Сер Майкл Скотт з Балвері був найбільшим чарівником, яких знала Шотландія.
Розповідають, що його вірними слугами були духи пекла, причому одного з них подарував Скотту сам сатана в обмін на його тінь. І з того часу сер Майкл перестав відкидати тінь.
Навіть вороний кінь сера Майкла був не простим, а чарівним.
Одного разу сталося так, що король Шотландії Олександр III послав сера Майкла до двору французького короля з важливим дорученням: домогтися деяких поступок, на які король Франції ніяк не хотів погоджуватися.
– Я порадив би вашій величності переглянути наші вимоги, – суворо сказав сер Майкл французькому королю.
Але король Франції нічого не знав про велику силу сера Майкла Скотта і анітрохи не злякався погрози, яка пролунала в його голосі. Він тільки похитав головою.
– Даю вам кілька хвилин на роздуми, поки мій вороний кінь не вдарить тричі копитом біля воріт вашого замку, – заявив сер Майкл.
Король та його наближені так і пирснули зі сміху від слів цього заморського вискочки. Проте сміх їх потонув у гучному гуркоті – це вороний кінь сера Майкла вдарив копитом по кам’яній бруківці перед брамою замку.
І одразу у відповідь задзвонили дзвони по всій Франції. Великі дзвони голосно бухкали, маленькі тоненько передзвонювалися. Чесні люди, розбуджені дзвоном, повскакували зі своїх ліжок; всі розбійники поховалися; а ті, що бенкетували, не встигли пригубити вино, так і застигли з кубками в руках. Навіть птахи повипадали зі своїх гнізд. Всі розмови в країні стихли: неможливо було почути жодного слова в такому дзвоні та гуркоті.
Дзвони перестали дзвонити, як тільки коли вороний кінь сера Майкла вдруге вдарив копитом об кам’яну бруківку.
Від другого удару попадали високі вежі королівського замку.
– Досить! – вигукнув король. – Я передумав! Скажи своєму пану, що я на все згоден.
У відповідь сер Майкл низько вклонився французькому королеві, щоб сховати торжествуючу посмішку на своїх губах.
Що й казати, король Олександр мав усі підстави бути тисячу і тисячу разів вдячним своєму посланцю.
І взагалі, краще було не сердити сера Майкла Скотта. Він умів завдавати великих неприємностей тим, хто чимось розчарував його, або викликав його гнів, у чому одного разу на власному досвіді переконалася дружина одного фермера.
Якось полюючи в лісі сер Майкл раптом відчув сильний голод і, побачивши недалеко фермерську хатину, відправив свого слугу попросити для себе шматок хліба.
Слуга постукав у двері і, коли господиня відчинила йому, попросив у неї шматок хліба для свого господаря.
– Немає в мене хліба, – грубо буркнула фермерша.
Слуга принюхався і виразно почув запах свіжого хліба, а зазирнувши у двері, побачив палаюче вогнище та залізні форми, в яких випікають хліб.
Він повернувся до сера Майкла.
— Господиня каже, що не має хліба, — сказав він, — але вона бреше. Коли вона відчинила мені двері, я одразу почув запах свіжого хліба.
Сера Майкла Скотта дуже розгнівало таке повідомлення. Він витяг з кишені кісточку, або, як ще називають у тих місцях, чортів палець, і наказав своєму слузі повернутись у хатину і непомітно сховати цю штуку в щілину за одвірком дверей.
Не встиг слуга виконати наказ свого пана, як чари вже почали діяти. Якраз цієї хвилини фермерша нахилилася над піччю, щоб зняти останні хліби, і раптом ні з того ні з сього їй страшенно захотілося танцювати. Вона закружляла по кухні, притупуючи і розводячи руками, і при цьому ще й заспівала:
З чим слуга сера Майкла прийшов.
З тим і пішов, з тим і пішов, пішов, пішов.
А чоловік фермерши з самого ранку працював у полі. І ось він подумав: чого це дружина так довго не несе йому обід? Стояла найжаркіша пора – збір врожаю, фермер втомився і зголоднів. Його помічникові донька давно вже принесла глечик з пивом та хліб, а фермерша все не йшла. І фермер попросив дівчину, щоб по дорозі назад додому, вона зазирнула до його дружини і нагадала про обід.
Дівчина повернулася до села і постукала у двері хати, але ніхто їй не відповів, хоча вона чула там шум і тупіт. Судячи з усього, фермерша була в піднесеному настрої, бо вона весело співала у весь голос.
– Послухайте! – крикнула дівчина. – Твій чоловік просив дізнатися, чи не забула ти про обід. І просив якнайшвидше нести його в поле!
Шум та спів у хатині продовжувалися, але відповіді дівчина так і не почула. А тому вона сама відчинила двері й увійшла до кухні. Не встигла вона переступити через поріг хатини, як її теж охопило нестерпне бажання танцювати, і вона разом із фермершою закружляла у темпераментному шотландському танці.
Минула година, але ні дівчини, ні дружини з обідом, фермер так і не дочекався і вирішив сам піти дізнатися, що сталося. Підійшовши до будинку, він не зайшов одразу до кухні, а спочатку зазирнув у вікно.
І що він побачив?
Його дружина разом з дівчиною, як божевільні, скакали по кухні.
– Досить дурницями займатися! – Закричав фермер. – Де мій обід? Зараз не час веселитися.
Він у серцях відчинив двері і зайшов на кухню. Але не встиг він спам’ятатися, як танцював разом із двома жінками, намагаючись не відставати від них і не збиватися з ритму.
Негостинна фермерша захриплим голосом продовжувала співати:
З чим слуга сера Майкла прийшов,
З тим і пішов, з тим і пішов, пішов, пішов.
Весь цей день сер Майкл Скотт полював у лісі, а коли спустилися сутінки, слуга нагадав йому:
– Цікаво, як там фермерша?
– Ти, мабуть, хотів сказати, як вони там танцюють, ця славна трійця? – поправив його сер Майкл, у якого був свій спосіб дізнаватися, де що робиться. – Що ж, гадаю, вона вже отримала своє. Тепер можеш повернутися і вийняти чортів палець з дверного одвірка.
Слуга виконав усе точно, витягнув чортів палець, і танцююча трійця впала без сил на підлогу і проспала, одні кажуть – сім днів, а другі – цілий тиждень.