Еники-беники, еники-беники,
Мама зварила ліниві вареники.
Мурка з-під столу нявкнула «няв!» —
Я їй лінивих вареників дав.
Боже мій милий, що з нею сталось:
Мурка весь день по підлозі качалась,
Потім заснула біля дверей
І перестала ловити мишей.
Еники-беники, еники-беники,
Сестри зварили ліниві вареники.
Жучка знадвору гавкнула «гав!» —
Я їй лінивих вареників дав.
Боже мій милий, що з нею сталось:
Жучка весь день на порозі валялась,
Потім заснула біля плити
І перестала двір стерегти.
Еники-беники, еники-беники,
Знову зварили ліниві вареники.
Я у вітальні друзів зібрав —
Миску лінивих вареників дав.
Боже мій милий, що з нами сталось!
Ми цілий день по вітальні валялись:
Хто на дивані, хто на стільці,
Хто із виделкою в лівій руці.
Сном непробудним всі ми спимо,
В школу не ходимо й бурмотимо:
«Еники-беники, еники-беники,
Мама зварила ліниві вареники…
І так далі…
Джерело:
“Хвиля хвилю доганяє ”
Анатолій Качан
Видавництво “Маяк”
м.Одеса, 2007 р.