Хто все. життя провів на морі, вміє точно передбачати погоду. Наприклад, от вам історія про старого капітана у відставці Фіна Елдріджа. Коли він пішов у відставку, він заснував в Істемі ферму і почав вирощувати ріпу. А все своє довге життя він командував каботажним човном. Так от, якось капітан Елдрідж запізнився …
Читати далі...
Жив на світі поміщик. Чоловік він був пустий і нікчемний і весь свій маєток на вітер спустив. Але зате без міри чванився він своїм знатним родом і вважав, що хоч і збіднів він, а жити без слуги йому не пристало. І почав він підшукувати собі …
Читати далі...
Одного разу король поїхав на полювання і побачив селянина, який працював на своєму полі. Король покликав його і запитав: – Скільки ти заробляєш за день? – Чотири монети, королю, – відповів селянин. – І що ж ти робиш з цими чотирма монетами – Першу, – відповів селянин, я проїдаю, другу …
Читати далі...
Жили-були два брати — Іванко і Володя. Так вони схожі один на одного – не відрізнити. Все в близнюків однакове — і одяг, і іграшки. І навіть песики. Якось пішли вони на луг метеликів ловити. Сачки взяли. І цуценят із собою покликали. Бачать — над лугом метелик летить. Красивий. Але …
Читати далі...
Пішли гуляти Жабеня, Курча, Мишеня, Мураха і Жучок. Прийшли на річку. – Давайте купатися! — сказало Жабенятко і стрибнуло у воду. — Ми не вміємо плавати, — сказали Курча, Мишеня, Мураха і Жучок. – Ква-ха-ха! Ква-ха-ха! — засміялося Жабеня. — На що ви здатні? — І так почало реготати — …
Читати далі...
Жив-був на столі у хлопчика Володі Олівець. Якось, коли Володя спав, на стіл залізло Мишеня. Побачило Олівець, схопило і потягло до себе в нірку. – Відпусти мене, будь ласка! — благав Олівець. — Ну, навіщо я тобі потрібен? Я дерев’яний, і мене не можна їсти. — Я тебе гризтиму! — …
Читати далі...
Взяли хлопці в ліс плюшевого Ведмедика та й забули під ялинкою. «Не бійся, Ведмедику! – сказали зайченята. — У нас у лісі добре! «Капризний ведмедик! — проскрекотіла Сорока. — Нічого не їсть! «Де тут ведмедик?» — заревів хтось. І всі розбіглися. “Це не справжній ведмедик”, – сказала Ведмедиця. “Але шкода …
Читати далі...
Намалював хлопчик Володя Півня, а розфарбувати його забув. Пішов півень гуляти: — Що ти ходиш такий нерозмальований? – Здивувався Пес. Подивився Півень у воду. І правда — Пес правду каже. — Не журися, — сказав Пес, — йди до Фарб: вони тобі допоможуть. Прийшов Півень до Фарб і просить: – …
Читати далі...Йде солдат додому зі служби. За плечем висить порожня торбина, руками розмахує, пісню співає. Йшов солдат, йшов і їсти захотів. А поїсти й нічого. Раптом бачить: на лісовій галявині хатинка стоїть. З димаря дим іде, а біля печі стара клопочеться, тоненьку перепічку в золі випікає,— кельча зветься,— та ще й …
Читати далі...Було це навесні. Паслися разом козел з малим козенятком. Скрізь ходили вони удвох, і старий вибирав для маленького видолинки з м’якою ранньою травою — баранячим вушком. Квіти її, мов цяточки снігу, біліли в рудому ще степу. Коли всю травичку поблизу вони вискубли, мовив тоді козел козеняткові: — Почекай мене тут, …
Читати далі...Прибіг одного разу заєць на берег озера: «Ой, яка вода тут спокійна та чиста…» Тільки-но зібрався було ковтнути, як раптом щось гримнуло, вода сплеснулась: – Чал! Буль… Це з дерева зірвалася айва і впала у воду. Заєць айви не бачив, тільки почув «чал!» і кинувся навтьоки. Біг і кричав: – …
Читати далі...Якось заєць найнявся на роботу до людини. Він товк ячмінь у ступі, варив чай, пас овець, виконував, все що накажуть. Так працював він три роки і одержав за свою роботу білу кізочку. Пішов він додому. Веде на мотузці білу кізочку і радіє: — От похвалить мене моя матінка, от затанцюють …
Читати далі...Сидів якось зайчик під кущем, а повз нього йшла череда овець. Попереду – козел. Затремтів зайчик: – О-о, які ж у козла роги страшні… Отару гнав пастух на рудому коні. Побачив заєць коня, ще дужче затремтів: – О-о, які ж у коня копита міцні… За отарою бігли вівчарки. – О-о, …
Читати далі...
Був сумний сірий ранок у північному місті. Переповненим автобусом люди їхали на роботу й навчання. Пасажири сиділи один біля одного, закутані у важкий зимовий одяг, і куняли, приспані монотонним гулом двигуна й теплом, що панувало в салоні. Ніхто не розмовляв. Хоча всі ці люди зустрічалися чи не щодня, однак, їдучи …
Читати далі...
На Великій Спортивній галявині грали у футбол. Команда бобрів проти команди зайців. Володьку взяли воротарем. Тому, що зайці погано стоять на воротах, і коли на них летить м’яч – тікають з поля. А Володька м’яча не боявся, і навіть навпаки – кидався на м’яч та на нападників. І тут – …
Читати далі...
Ніколи досі з Їжачком не траплялося такого. Ніколи досі йому не хотілося співати й веселитися без причини. А ось тепер, коли настав місяць травень, він цілими днями співав і веселився, і якщо хто-небудь у нього запитував, чому він співає й веселиться, Їжачок лише посміхався й починав співати ще голосніше. — …
Читати далі...
На кущі вродилася Ягода. Як гарно на світі — зраділа вона, підставляючи під сонячні промені то ліву, то праву щічку. Якщо вже я народилася,— розмірковувала Ягода,— то чому б цю подію і не відзначити? Вітер здував з кульбабки пух. От і просить Ягода: — Пушинко, пушинко, лети далеко-далеко. Де яку …
Читати далі...
Одного теплого літнього вечора над високою колоною, на якій стоїть статуя адмірала Нельсона, пропливала легка хмаринка. – Будь така добра, будь – ласка, вмий мене, – попросив її адмірал Нельсон. – Із задоволенням, – відповіла хмарка, полила лорда Нельсона дощем, і змила з його обличчя весь пил. – Дякую тобі, …
Читати далі...
Жив-був у світі Олівець. Він дуже любив малювати всякі палички, каляки та маляки. Але одного разу він сказав: – А тепер я малюватиму крапки. І він намалював одну велику крапку велику та другу маленьку. – Ти будеш Крапка-мама, – сказав він великій крапці. – А ти – Крапка-дочка, – сказав …
Читати далі...
Якось їжачки пішли на прогулянку. Тато Їжак узяв під ручку маму, мама взяла за ручку Вероніку, а Вероніка взяла за ручку парасольку на випадок дощу та падіння ялинових шишок. Один Володька нічого не взяв і тинявся туди-сюди дорогою, не знаючи, чим би йому зайнятися. І тут їм зустрілися хом’яки. Тато …
Читати далі...
По один бік від їжачого будинку жили зайці, по другий – сім’я білок, з третього боку жили єноти, а з четвертого – була борсукова нора, яка стояла порожньою. Борсук любив тишу та самотність. І коли населення в лісі збільшилося, пішов у глиб хащі, подалі від усіх. І ось одного разу …
Читати далі...
Стара бібліотечна миша вряди-годи ходила в гості до своїх двоюрідних сестер, що жили на високому горищі і мало тямили в земних справах. – Які ж бо ви невігласи,- казала миша своїм сумирним родичам.- Мабуть, і читати не вмієте. – Куди нам до тебе рівнятися,- зітхали сестри. – От чи їли …
Читати далі...
Було колись на світі дивовижне маленьке селище. У тому селищі стояло дев’яносто дев’ять будиночків, навколо кожного будиночка зеленів садок, обгороджений парканом з хвірткою, а за хвірткою сидів собака, що завжди гавкав. . У дворі першого будиночка був пес Фідо, який, ревно охороняючи своїх господарів, шалено гавкав, коли проходив хто-небудь із …
Читати далі...
Один молодий рак так собі думав: «Чому всі мої родичі пересуваються задом уперед? Я хочу навчитися плавати вперед головою, як жаби, і, присягаюся своїм хвостом, таки навчусь». Отож почав він нишком вправлятися між камінням рідного струмка. Спочатку ці вправи дуже його втомлювали: то вдариться, то панцир розіб’є або клешнею на …
Читати далі...
Жила-була в Африці качка. Взагалі вона була англійською качкою, тому що народилася в Англії, і звали її Міранда. Вона давно вже мріяла повернутися на батьківщину, бо їй дуже хотілося погратись з англійськими дівчатками та хлопчиками. І ось вона розпрощалася зі своїми друзями — хоч їй і сумно було їх покидати, …
Читати далі...
У дірці в стіні, в кімнаті, в будинку, в провулку, в місті, в країні, у світі, у Всесвіті жила-була мишка на ім’я Еліс. Якось Еліс лежала на перинці, їла сир і спостерігала за павуком на стелі, який намагався перестрибнути з однієї балки на другу. Він висів на довгій нитці і …
Читати далі...
Одного разу двоє друзів-хлоп’ят каталися на ковзанах на малому замерзлому ставку. Був похмурий холодний вечір. Діти їздили обережно, але раптом лід проламався і один із хлопчиків упав у воду. Ставок був неглибокий, але вода в ополонці почала замерзати, закриваючи отвір. Другий хлопчик повернувся на берег, узяв найбільший камінь, якого вдалося …
Читати далі...
У саду поміж деревами, кущами і квітниками росли Дуб і Троянда. Дуб був деревом величавим, а його могутнє гілля здавалося короною, що владно нависала над скромними квітами в саду. Троянда мала лише стебло з кількома зеленими листками і гострими колючками. Виглядала кволою, наче от-от зів’яне. Міцний Дуб кепкував з неї, …
Читати далі...
Жило на світлі гусенятко, на ім’я Вільям. Але мама кликала його завжди Віллі. – Пора гуляти, Віллі! – говорила йому мама. – Клич інших, га-га-га! Віллі дуже любив га-га-гакати, скликаючи всіх на прогулянку. – Га-га-га! Га-га-га! Га-га-га! Га-га-га! – співав він всю дорогу. Одного разу на прогулянці він зустрів кошеня. …
Читати далі...
Восени зібралися журавлі відлітати на теплий південь. Добре жилося їм серед зелених лук, біля річок та озер, на лісових болотах влітку. Та ось доводиться вирушати у далеку путь — тікати від зими. Протрубив ватажок — в дорогу,- знялися птахи вгору, аж їм услід долинуло раптом: — Не залишайте мене, журавлики! …
Читати далі...Короткі казки прийдуть на допомогу батькам наймолодших діточок. Малеча ще не в змозі запам’ятовувати складні сюжети. А саме такі казки відрізняються тим, що в них зазвичай невелика кількість дійових осіб, пригоди яких дуже прості та зрозумілі. Тому читати їх дитині, особливо перед сном, корисно. Так малеча швидко заспокоїться та порине в чарівний світ казок.
Також варто відмітити, що коротку казку читати треба враховуючи уподобання маленького слухача. Поміркуйте, який сюжет і які герої йому сподобаються. Врахуйте наскільки тривалим буде оповідання, щоб слухач зміг дослухати до самого кінця.
