Порад не зневажайте нічиїх,
А перш за все розгляньте їх.
***
Перелетівши світ широкий,
Орел з Орлицею, прибувши в ліс густий,
Там здумали куточок влаштувати свій,
І, вибравши гіллястий дуб високий,
Гніздо собі в верхів’ї почали звивать,
В надії, щоб дітей тут вивести на літо.
Почувши річ про діти,
Кріт сміло вирішив сказать,
Що, бач, на цьому дубі жить не гоже, —
Він майже весь в корінні згнив,
І скоро повалитись може;
Так, щоб Орел гнізда на нім не вив.
Та як прийнять Орлу пораду цю охоче,
Ще й від Крота! А як же та хвала,
Що у Орла,
Бач, пильні очі?
З якої речі Кріт втручається в діла
Цар-птиці!
Патякати з Кротом навіщо зря, —
Скоріш за труд; ні світ ще, ні зоря, —
І новосілля у царя
Настало швидко для цариці.
Щасливо все: вже є і діти у Орлиці.
Та вранці, коли схід зорів,
Орел додому з-під небес летів,
З сніданком немалим спішив із полювання, —
Враз бачить! марні сподівання:
Орлицю й діток дуб, звалившись, вбив.
Почав він тяжко горювати:
«Нещасний!» — він сказав, —
«За гордість бог мене так люто покарав,
Що не послухав я розумної поради.
Але ж чи можна було ждать,
Щоб міг нікчемний Кріт пораду добру дать?»
— «Коли б поради не зневажив», —
Із нірки Кріт сказав: «то все б ти добре зважив, —
Адже доводиться мені,
Бач, рити нори в глибині, —
То ж краще знаю я, які дуби міцні».
Переклад 0. Новицького