Плаче шпак уранцi пiсля зливи,
Де шумлять на греблi явори,
Що шпакiвню вiтер чорногривий
Перекинув денцем догори.
Борсаються бiднi шпаченята,
Як його зарадити бiдi?
Клiпають iз пiтьми оченятами:
— Випадемо, татку, що тодi?
Ще якби iм день чи пiвтораднi,
Ще якби iм днiв хоча б iз п’ять!
Бо вони ще ж зовсiм безпораднi, —
Падаючи, ще не полетять.
Як же, хлопцi, хатку ви прибили,
Що ii порушили вiтри?!
Плаче шпак уранцi пiсля зливи,
Де шумлять на греблi явори…
Можливо вам буде цікаво: