Здибалися якось лисиця і заєць.
Руда кумася й каже вухатому:
– Тебе ж ніхто не боїться.
– А тебе? – не розгубився заєць.
– Мене всі бояться,– похвалилася лисиця,– бо маю довгий хвіст, до того ж здаля можу здатися вовком. Ось чому мене бояться, а тебе – ні.
– Давай поб’ємося об заклад,– запропонував заєць,– що й мене боятимуться.
Лисиця погодилася, і пішли вони вдвох на прогулянку. Зайчисько помітив отару і миттю стрибонув межи овець. Ті з переляку кинулися врозтіч. Зрадівши своїй перемозі, куций так зареготав, аж губа трісла. Звідтоді горішня губа в зайця роздвоєна.
