Одного разу Заєць, рятуючись від Орла, помітив маленького Жука й кинувся до нього по допомогу.
— Захисти мене! — благав переляканий Заєць.
Жук розумів, що не може силою перемогти могутнього птаха, але все ж став перед Орлом.
— Прошу тебе, не чіпай того, хто попросив у мене захисту, — сказав він.
Та Орел лише зневажливо поглянув на маленького Жука. Не звернувши уваги на його прохання, він схопив Зайця й полетів геть.
Жук не забув цієї образи.
Незабаром він знайшов орлине гніздо. Коли Орла не було поруч, Жук забрався до яєць і виштовхнув їх із гнізда.
Наступного року Орел влаштував гніздо ще вище — на неприступній скелі. Він був упевнений, що тепер ніхто не дістанеться до його яєць.
Але маленький Жук прилетів і туди.
Тоді Орел звернувся по захист до могутнього Зевса. Той дозволив Орлові покласти яйця біля себе, де вони мали бути в безпеці.
Проте Жук придумав хитрість. Він зліпив маленьку кульку з гною, підлетів до Зевса й кинув її поруч із яйцями.
Побачивши бруд, Зевс поспішив підвестися, щоб його прибрати, і ненароком скинув орлині яйця.
Лише тоді стало зрозуміло, наскільки наполегливим може бути навіть той, кого вважають зовсім слабким.
Мораль байки: Не варто зневажати слабших і вважати себе недосяжним. Навіть маленький і безсилий на перший погляд може знайти спосіб відповісти на несправедливість.
Запитання для обговорення
- Від кого тікав Заєць?
- До кого він звернувся по допомогу?
- Чому Орел не послухав прохання Жука?
- Як Жук вирішив відповісти Орлові?
- Чому Орел не зміг захистити свої яйця навіть на високій скелі?
- Яку хитрість придумав Жук?
- Чому не варто зневажати тих, хто здається слабшим?
