Сiв якось яструб на березi рiчки i задрiмав на теплому вiд сонця каменi. Пiдбiгла до яструба хитра лисиця i вхопила його своїми гострими зубами. – Ой, не їж мене! – заблагав її яструб.- Вiдпусти мене на волю, а я за те знесу тобi яйце завбiльшки з твою голову. “Ох, i …
Читати далі...Норвезькі казки
Лис, Цап і мішок моркви
Бiгли якось удвох лис i цап, дуже голоднi. А тут чоловiк їде возом, везе мiшки з морквою. На поворотi вiз пiдскочив, один мiшок i впав на землю. Чоловiк цього не помiтив i поїхав далi. – Це моя морква,- сказав лис, пiдбiгши до мiшка. – Вiдiйди! – заявив цап.- Морква моя, …
Читати далі...Білий кіт
Давно-давно, коли ще свiт був молодий, в однiй далекiй долинi стояв великий мурований замок, а навколо замку росла густа пуща. Дерева там були височеннi i нiколи не скидали листя. У тому замку жив велетень на iм’я Тренкос, тобто “Дужий у Ногах”,- такий запеклий i жорстокий войовник, що на всi околишнi …
Читати далі...Велика кішка з ведмедя
Ця історія сталася напередодні Різдва. Якось один бідний мисливець зловив біля гори Довре білого ведмедя й вирішив подарувати його королю. Не зволікаючи, того ж дня чоловік вирушив до палацу. Зимове сонечко невдовзі сховалося за обрій і все навколо огорнули сутінки. Діставшись лісу, чоловік вирішив знайти будиночок лісника й попроситися на …
Читати далі...Як курка врятувала світ
Якось увечері курка вилетіла на високого дуба та й заснула. І приснилося їй, що коли вона не піде на Лису гору, то весь світ загине. Вона швиденько злетіла додолу і так як була вирушила в дорогу. Іде вона і зустрічав півня. – Добрий день, півнику – золоте пір’ячко,– вітається курка. …
Читати далі...Лис-пастух
Одній господині треба було пастуха. Ось іде вона дорогою і зустрічає ведмедя. – Куди ви йдете? – питає він. – Та йду шукати собі пастуха,– відповідає господиня. – Може б, ви мене взяли? – питає ведмідь. – Узяла б, якби ти вмів скликати худобу,– каже жінка.
Читати далі...Як Пічкур заклався з тролем, хто кого переїсть
Був собі колись селянин, і мав він троє синів. Жив він у великих злиднях, бо вже був старий і нездужий, а сини все не хотіли братися як слід до роботи. До їхньої садиби прилягав великий, густий ліс. От батько й надумав таке: загадає він синам нарубати в лісі дерева, наторгує …
Читати далі...На схід від сонця й на захід від місяця
Був собі колись бідний селянин і мав він повну хату дітей. Та не мав їх чим годувати і в що одягати. Всі його діти вдалися гожі, як рожі, а найкраща – найменша дочка. Така вже гарна, що й словами не скажеш. Якось пізно восени, в четвер увечері, надворі знялася страшна …
Читати далі...Хлопець, проданий за тютюн
Була колись бідна вдова, і мала вона сина. Вдова ходила з ним жебрати від двору до двору, бо вдома в неї не було чого ні в горщик укинути, ні до вогню поставити. Спершу вони жебрали в селах, а потім вирішили спробувати щастя в місті. І там. ходячи від будинку до …
Читати далі...Семеро господарів дому
Жив собі один чоловік, і надумав він помандрувати по світі. Якось він припізнився в дорозі, а до найближчого села було далеко. Нарешті він добувся до чималої садиби. «Ось де я цієї ночі добре відпочину»,– подумав подорожній і зайшов на подвір’я. Там він побачив біля дровітні старого сивого чоловіка з довгою …
Читати далі...Пан Пер
Були собі чоловік і жінка, і не мали вони нічого, крім трьох синів. Як кликали старших, я не знаю, а найменший звався Пер. Коли батьки померли, дітям лишилися тільки горщик, деко та кішка. Старший вважав, що йому належить усе найкраще, тому взяв собі горщика. – Як позичу комусь горщика, то …
Читати далі...Пер Гюнт
Колись давно жив собі в Норвегії мисливець на ім’я Пер Гюнт. Він цілий рік вештався по горах і полював на ведмедів та лосів, бо тоді там було більше густих лісів, ніж тепер, а в лісах водилося більше всілякої дичини. Якось пізно восени, коли з гірських пасовищ уже зігнали худобу і …
Читати далі...Кінь-велетень
Жили собі колись чоловік із жінкою і мали вони дванадцять синів. Але найменший, коли дійшов віку, не захотів сидіти вдома. – Піду,– каже,– в світ, може, знайду там своє щастя. Батьки не пускали його, та хлопець усе поривався в дорогу. – Ну йди, хай буде по-твоєму,– врешті сказали вони.
Читати далі...Чорт і староста
Був собі колись староста, такий лихий та несправедливий, що гіршого й не знайдеш. Якось прийшов до нього чорт та й каже: – Заберу я тебе з собою. Я вже стільки чув від людей: «Хай би того старосту чорт забрав!» Тому доведеться тобі піти зі мною. Бо ти справді такий лихий …
Читати далі...Як лисиця полювала на коня
Одного разу сидів собі ведмідь у кущах і ласував упольованою дичиною. Аж гульк – підкрадається до нього лисиця і облизується, так їй кортить м’яса. І стрибає навколо, і заходить то з того, то з того боку, аби хоч трішки відкусити, якщо вже не вхопити більший шматок. Терпів ведмідь, терпів, а …
Читати далі...Хатня миша і лісова миша
Були собі хатня миша й лісова миша. Якось зустрілися вони на узліссі: лісова миша сиділа в заростях ліщини і збирала горіхи. – Чи не родичку я зустріла так далеко від села? – озвалася хатня миша. – А родичку, – відповіла лісова миша. – Ти збираєш горіхи й носиш додому? – …
Читати далі...Казка про коржа
Були собі дід та баба, і мали вони семеро голодних онуків. І заходилась баба пекти їм коржа. Замішений на молоці, корж сходив на сковороді, пухкий і рум’яний. А навколо стояли діти, на ослінчику сидів дід, і всі дивилися на сковороду. – Дайте мені, бабусю, шматочок коржа, я так хочу їсти! …
Читати далі...Вітробородий
Були собі чоловік і жінка, і мали вони сина-одинака на ім’я Ганс. Здавалося матері, що хлопця пора віддавати в науку, і звеліла вона батькові пошукати йому десь доброго майстра. – Влаштуй хлопця так, щоб він став майстром над майстрами,– сказала вона й приготувала їм торбу харчів.
Читати далі...Поросяче життя
Було собі колись порося, і дуже йому не подобалось його життя. От воно й надумало піти в суд, щоб йому присудили інше життя, таке, як у всіх, ані краще, ані гірше. – На що ти скаржишся? – запитав писар у суді. – Та на своє життя, пане,– відповіло
Читати далі...Дурисвіт
Жили собі колись чоловік та жінка, і було в них двоє близнят, дівчинка й хлопчик, такі однакові, що якби не різний одяг, ніхто б їх і не розпізнав. Хлопця прозвано Дурисвітом. Поки батьки були живі, то не мали з нього ніякої користі, він тільки шукав, як би когось обдурити чи …
Читати далі...Еспен Пічкур та його помічники
Був собі колись король, і дійшла до нього чутка про корабель, який однаково ходить по землі й по воді. Захотів він також мати такий корабель і пообіцяв, що віддасть тому, хто його побудує, королівну та ще й півкоролівства. Про це він звелів розголосити по всій країні. Знайшлося багато юнаків, що …
Читати далі...А курка в гору забрела
Була собі колись стара вдова, і жила вона зі своїми трьома дочками далеко від села під горою. Вони були такі бідні, що мали тільки одну курку, тому й упадали коло неї, наче то був найбільший скарб. Та якось курка пропала. Стара кинулась шукати її навколо хатини, на городі і ніде …
Читати далі...Семеро лошат
Були собі колись чоловік і жінка, і мали вони троє синів. Вони жили в маленькій хатині, і статку в них було що з руки та в рот. Сини їхні мали силу, та не мали до чого ту силу прикласти. А найменшого сина прозивали Пічкуром, бо він тільки те й робив, …
Читати далі...Круки з чарівного острова
Коли норвезькі рибалки повертаються з риболовлі додому, то часто бачать, що на стерно їм поначіплювалися колоски зі стеблами або знаходять у шлунку спійманої риби зерна ячменю. Тоді вони знають, що човен їхній пропливав повз котрийсь із чарівних островів, про які мовиться в давніх переказах. На тих островах і сонце світить …
Читати далі...Про королівну, яка хотіла, щоб її слово було останнє
В одного короля була дочка, дуже зарозуміла і дуже метка на язик. Хоч би про що мовилося, вона хотіла, щоб її слово завжди було останнє. Тому король звелів розголосити у своєму королівстві, що віддасть дочку заміж за того, хто її переговорить, та ще й подарує йому півкоролівства. Можна собі …
Читати далі...Мудра дівчина
Жив собі король, і було в нього багато синів, я добре й не знаю скільки. Але найменшому ніяк не сиділося вдома. Він усе поривався в світ, усе йому хотілося зазнати пригод. І так відпрошувався в батька, що той нарешті відпустив його. Ішов королевич день, ішов два, натрапив на садибу велетня …
Читати далі...Як хлопець ходив до Північного Вітру правити своє борошно
Була собі колись удова, і мала вона сина. От якось захворіла вона і послала хлопця до комори принести борошна, щоб спекти коржі, бо сама нездужала піти. А комора стояла окремо від хати, на високих підвалинах. Вийшов хлопець надвір, відчинив комору, нагорнув півмиски борошна і тільки-но опинився на східцях, як налетів …
Читати далі...Які на світі бувають жінки
Був собі колись один селянин і, звичайно, мав жінку. І не було в них ані чим засіяти поле, ані грошей на зерно. Довелося вести на ярмарок єдину корову, щоб продати її і купити якогось зерна. Селянин зібрався вести корову до міста, але жінка побоялася його пускати: мовляв, ще прогуляє там …
Читати далі...Три королівни з Білого Острова
Був собі колись рибалка. Хата його стояла біля самого королівського замку, і він ловив рибу королю на обід. Та якось виплив він у море рибалити і за цілий день нічого не спіймав. Він пробував і на гачок, і на живець, а риби нема та й нема, хоч би тобі одна …
Читати далі...Чесно здобута монета
Була собі колись бідна вдова. Жила вона в маленькій хатині край села, їсти не мала чого, палити в хатині теж не мала чим, от і послала вона свого малого сина в ліс по дрова. Надворі був холодний осінній день, і хлопчина цілу дорогу до лісу біг підстрибом, щоб нагрітися. Збираючи …
Читати далі...💡 Ви знаходитесь у розділі казки.