Коваль

Коваль Ато як коваль з пуда заліза зробив пшик. Один хлібороб каже ковалеві:

– Вийде з пуда заліза леміш?

– Вийде, та ще й добрий!

– Ну, на залізо, роби!

От він робив, робив…

– Ні,– каже,– не вийде леміш, а вийде чересло.

– Ну, роби чересло!

Робив, робив…

– Ні,– каже,– не вийде чересло, а вийде сокира.

– Ну, роби сокиру!

Робив, робив…

– Ні,– каже,– не буде сокира, а буде долото.

– Ну, роби й долото!

Робив, робив…

– Ні,– каже,– не буде долото, а буде швайка.

– Роби швайку!

Робив, робив…

– Ні, не буде швайка, буде шило.

– Та роби й шило!

Заплескав, устромив у воду загартувать,– воно й зашипіло. Мужик:

– Еге, бач,– каже,– що воно вийшло – пшик! Ну, приходь же по гроші!

Коваль пішов і хлопця взяв:

– Гляди ж,– каже,– як буду гроші просити, і ти кажи: «Прибавте, панотче, й на хлопця, бо роботи було багато».

Приходять. Мужик попав коваля за верхів’я і давай йому метелиці давати! А хлопець за дверима кричить:

– Прибавте, панотче, й на хлопця, бо роботи було багато!

Якщо сподобалось? Поділіться з друзями:
0 0 голосів
Рейтинг статті

0 Коментарі
Старіші
Новіші Найпопулярніші
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі