TOU

Акбаш та Бозбаш

Давно-давно жив собі чижик на ймення Акбаш. Щороку мостив він гніздечко в гіллі старого дуба, виводив пташенят, а коли наступала осінь, вирушав у далеку дорогу. Так минуло три роки. І на четвертий рік, як тільки настала весна й сонце пригріло землю, повернувся Акбаш до лісу й сів на старому дубі. …

Читати далі...

Селянин та хан

Був собі бідний селянин. Доглядав він у бая худобу, косив йому сіно на луках, день у день працював на байському полі. Одного разу навесні пішов селянин у поле орати. Орав він, орав, аж раптом соха за щось зачепилась, і воли зупинились. Дивиться селянин – аж там золотий самородок завбільшки з …

Читати далі...
Койлубай

Койлубай

Був собі колись на світі джигіт на ймення Койлубай. По сусідству з ним жили чотири брати, яких прозвали чотирма вовками. Одного року посіяв Койлубай на своєму полі просо. Але четверо вовків, що й собі посіяли просо, не дають йому води для поливу. Засихає Койлубаєве просо. «Поки є ці вовки, я …

Читати далі...
Джаннат

Джаннат

Колись дуже давно жив собі хан. І було в нього троє синів і три доньки. Той хан був завзятим мисливцем. Одного разу він у супроводі сорока джигітів повертався з полювання. Вечоріло. Аж раптом неподалік вискочив на дорогу золотий

Читати далі...
Джигіт-умілець

Джигіт-умілець

Колись дуже давно жив собі хан, який мав єдину доньку-красуню. В ту дівчину закохався син бідняка, що пас чотирьох ханових тулпарів. От він і каже своєму батькові: – Просватай за мене ханову доньку. Розгнівався батько на таке зухвальство: – Ах ти шибенику! Ти спершу подумай, а тоді вже кажи. Та …

Читати далі...

Мовчазна дівчина

Колись давно жив собі хан. Прожив він на світі чимало років, та все не було у нього дітей. Довго не мав дітей і мудрий візир його. Нарешті одного року ханова дружина народила сина, а дружина візира – дочку. Минув час, виросли діти, і батьки одружили їх. Не дуже розумному ще …

Читати далі...

Син рабині та птах Зимирик

Колись давно-давно був у хана птах Зимирик. Щоранку цей птах розповідав ханові найцікавіші новини з усього світу. Та одного разу чарівний птах зник. Хан втратив апетит і сон, посилав у всі кінці світу джигітів, та Зимирика ніде не знаходили. Тоді хан зібрав усіх людей зі свого царства и звернувся до …

Читати далі...

Злагода

Колись давно біля зелених гір на березі Іссик-Кулю жив один дідусь. Було в нього багато дітей, а ще більше онуків. Не знали вони ні горя, ні злиднів. Але діти росли й почали сваритися між собою. Це дуже засмучувало дідуся й бабусю. А сварки між невістками, дочками та синами не вщухали. …

Читати далі...
Хлопець та чаклун

Хлопець та чаклун

Був у діда та баби син-одинак. Дуже бідно вони жили. Мали сяку-таку худібку, але й ту довелося дорізати – нічим годувати було. Думали дід та баба, гадали та й вирішили віддати сина до міста в найми. Не одне місто батько з сином обійшли, але ніде не хотіли наймати хлопця. Ішли …

Читати далі...
Батир Чокчолой

Батир Чокчолой

Колись давно-давно жили собі дід та баба. Мали вони невелике господарство: корову, п’ятеро кіз з козенятами, собаку та кота. Якось баба налила котові в блюдечко молока. Собака й собі підбіг до блюдечка й хотів спробувати молока. Та кіт не злякався великого пса, сміливо напав на

Читати далі...
Пташина суперечка

Пташина суперечка

Якось поставив мисливець у лісі тенета, й потрапило в них чимало різних птахів: галки й ворони, горобці й голуби. Довго борсалися птахи, але вибратися на волю не могли. Стали вони раду радити. – Ми потрапили в сіті, спокусившись легкою здобиччю,– говорили вони. – Самі винні, то й вибиратися треба самим. …

Читати далі...
Людина найдужча

Людина найдужча

Якось узимку пішов на річку фазан напитися води. У того фазана був довгий розкішний хвіст. Попоковзався фазан по льоду, що скував річку, поки, нарешті, знайшов ополонку й припав до крижаної води. Фазан пив і пив, а коли напився, не зміг зрушити з місця: довгий розкішний хвіст його примерз до льоду. …

Читати далі...
Золотий птах

Золотий птах

Жив собі на світі бідний старий чоловік. Був у нього один-єдиний син та одна яблуня в саду. Щороку на верхівці яблуні дозрівало однісіньке яблуко. Старий з’їдав те яблуко й одразу ставав молодшим. Та якось ранньої осені, коли єдине те яблуко ще й не дозріло, хтось невідомий зірвав його й зник. …

Читати далі...
Бідний селянин та семеро заздрісних братів

Бідний селянин та семеро заздрісних братів

Жили собі колись семеро братів. І були вони страшенно заздрісні. І було у семи братів семеро чорних бичків. Неподалік від братів мешкав бідний селянин. І був у нього тільки один бичок. Семеро братів не любили бідного селянина, чинили йому всілякі прикрощі, не давали вільно зітхнути. І не знав селянин, як …

Читати далі...
Хто дужчий

Хто дужчий

Коли це було, того ніхто не знає, але жив собі на світі чорноокий та рожевощокий хлопець. За зеленими горами, біля білих, вічно вкритих снігами гір, жили його дідусь та бабуся. Вирішив хлопець провідати їх. Ішов він удень і вночі, переправлявся через стрімкі річки, долав високі перевали. Радо зустріли онука дідусь …

Читати далі...
Чинибек

Чинибек

Колись дуже давно жили собі два чоловіки – Мінбай та Джузбай. І була в Мінбая тисяча овець, а в Джузбая всього лиш сотня. Мав Джузбай сина Чинибека. Одного разу Мінбаїв син, пасучи отару, приліг та и заснув. Тим часом між вівці закрався вовк і давай «рахувати» їх по одній. Побачив …

Читати далі...
Діти хана Айдаркана

Діти хана Айдаркана

Жив колись на світі хан Айдаркан. Було в нього все, чого душа забажає: військо і візири, незліченні багатства, чесне ім’я і добра слава. Тільки одного не мав хан – дітей. Одного разу їхав хан зі своїми джигітами понад берегом річки і зустрілось йому троє дівчат. – Куди поспішаєте, красуні? – …

Читати далі...
Дружба (киргизька казка)

Дружба

Одного разу дружина бідняка пішла збирати до лісу хмиз. І там захопили її пологи. Під молодою чинарою в лісі знайшовся у неї хлопчик. Спеленала жінка хлопчика, скинула, на плечі в’язанку хмизу й рушила додому. А вдома зарізали останню козу, влаштували маленький той і назвали хлопчика Чинарбаєм. Відколи Чинарбай зіп’явся на …

Читати далі...

💡 Ви знаходитесь у розділі казки.