Учитель загадав написати дома твір на тему: «Причина, явище й наслідок». Він розповів, як це робити, але я не слухав. Прийшов додому, розгорнув
зошит, а що писати, не знаю.
«Піду, — думаю, — до Володі, він слухав уважно й знає, як починати твір».
Одягся, вийшов надвір. Ставок уже замерз, хоч лід ще тонкий.
«Дай, — думаю, — надіну ковзани та швиденько до Володі побіжу льодком».
Вийшов на лід. Як приємно їхати — вітер в ушах шумить, ковзани тебе несуть, мов коні. Але чому це лід тріщить?
Мабуть, тоненький дуже. Ось уже й берег недалеко.
Ураз лід проломився і я шубовснув у воду. Стою по коліна у воді. Мерщій вибрався на берег і скоріш до Володі.
Прибігаю. Він допоміг мені зняти чоботи. Сидимо, сушимо взуття. Я й питаю:
— Як же написати твір про причину, явище й наслідок?
Засміявся Володя й каже:
— Твоя пригода — це і є твір. Лід тонкий — причина. Лід проломився — не витримав твоєї ваги — явище. Неприємне явище. Ти опинився у воді — це
наслідок. Наслідок теж не дуже добрий.
…Тепер я знаю, як писати твір про причину, явище і наслідок.
