Одного разу Лисиця вирішила запросити Журавля до себе в гості.
— Приходь до мене на обід, друже Журавлю, — сказала вона. — Я приготую для тебе смачне частування.
Журавель прийняв запрошення й у призначений час завітав до Лисиці.
Лисиця приготувала рідку кашу й розлила її по широких пласких тарілках.
— Пригощайся, любий гостю! — сказала вона.
Лисиця легко злизувала кашу з тарілки, а Журавель зі своїм довгим дзьобом ніяк не міг її скуштувати. Скільки він не намагався, майже вся страва залишалася недоступною.
Лисиця тим часом швидко з’їла свою порцію, а потім і те, що залишилося перед Журавлем.
— Вибач, більше нічим пригостити, — сказала вона.
Журавель не став сперечатися.
— Дякую за гостину. А тепер і ти приходь завтра до мене на обід.
Наступного дня Лисиця прийшла до Журавля. Він приготував смачну страву й поклав її у високий глечик із вузькою шийкою.
Журавель легко просовував свій довгий дзьоб усередину й із задоволенням їв. А Лисиця крутилася навколо глечика, облизувалася, намагалася дістати їжу язиком, але нічого не могла скуштувати.
Тепер уже вона залишилася голодною.
Лисиця зрозуміла, що Журавель пригостив її саме так, як напередодні вона пригостила його.
Відтоді вона добре пам’ятала: як ставишся до інших, такого ставлення можеш чекати й до себе.
Мораль байки: Не варто чинити з іншими так, як не хотілося б, щоб вони чинили з тобою. Негостинність, насмішка чи хитрість можуть повернутися до того, хто сам їх проявив.
Запитання для обговорення
- Кого Лисиця запросила до себе в гості?
- У якому посуді вона подала частування?
- Чому Журавель не зміг поїсти?
- Як Журавель вирішив пригостити Лисицю?
- Чому тепер уже Лисиця залишилася голодною?
- Чи правильно вчинив Журавель у відповідь?
