Це сталося в ті часи, коли багато звірів були ще людьми.
Жив на землі страшний, отруйний ящір, і звали його Мунгоон-Галі. У своїй пащі він носив мішечок з отрутою, вбивав ним людей і їв їх. І стало мало людей – дуже ненажерливий був Мунгоон-Галі!
Зібралися тоді звірі (а в ті часи всі звірі і люди були близькими родичами) і стали думати, як врятувати людський рід. І вирішили звірі послати хитру, чорну змію Оойю-бу-луї, щоб вона перехитрила страшного Мунгоон-Галі і вкрала у нього мішечок з отрутою.
Погодилася хитра змія Оойю-бу-луї зробити це, а про себе подумала: “Відніму у Мунгоон-Галі його мішечок з отрутою і залишу собі. І стану сильнішою від всіх звірів і людей, і всі будуть боятися мене, чорну змію Оойю -бу-луї! ”
Приповзла змія в лігво Мунгоон-Галі, а він спить. Розбудила його змія і каже:
– Звірі і люди змовилися вбити тебе. Але я твій друг і відкрию тобі таємницю, як вони хочуть це зробити. Тільки спочатку дай мені потримати твій мішечок з отрутою, а то я боюся тебе?
Послухав дурний ящір і передав змії мішечок. А вона вислизнула з лігва і зникла в густій траві.
Погнався за нею Мунгоон-Галі, але не наздогнав.
З тих пір не можуть більше ящірки полювати на людей і їдять тільки комах.
А хитра змія Оойю-бу-луї не пішла до багаття, де чекали її люди і звірі, а залишила собі мішечок з отрутою.
Зненавиділи змію всі люди і звірі і стали втікати від неї або намагалися вбити.
Ящірки теж ненавидять Оойю-бу-луї за обман. Але якщо змія вкусить ящірку, вона від цього не вмирає, бо знає чудову траву, яка виліковує від зміїного укусу.