Усе літо Цикада весело стрибала серед трави, співала свої пісні й грілася під теплим сонцем. Навколо було вдосталь зелені та їжі, тому вона зовсім не думала про те, що буде далі.
Неподалік Мурашки щодня працювали. Вони збирали зернятка й насіння та переносили їх до свого житла.
— Навіщо ви так багато працюєте? — дивувалася Цикада. — Літо ж таке чудове! Краще відпочиньте та послухайте мою пісню.
Але Мурашки не зупинялися.
Минуло літо, настала осінь, а за нею прийшла холодна зима. Трава зникла під снігом, і Цикаді вже не було чого їсти.
Голодна й змерзла, вона прийшла до Мурашок.
— Будь ласка, дайте мені трохи їжі, — попросила Цикада. — Я поверну вам усе, коли знову настане тепло.
— А що ти робила все літо? — запитали Мурашки.
— Співала, — відповіла Цикада.
— Пісні — це добре, — сказали Мурашки, — але про зиму теж треба було подумати вчасно.
Цикада зрозуміла, що безтурботність має свою ціну.
Мораль байки: Не варто відкладати важливі справи, сподіваючись, що сприятливі часи триватимуть завжди. Відпочинок потрібен, але праця й завчасна підготовка допомагають упоратися з майбутніми труднощами.
Запитання для обговорення
- Що робила Цикада протягом літа?
- Чим у цей час займалися Мурашки?
- Чому Цикада не готувалася до зими?
- Що сталося з нею, коли настали холоди?
- По що Цикада прийшла до Мурашок?
- Яку помилку вона зрозуміла?
- Чому важливо не лише відпочивати, а й думати про майбутнє?
