Сiв якось яструб на березi рiчки i задрiмав на теплому вiд сонця каменi.
Пiдбiгла до яструба хитра лисиця i вхопила його своїми гострими зубами.
– Ой, не їж мене! – заблагав її яструб.- Вiдпусти мене на волю, а я за те знесу тобi яйце завбiльшки з твою голову.
“Ох, i пощастило ж менi! – подумала лисиця.- Такого птаха впiймати! Справжнiсiнький скарб!”
Розтулила вона зуби i випустила яструба.
А яструб сiв на гiлцi дерева i почав дражнити дурну лисицю.
– Не знесу я тобi яйця завбiльшки з твою голову,- сказав вiн.- Не знесу через те, що не можу. Зате дам тобi три поради. Ось вони. Перша порада: нiколи не вiр абикому. Друга порада: не засмучуйся через дрiбницi. I третя порада…- Тут яструб подивився на голодну лисицю й помовчав.- Третя порада така: що впiймала, те тримай мiцно.
Лисиця і Яструб
Можливо вам буде цікаво:
