Хтось постукав уночі,
Швидко я знайшла ключі,
Відчинила, і до хати
Зайченя зайшло вухате.
Стало в кутику сумне,
Каже: «Заночуй мене!
Бо надворі завірюха
І мороз хапа за вуха!»
Батьків взяла я кожух,
Вкрила зайця з ніг до вух.
І гадала, що гульвісу
Вранці одведу до лісу.
Встала рано, та дарма –
Зайченяти вже нема.
Чи запізно я збудилась,
Чи зайча мені приснилось?
0 Коментарі
Старіші