Я бачив, як пшеницю мили:
То що найкращеє зерно
У воду тільки плись, якраз пішло на дно,
Полова ж навісна пливе собі по хвилі.
Привів мене господь побачить і панів:
Мов простий чоловік, там інший пан сидів,
Другі, задравши ніс, розприндившись, ходили,
І здумав зараз я, як тільки поглядів,
Що бачив, як пшеницю мили.
Примітки
Вперше надруковано в альманаху «Утренняя звезда», кн. 2, Харків, 1834, с. 89, за підписом «Е. Гребенкин».
Автограф зберігається в ІЛ, ф. 65, № 1.
Подається за другим виданням збірки «Малороссийские приказки Е. Гребенки», Спб., 1836, с. 12.
Подається за виданням: Гулак-Артемовський П.П. Поетичні твори. Гребінка Є.П. Твори. – К.: Наукова думка, 1984 р., с. 143.