Самі більші

Почув осел, що роздають вуха, і пішов у далеку дорогу. Він точно не знав, що таке вуха, а тільки чув про них.

Прийшов осел на те місце, де вуха роздають, і кричить:

— Чи тут дають вуха?

— Тут, – відповіли йому.

— А які вони? — запитав осел.

— Які забажаєш! Є і великі, і маленькі, і середні, — сказав той, хто роздавав вуха.

— А скільки вони коштують? — спитав осел.

— Їх дають безкоштовно. Які тобі потрібні?

Як що вуха дають безкоштовно, то хто ж братиме маленькі? І осел сказав:

— Дайте мені великі вуха.

— Отак і отримали люди довговухого коня, — сказав той, хто роздавав вуха.4-