— Ослику, допоможи мені, будинок будувати! — попросив кролик Качанчик. — Разом працювати і швидше, і веселіше!
— Я тобі іншим разом допоможу. А зараз у мене голова болить, — відповів, удавано зітхаючи, ослик на ім’я Алфавіт, якому чомусь із усіх літер подобалися всього дві — і він увесь час повторював тому: «І-А… І-А… І -А … »
Нічого більше не сказав кролик і взявся до справи. Одягнув він фартух і рукавиці — і давай із цегли стіни класти. А на обід йому жінка кролиха супу наварила — смачного, запашного, апетитного. Відчув ослик запах супу — навіть слинки в нього потекли. Прийшов він до свого приятеля кролика і каже:
— Пам’ятаєш, Качанчик, я тобі обіцяв, що іншим разом допоможу?
– Пам’ятаю.
— Ось я й прийшов, щоб допомогти тобі суп їсти. Разом ми з ним швидко впораємося!
– Дякую за допомогу, – сказав кролик. — Тільки я зараз і без тебе справлюсь!
