У селi в господаря жило два пси. Довелося якось повз ворота проїжджати незнайомцевi. Один пес вискочив, погавкав, доки чоловiк не зник iз очей, i повернувся до двору.
— Що це тобi дало? — спитав другий собака.
— У всякому разi не так нудно, — вiдповiв той.
— Але ж не всi, — сказав розумнiший, — переїжджi такi, щоб їх обов’язково мати за ворога нашого господаря. Коли б так, то б i я повинностi своєї не залишив, хоч iще з минулої ночi в мене пошкоджено вовчими зубами ногу. Собакою бути — це рiч непогана, а от брехати на кожного — зле.
Сила. Розумний чоловік знає, що ганити, а дурний ляпає без пуття.
Можливо вам буде цікаво: