Цуценя Тявка лежало у своїй будці і спостерігало, як грали козенятко Мармеладик і телятко Рогалик. А грали вони так: підбіжуть до сосни, вдарять з усієї сили головою по стовбуру — і з гілок шишки сиплються. Хто більше збив, той переміг.
Не витримав Тявка, з будки виліз і підійшов до друзів.
— І я хочу грати з вами. Приймаєте?
— Нам не шкода, — сказав Рогалик.
– Приймаємо! – сказав Мармеладик. Козеня збило п’ять шишок.
Теля — цілих десять. Помчало щеня до сосни — і як вдарить по стовбуру головою з розгону. У нього навіть іскри з очей посипалися.
– Ой! Боляче! – заскавчало.
Потім щеня Тявка помацало голову лапою і попросило друзів:
— Подивіться, будь ласка, що в мене на голові виросло…
Козеня Мармеладик і каже йому:
— Ой, ми зовсім забули, що в тебе зовсім немає рогів!
А теля Рогалик лизнув цуценя язиком і сказав зітхнувши:
— У тебе… шишка. Одна, але власна… А в мене хоч і десять, але всі соснові. Так що не хвилюйся і не переймайся!
