни. Вони були такі старі, такі старі, що ніхто — навіть синій мох — не міг пригадати, чи були вони колись молодими, тонкими сосонками. Звідусюди було видко їхні темні верхів’я, що високо здіймалися над лісовими хащами. Навесні серед …
Читати далі...
Три житніх колоски
Все почалося під Новий рік. Жив в одному селі багатий селянин. Село стояло на березі озера, і на самому видному місці височів будинок багатія – з прибудовами, коморами, стайнями, за глухими воротами. А на другому березі, біля лісової галявини, тулився маленький будиночок, всім вітрам відкритий. Та тільки і вітер нічим …
Читати далі...
Про папугу Ерні, який захворів на кір
Містер Стіл – столяр, його кіт Грімбл і блакитний папуга Ерні жили всі разом у маленькому будиночку. Вдень, коли містер Стіл йшов на роботу, Грімбл спав у кухні на стільці, а Ерні стрибав у клітці на жердинці, дивився в дзеркало і клював зернятка. Іноді Грімбл прокидався, потягався, дивився, як Ерні …
Читати далі...
Про хлопчика, який гарчав на тигрів
Жив в Індії хлопчик на ім’я Саді. Він любив гарчати на тигрів. – Будь обережний! – казала йому мама. – Тигри не люблять, коли на них гарчать. Але Саді її не послухав і одного разу, коли мама пішла на закупи, побіг шукати тигра, щоб на нього погарчати. Далеко йти не …
Читати далі...
Водій
Був сумний сірий ранок у північному місті. Переповненим автобусом люди їхали на роботу й навчання. Пасажири сиділи один біля одного, закутані у важкий зимовий одяг, і куняли, приспані монотонним гулом двигуна й теплом, що панувало в салоні. Ніхто не розмовляв. Хоча всі ці люди зустрічалися чи не щодня, однак, їдучи …
Читати далі...
Славко та Софійка
Жила колись (і, на щастя, живе ще й нині) одна сім’я, яка мешкала в будиночку, за кілька кілометрів від котрого був великий торговий центр. У цьому торговельному комплексі розмістилося безліч великих і маленьких крамниць, у яких можна було купити буквально все. Сім’я складалася з татка, який працював в офісі, матусі …
Читати далі...
Меч у камені
Коли добрий король Англії Георг помер, не залишивши спадкоємців, у Лондоні з’явився великий камінь зі сталевим ковадлом. З каменя стирчав глибоко забитий у нього блискучий меч. На лезі біля рукоятки золотими літерами було вигравірувано такі слова: “Той, хто витягне цього меча з ковадла й каменя, стане повноправним королем Англії”. Багато …
Читати далі...
Принц Карліто
Карліто був кроликом, який жив у лісі, над берегом маленького яру. Він не мав ані братів, ані сестер, і тому батьки розпещували його. Татко купував йому безліч іграшок, а матуся завжди називала його своїм “принцом”. Проблема була в тому, що Карліто вірив матусі. Коли зустрічав товаришів, спирався рукою на свій …
Читати далі...
Кошеня Том
Жили колись на світі три маленьких пухнастих котики, яких звали Том, Крихітка і Лапочка. Вони були дуже гарні і пухнасті. Понад усе вони любили гратися біля порогу будинку – стрибати й купатися в пилюці. Якось їхня мама – місіс Табіта Твітчит – чекала до себе гостей на чашечку чаю. Перед …
Читати далі...
Пусі Кет
Прислухалася якось Пусі Кет, уважно подивилась за буфет. Не помиляється пухнаста киця, тому, що чує – хтось там ворушиться. Маленьке мишеня дражнило кицю, Нікого мишеня це не боїться. – Мене ти не спіймаєш, Пусі Кет, Підстрибнеш й носом вріжешся в буфет! – Ай, боляче! – кричить маленька киця, – Жорстокий, …
Читати далі...
Джеремі Фішер
Жив собі якось містер Джеремі Фішер, жаба. І жив він у невеликому вологому будиночку в заростях жовтецю на березі одного місцевого ставка. Вода була всюди навколо нього, вона хлюпалася і під вікнами, і прямо в коморі, але йому це тільки подобалося. Містер Фішер любив ходити з мокрими ногами – ніхто …
Читати далі...
Волова хатка
Зустрічає раз віл барана. – Куди ти йдеш? – питає він барана. Баран йому: – Від зими лютої тікаю – Літечка теплого шукаю! – Ну, то ходімо разом! Ідуть, ідуть, зустрічають свинку. Віл гукає: – Куди ти, свинко, йдеш? Вона й відповідає: – Від зими лютої тікаю Літечка теплого шукаю! …
Читати далі...
Як наймит з паном поквитався
Один пан наймитів на роботу наймав. А про заробіток так домовлявся: як за рік наймит не розсердиться, а пан розсердиться, то дасть пан наймитові багато грошей; а як наймит розсердиться, то пан наймитові виріже паса на спині й вижене. Були собі три брати: два розумні, а один дурень. Пішов служити …
Читати далі...
Хитрий селянин
Жив колись хитрий селянин Якось він сіяв пшеницю, а в цей час проїжджав поблизу король тієї країни. Зупинився король, розбалакався з селянином і запитав, скільки він має прибутку із господарства. Селянин йому і відповідає: — Землі маю небагато, то й прибуток у мене невеликий. За рік ледве якихось дві сотні …
Читати далі...
Таємнича хмарина (1 казка)
Вступ Десь далеко-далеко, аж за Великим океаном, там, де сонце кожен вечір влаштовується спати в пухову перину білосніжних хмарин, а зірки, немов грайливі метелики, злітають і розсипаються безкрайїм небосхилом, знаходиться дивна країна – Дрімландія. Вона розташована на великому острові, від якого відокремлюються декілька дрібніших острівців. Північною стороною головного острова простяглися …
Читати далі...
Книгарик
Якось на околиці міста дітлахи гралися у піжмурки. Малий Петрик хутко виліз драбиною на горище покинутого будинку і причаївся за димарем. Тут його увагу привернула велика старовинна скриня з різьбленим віком. – Оце диво! – прошепотів хлопчик. – Що за скриня така? Може, тут сховані скарби піратів?! Затамувавши подих, Петрик …
Читати далі...
Де, де квітка живе?
— Квітко, квітко, де твій дім? — Мій дім — ліс і поле. Я — жовтець, я — барвінок, я — кульбабка, я — фіалка. — Квітко, квітко, де твій дім? — Мій дім — водиця. Я — латаття на озерці. Я — калюжниця. — Квітко, квітко, де твій дім? …
Читати далі...
Чиї квіти найгарніші?
Одного разу засперечалися пори року — чиї квіти найгарніші? Тупнула чобітком Весна — і де сніг лежав,— струмки задзюрчали. Зазеленіла травиця. Земля вкрилася підсніжниками, пролісками, квітами мати-й-мачухи, анемонами, нарцисами… — Мої квіти — найкращі,— мовила Весна. — Ні, — заперечило Літо.— Твої квіти, Весно, гарні, а мої — гарніші. Змахнуло …
Читати далі...
Казка про галантного кавалера
Молода яблунька у приміському саду зацвіла цього року вперше. Була вона вже височенька, цвіту на гілках розсипалось рясно-рясно, і вона невимовно пишалася ним. — От побачите,— шелестіла то до одної, то до другої своєї сусідки — старих розлогих яблунь,— побачите, скільки плодів буде в мене восени. Великих, одне в одне, …
Читати далі...
Тисяча парасольок
Хочу розповісти про дівчинку, яку ти недавно бачив. Пам’ятаєш, у магазині: вона сердилась, аж ніжкою тупала, бо мама не хотіла їй купити… ой, забула що. Чи то іграшку, чи хустинку-носовичка, чи щось інше. А оце дівчинці (звуть її Улянкою) захотілося нової парасольки. — Купи! — смикала вона маму за рукав. …
Читати далі...
Личаки-мандрівники
Якось сидiв дiд Пилип, куняючи на осоннi та й намислив сплести новi личаки. Як вирiшив – так i зробив. Личаки вийшли гарнi, мiцнi. Помилувався ними дiдусь i поставив у кутку пiд ослоном. Личакам було нудно без руху, от Лiвий i каже Правому: – Слухай, друже, чого це ми сидимо у …
Читати далі...
Допитливе жабеня
Світанковий серпанок повільно слався по-над сонним ставком, чіпляючись за верхівки очерету. Тиша була така, що аж у вухах бриніло. З-під білої лілії вип’ялася весела зеленава мордочка. Це було маленьке жабенятко. Воно повело очима туди-сюди і, переконавшись, що нікого поблизу нема, вилізло на листок латаття. Зручно влаштувавшись на ньому, жабеня дзвінко …
Читати далі...
Барвінкові зорі
Неподалік від старої смереки, на пагорбі, біля якого весело дзюрчав прозорий струмок, жили-були три сусідки: мишка Явлинка, жабка Рашка і ящірка Шпинька. Щовечора збиралися сусідки побалакати або поспівати. Мрійлива мишка Явлинка дивлячись на далекі зорі, захоплено шепотіла: – Як мені хочеться жити серед зірок. – А яка з того користь? …
Читати далі...
Як Братик Лис рибалив, а рибкою поласував Братик Кролик
– Звістка про пригоду Братика Вовка швидше від блискавки поширилася поміж сусідами, – почав дядечко Римус, почухуючи голову краєчком шила, – тож Братик Лис вирішив облишити кролика в спокої. Відтоді вони частенько стрічалися, і багато разів лис міг схопити Братика Кролика. Та варто було йому згадати про вовка, як ця …
Читати далі...
Поява Пана Черепахи
Маленький хлопчик пані Саллі знову з нетерпінням чекав наступної оповідки, тож дядечко Римус дбайливо поставив свою лопату на місце і почав розповідь. Того самого дня, коли Пані Корова дурно ганялася, намагаючись спіймати Братика Кролика, той згадав, що збирався провідати Пані Мідоуз із дочками. Отож він гарненько вдягнувся, підкрутив вуса і …
Читати далі...