Якось То Кабінана вирізав з дерева рибу – тунця і випустив його в море. Тунець у морі ожив і вдячний пригнав до берега риб – сардин, та так що То Кабінана зміг їх легко виловити їх і принести додому.
Коли його брат на ім’я То Карвуву побачив рибу, йому теж захотілося наловити стільки ж. Він спитав брата:
— Скажи, звідки в тебе стільки риби? Мені теж хочеться такої.
— Гаразд, виріж собі рибу – тунця, як я вирізав.
То Карвуву вирізав рибу, але робив це не так, як показував брат, і в нього вийшла акула. Пустив він її до сардин, і акула з’їла всіх сардин. То Карвуву нічого й не дісталося.
Заплакав він і подався до брата:
— Я не можу зробити такої риби, як у тебе. Моя сама з’їла інших.
— А яку рибу ти зробив?
— Акулу.
— Ти не мудрий і можеш накликати на нас лихо. Твоя риба з’їсть усіх інших риб та й нас з тобою не пожаліє.
Так і сталося. З того часу акула не лише пожирає інших риб, але й на людей нападає.