Жили собі Комарик — німецький чударик та Мушка — гессенська пустушка.
Половою піч топили, в горіховій лушпині куліш варили. Сала не купували, хліба позичали, а водичку даром брали.
Так жили-поживали, весело співали…
Якось сів комар на дубочку, схилив головочку. Де взялися буйні вітри — дуба похилили, Комара звалили.
Упав Комар на помості, побив, поломив ребра й кості!..
Прилетіла Мушка мала та й плакати гірко стала…
А шершень почув та й питає:
— І чого се ти, Мушко-політушко, так гірко плачеш?
Як же мені не плакати, коли дуб на дуба похилився і Комарик мій забився?
— Ну, то я почну в дуду грати!
Полетів і почав гудіти щосили. Почув це Півник та й каже до нього:
— Чого це ти, Шершню, в дуду граєш?
— Як же мені не грати, коли дуб на дуба похилився, упав Комар та й забився. Прилетіла Мушка мала, та й плакати гірко стала… — То я почну співати!
І розкукурікався на все горло. А Цуцик і питає:
— Чого це ти, Півнику, розспівався?
— Як же мені не співати, коли дуб на дуба похилився. Упав Комар та й забився, Прилетіла Мушка мала, та й плакати гірко стала… Шершень в дуду заіграв…
— То й я почну гавкати!
І почала Собачка брехати на весь голос без упину. А тополя молоденька, що тут росла, й говорить до Цуцика:
— Цуцику! Чого це ти розгавкався?
— Як же мені не гавкати, коли дуб на дуба похилився, упав Комар та й забився, Прилетіла Мушка мала, та й плакати гірко стала… Шершень в дуду заіграв, кукурікать Півник став…
— То й я розгойдаюсь!
І почала Тополя хитатися з такою силою, що й листя з неї посипалось.
А Дівчинка несе молоко в глечику та й дивується:
— Чого це ти, Тополе, так розхиталася?
— Як же мені не хитатися, коли дуб на дуба похилився, Упав Комар та й забився. Прилетіла Мушка мала, та й плакати гірко стала. Шершень в дуду заіграв. Кукурікать Півник став, а собачка розбрехалась…
— Ну, то й я розіб’ю свій глечик!.. І кинула Дівчинка з усієї сили глечиком об землю.
Свинка побачила, похитала головою та й каже:
— А чого це ти, Дівчинко, глечика розбила?
— Як же мені не розбити, коли дуб на дуба похилився, упав Комар та й забився. Прилетіла Мушка мала, та й плакати гірко стала. Шершень в дуду заіграв, кукурікать півник став, а собачка розбрехалась, а Тополя розхиталась…
— То й я почну моркву їсти!..
Побігла Свинка на город і давай моркву їсти. А Кізячок, що тут лежав, і питає:
— Чого це ти, Свинко, моркву риєш?..
— Як же мені не рити, коли дуб на дуба похилився, Упав Комар та й забився. Прилетіла Мушка мала, та й плакати гірко стала. Шершень в дуду заіграв, кукурікать Півник став, а Собачка розбрехалась, а Тополя розхиталась. Глечик Дівчинка розбила…
— То й я розгорюсь великим і ясним полум’ям! Та закурив і зачадив Кізячок з усієї сили.
А Реп’яшок, що біля нього ріс, і питає:
— Чого це ти, Кізячку, так розгорівся?
— Як же мені не горіти, коли дуб на дуба похилився, упав Комар та й забився. Прилетіла Мушка мала, та й плакати гірко стала. Шершень в дуду заіграв, кукурікать Півник став, а Собачка розбрехалась, а Тополя розхиталась. Глечик Дівчинка розбила, Свинка моркву всю порила…
— То й я почну до всіх чіплятися!
Т почав Реп’яшок до всіх приставати. А Котик його умовляє:
— Ну, й чого це ти, Реп’яшку, до всіх чіпляєшся?
— Як же мені не чіплятися, коли луб на дуба похилився, упав Комар та й забився. Прилетіла Мушка мала, та й плакати гірко стала. Шершень в дуду заіграв, кукурікать Півник став, а Собачка розбрехалась, а Тополя розхиталась. Глечик Дівчинка розбила, свинка моркву всю порила, а Кізячок розгорівся…
— То й я вхоплю шматок сала!
Поліз Котик у комору і вкрав сало. А Хата й звертається до нього:
— А нащо це ти, Котику, вхопив сало?
— Як же мені не хапати, коли луб на дуба похилився, упав Комар та й забився, прилетіла Мушка мала, та й плакати гірко стала. Шершень в дуду заіграв, кукурікать Півник став, а Собачка розбрехалась, а Тополя розхиталась. Глечик Дівчинка розбила, Свинка моркву всю порила, а Кізячок розгорівся, а Реп’яшок причепився…
— То й я почну танцювати!
І почала Хата так вистрибувати, що аж піч завалилася. А Господар, що спав на печі, й бубонить спросоння:
— А чого це ти, Хатко, так розтанцювалася?
— Як же мені не танцювати, коли Дуб на дуба похилився, упав Комар та й забився. Прилетіла Мушка мала, та й плакати гірко стала. Шершень в дуду заіграв, кукурікать Півник став, а Собачка розбрехалась, а тополя розхиталась. Глечик Дівчинка розбила, Свинка моркву всю порила, а кізячок розгорівся, а Реп’яшок причепився. Покрав Котик усе сало…
— Ге! То мені пора вставати!
От протер Господар очі й побіг швиденько до Струмочка, щоб умитися. А Струмочок до нього й говорить:
— Чого це ти, Господарю, так пізно та сквапно умиваєшся?
— Як же мені сквапливо не умиватися, коли все господарство моє гине, бо Дуб на дуба похилився, упав Комар та й забився. Прилетіла Мушка мала, та й плакати гірко стала, Шершень в дуду заіграв, кукурікать Півник став. А Собачка розбрехалась, а Тополя розхиталась, глечик Дівчинка розбила, Свинка моркву всю порила. А Кізячок розгорівся, а Реп’яшок причепився. Покрав Котик усе сало, танцювати Хата стала.
— Он як! — каже Струмочок. — Ну, так і я розіллюся!
І розлився Струмочок великими водами, і в тому розливі потонули всі: і Господар, і Хатка, і Котик, і Реп’яшок, і Кізячок, і Свинка, і Дівчинка, і Тополя, і Собачка, і Півник, і Шершень, і Мушка, і Комарик — усіх, як і не бувало!
