Про матір-зозулю

Казка "Про матір-зозулю" — це прониклива історія про материнське серце та невдячність дітей. У далекому селі жила вдова, яка все своє життя присвятила чотирьом синам. Але коли вона занедужала й потребувала допомоги, жоден із них не подав їй навіть чашки води. Засмучена та згорьована, мати перетворилася на зозулю й полетіла з рідного дому. Її останні слова, "Ку-ку", стали символом печалі та самотності. З того часу зозуля не має власного гнізда й не виховує своїх дітей, бо її серце пам’ятає біль невдячності. Ця казка закликає до поваги й любові до тих, хто нас ростив, та нагадує, що байдужість може зруйнувати навіть найсвятіший зв’язок.