Квіти
Під віконцями на сонці
у весняному саду
у земельку, як в постельку,
я насіннячко кладу….
Під віконцями на сонці
у весняному саду
у земельку, як в постельку,
я насіннячко кладу….
– Тук-тук… – Хто там? – Це я – сон, Прийшов брати тебе у полон! – У який? – В казковий: Іграшковий і цукерковий! – …
Чайка в чайки чаювала,
Чайка чаю наливала,
Чайка чашок не придбала —
Квітів-дзвоників нарвала…..
Он, дивіться: чорний жук
Виліз грітися на сук.
В нього довгі ноги,
Дуже гострі роги,…
За кермом сидів гном.
Поруч його жона.
А позаду гноменята —
по троє біля кожного вікна….
Ой сердитий, ой сердитий —
Походжає, як борець,
Всіх на світі хоче бити…
То заходить за хлівець,
То по стежці крильми поре
Недалеко до біди….
Коте, коте, вуса з дроту,
Мружиш очі — спати хочеш.
Він потягся, нявкнув тричі: —
Всі мене котусем кличуть.
В мене очі бачать зірко…
Зайченятко в яму впало,
Задню лапку поламало.
Бідне, бігати не може.
Хто маленькому поможе?..
— Ко-ко, ко-ко,— хтось на стежці.
— Ку-ку, ку-ку,— хтось на гілці.
— Ках-ках, ках-ках,— хтось на річці.
— Жив-жив, жив-жив,— хтось на ґанку.
— Га-га, га-га,— хтось у лузі…
З гілки на гілку
Носить вітер білку,
Не дає упасти
Хвостик пухнастий…
Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила.
…Дивлюся — аж світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає;
Після дощів смарагдова діброва,
на білій ріні річка говірка.
І смужка сонця тонко пурпурова
далекий обрій пензликом торка…
Шипшина важко віддає плоди.
Вона людей хапає за рукава.
Вона кричить: — Людино, підожди!
О, підожди, людино, будь ласкава.
Не всі, не всі, хоч ягідку облиш!…
Ви маленькі,
Ви легенькі,
В ручках вогники
ясненькі,
Ви як ясочки
тихенькі, —
Ви підіть у чагарник…
Прослухав Півень Солов’я
Й прорік хвалу велику:
— Хороша пісня і твоя,
Та все ж не «ку-ку-рі-ку»…
Синів і дочок багатьох народів
я зустрічав, які перетинали
гірські й морські кордони
і на подив багато бачили, багато знали…
Біг струмок через лужок, Через воду — кладка. І прийшло на бережок Сіре козенятко. — Зараз,— каже,— перейду Я на той бік сміло! Та назустріч, …
Сипле, сипле, сипле сніг.
Мов метелики сріблисті,
Сніжинки біленькі, чисті
Тихо стеляться до ніг…
Україна! Слово незабутнє.
Ти моє минуле – славна Русь.
Ти моє сьогодні і майбутнє,
Бо твоїм я іменем зовусь…
Мене за довгий язичок
батьки поставили в куток.
Поклявсь я татові і мамі
язик тримати за …
Малювала я картину,
На картині – вовка:
Лапи, хвостик, шию, спину,
Двоє вух, два оки…
Все у зелені довкола:
Пасовище і поле.
Мчать струмочки до ріки,
Ліплять гнізда ластівки…
В небі ластівка летить,
З вітром листя шелестить,
Воду п’є лелека.
Сонце палить…
В зеленім лісі побував
Якийсь художник – і поволі
Дерева перефарбував
У золотисто-жовтий колір…
Зима. І як тут не радіти –
Її давно чекають діти.
І я спішу з морозом, снігом,
Переробляю воду в кригу.
Похваливсь гарбуз м’ячу:
– Як захочу – полечу!
І захекав‚ наче міх‚
Та піднятися не зміг…
Є листя у гілки,
А казочка — в бджілки:
— Понад липи й ожеред
Я несу пахучий мед…
Бджілок так багато —
Не порахувати…
Раз, два, три, чотири, п’ять…
Всі вони кудись летять…
Киця прокидається —
Лапками вмивається.
Квітка прокидається —
Росами вмивається…