Пташине радіо

– Увага! Увага! Говорить пташине радіо

з зеленого гаю!

Починаємо радіотрансляцію

з пташиного краю.

Сьогодні у нас відбудуться

великі радіодебати,

Звідусюди злетілись птахи,

щоби подискутувати.

Просимо налаштувати

ваші раідоприймачі,

Бо у нас у студії присутні,

жайворонки й сичі,

Як то кажуть –

птаха пізня і птаха рання,

А на порядку денному –

такі питання:

По-перше, надзвичайно важлива справа:

Що уранці пищить у травах?

По-друге, в гнізді чи в дуплі живе

Відлуння зачаєне лісове?

По-третє, задумайтеся усі:

Хто перший купається у росі?

По-четверте, скажіть, як розпізнати

Хто – птах, хто – не птах?

А, по-п`яте через десяте,

Будуть цвірінькати-щебетати

Свистіти, дудіти, гудіти,

Багато різних пташок, а саме:

Соловей, вивільга, трясогузка,

Півень, дятел, ворона, гуска,

Зяблик, тетерів, лебідь, сич,

Курка, ластівка, стриж, павич,

Чапля, дрізд, костогриз, фазан,

Сойка, припутень, пелікан,

Одуд, щиглик, лелека, шпак,

Одне слово – кожен і всяк.

Першим соловей озвавсь,

Розспівавсь-розщебетавсь:

– Ало! О, альо-льо-

льо-льо-льо-льо!

Тут-тут-тіут-тіу-ту-туі-туі-ту!

Радіо-радіо-діо-іо-іо-іо-іо!

Тіо-тріо-тру-лю-лю-лю-лю!

Піо-піо-піо-льо-льо-льо-льо!

Пліо-пліо-пльо-пльо-альо!

Та горобець зацвірінчав,

Ображатися почав.

– Що за музика така?

Мушу взяти словника.

Цвір-цвір-цвір-цвірінь!

Цінь-цінь-цінь-цінь!

Цвірк-цвірінь-цвірк!

Забавлятся покинь!

Тут тобі не цирк!

Гляньте, як розщебетався!

Звідки ти такий узявся?

Досить арій і пісень!

Цвір-цвірінь-цень-цень!

Цінь-цінь-цень!

Й так почав цвірінькотати,

Цвіркотіти і цвірчати,

Що аж півень на горбку

Загорлав: “Куку-ріку!”

Як зозуля те почула –

Обурено верескнула:

– Куку-ріку? – що ти кажеш?

Ах, розбійнику! Ах, враже!

Хоч – цвірінькай, хоч – співай,

Але “ку-ку!” не займай!

“Рі-ку” – прошу, хоч до ранку.

Та “ку-ку!” – моя співанка.

Закукала: “Ку-ку! – ку-ку!”

А дятел – й собі – по суку:

стук-стук-стук,

туку-туку!

Чайка кричить: “Ти – чи я?”

Ти – чия? Ти – чиясь?

Де ти була? Що їла?

Агов! Вилазь!”

Перепілка – й собі:

“Ти де? Я іду! Іду! Іду!

Ти де? Ти тут? Ти де? Ходи-но! Я жду!”

І відразу птах усяк –

В вереск, в щебет, в крик, отак:

– Де ти? – Дай-но! Що тут? Просо?

Зерня? Пір`я? – Прошу! Прошу! –

Ану! Я – чверть, ти – чверть! – Кинь, кинь! –

Де ти? – В гнізді! – Де тінь? – Де тінь! –

Дай! – Не дам! – Моє! – Не твоє! – А чиє? –

Я гніздечко це в`ю і в`ю? – Хто-хто його в`є і в`є?! –

Не дам! – Не даси? То отак-ото? Сором! Сором!

Гармидер, шарварок, крик – усі хором!

Б`ються, аж пір`я летить,

І не знати, хто має рацію.

Прилетіла пташина міліція –

Й довелось припинити трансляцію.

Якщо сподобалось? Поділіться з друзями:
0 0 голосів
Рейтинг статті

0 Коментарі
Старіші
Новіші Найпопулярніші
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі