Є в Китаї невеличке село Хань. Багато віків тому народився в цьому селі хлопчина Пін Фу. І коли він народився, зараз же в небі над хатиною його батька спалахнула синя зоря. Пін Фу виростав і з кожним днем ставав розумнішим. Коли йому сповнилося чотирнадцять років, він сказав батькові: — Вороги …
Дивитись далі...Китайські казки
«Герой, що вбив тигра»
В глухому далекому селі жив хлібороб. І був у нього син. Високий, ставний, але надто вже ледачий, нізащо не хотів працювати в полі. Увесь час мріяв про те, як би йому прославитись та стати героєм. Але як ти прославишся в маленькому селі? Довго розмірковував він, а тоді вирушив
Дивитись далі...Скарб
Якось розгнівався поміщик на одного зі своїх наймитів і вигнав його. Та наступного ранку той прийшов до нього. – Чого ти припхався? Я ж вигнав тебе! – визвірився поміщик на наймита.– Геть звідси! Щоб я й ноги твоєї не бачив!
Дивитись далі...Пензлик Маляна
Жив колись бідний хлопець на ім’я Малян. З самого малечку він мріяв про те, щоб навчитися малювати. Та от біда: не було в нього за що купити пензлика. Якось довелося йому йти повз школу. Зазирнув він у відчинене вікно і побачив, як учитель малює картину. Зайшов хлопець у клас і …
Дивитись далі...Бездонний вир
Жив у одному місті хлопець. Звали його Та У. Був він розумний, кмітливий, поважав старших, тому бідний батько беріг його, як зіницю ока. Коли хлопцеві пішов десятий рік, у місті номер знатний чиновник. І його син звелів стражникам поховати разом з батьком ще якого-небудь чоловіка, щоб той слугував йому на …
Дивитись далі...Чарівний чан
Як тільки сніг зійшов із землі, селянин виїхав у поле орати. Орав він, орав, і раптом леміш за щось зачепився й відламавсь. – Треба ж такому лихові статися! – вигукнув селянин. – Ніколи не бачив тут ні
Дивитись далі...Міст матері та сина
Жили колись у селі Пінцзивай мати з сином. Власної землі у них не було ні клаптика, тому мати щодня ходила в ліс по хмиз,– тим і заробляла на їжу, а син пас громадську худобу. Панмянь, так звали хлопця, ріс дуже жвавим. Він цілими днями то каміння піднімав, то по деревах …
Дивитись далі...Чарівний батіг
В одному селі жив колись юнак на ім’я Ван. Цілими днями він та його старий батько працювали в поміщика, щоб заробити жменю рису або миску кукурудзи. Так тривало кілька років. Та одного разу батько занеміг від непосильної праці і вранці не підвівся з ліжка. Минуло кілька днів, і старий помер. …
Дивитись далі...Сім сестер
Колись у одній із глибоких ущелин великого гірського масиву поселилося сім злющих-презлющих вовків. Щодня, як тільки починало смеркати, вони виходили зі своєї схованки, спускалися в долину і, шукаючи поживи, простували до якого-небудь села чи містечка. Проте вовки ці були не зовсім звичайні, а перевертні, тобто вони могли перетворюватись чи в …
Дивитись далі...Мідна гора
Є в повіті Чжуці провінції Чжецзян гора, яка зветься Хуан Туншань, тобто Мідна гора. Міді там, правда, ніхто не бачив, а от чому гору так назвали, про це ви довідаєтесь із цієї казки. Кажуть, що колись жив під тією горою поміщик. Було у нього вдосталь і землі, й добра всякого, …
Дивитись далі...Без чого людині не обійтись
Правда це чи ні, але жив колись у невеликому селі старий батько з сином. Коли хлопцеві виповнилося десять років, батько тяжко захворів. Якось увечері він покликав до себе сина, погладив його висхлою рукою по голові й сказав: – Мені вже, певно, небагато залишилося жити, тож
Дивитись далі...Цзун-Довгий День
На всю провінцію прославився своїм багатством зажерливий поміщик Цзун. Його прибутки зростали з кожним днем, але йому все було мало. Перекидаючись з боку на бік на м’якій перині, він цілісінькі ночі мріяв про те, як розбагатіти ще більше. Одного разу, коли аж перед світанням він усе-таки заснув, йому приснився сон, …
Дивитись далі...Вдячний дідусь
Жила колись у селі дівчинка, яку звали Лі Жуй. Батько в неї помер, коли вона була зовсім маленька. От і залишилася вона вдвох з матір’ю. Жили дуже бідно, але дівчинка із самого малечку привчилася до роботи. Спочатку допомагала вдома матері, а коли трохи підросла, почала щодня ходити в гори: збирала …
Дивитись далі...Сором’язлива квітка
У невеличкому селі, на березі повноводої річки, жив колись вродливий, але дуже бідний юнак. Не було в нього ні батька, ні матері, ні близької рідні, от і жив він одинаком, працюючи на невеличкій ділянці землі, що дісталася йому в спадок від батька. Робота була тяжка й виснажлива, та коли випадала …
Дивитись далі...Десятеро братів
На піщаному березі далекого східного моря жив колись старий-престарий рибалка. Щоранку виходив він із своєї перехнябленої хатинки, сідав у човен і плив далі від берега ловити рибу. Та хоч як він старався, з уловом йому рідко щастило. Тож уторгованих за рибу грошей ледве вистачало, щоб сплатити податки. Собі ж на …
Дивитись далі...Дівчина-півонія
Жила колись край села бідна вдова з сином, якого звали Баочжу. Коли синові виповнилося десять років, мати віддала його в найми до поміщика. Із раннього ранку до пізнього вечора хлопчик пас худобу, прибирав у дворі, виполював бур’яни на полі. Не було йому спочинку від світання до смеркання, а поміщикові все …
Дивитись далі...Золота сопілка
У далекому гірському селищі жила колись удова з дочкою. Донька дуже любила одягатись у все червоне, тому її й прозвали Хун Мей – Червона Сестричка. Пішли вони якось з матір’ю в долину. А тут несподівано налетів вихор. Над їхніми головами закружляв злий дракон. Спустив він униз свої кігтисті лапи, схопив …
Дивитись далі...Лисиця-перевертень стає дружиною
Знаю наперед, юний друже, що не захочеш повірити в те, про що я зараз розповідатиму. Але зваж, що в казках усяк буває. Отож послухай уважно та поміркуй і, може, зрозумієш, для чого розумні люди придумали цю казку. Жив колись у наших краях юнак на ім’я Дашкуан. Укупі зі старою матінкою …
Дивитись далі...Чому кіт і собака ворогами стали
Жили колись дід та баба. Дітей у них не було, тож завели вони собі для розваги кота і собаку. Тварини дружили між собою, ходили одне за одним, мов тінь, і вірно служили своїм господарям. Піде, бувало, дід з дому, а вони разом зі старою стережуть обійстя, нікого чужого в дім …
Дивитись далі...